Шкільне життя Send an email 07.11.2023  577

Цього року в суспільстві знову виникла гаряча дискусія щодо використання мобільних пристроїв у закладах освіти. 

Думки розділилися: частина громадян пропонували повністю їх заборонити, інші розглядали можливість часткової заборони, тобто встановлення беззвучного режиму та тримання у рюкзаку (сумці). 

Батьківські спільноти категорично виступали проти будь-якої заборони, адже у часи війни телефон є певним засобом безпеки та швидкого зв’язку з батьками в разі надзвичайної ситуації. Тоді ж Управління освіти Львівської міської ради запропонувало врегулювати використання мобільних телефонів у закладах загальної середньої освіти на розсуд шкіл.

3 листопада 2023 року за ініціативи освітнього омбудсмена Сергія Горбачова в Управління освіти м. Львова відбулося експертне обговорення “Врегулювання використання мобільних телефонів під час освітнього процесу”.

В обговоренні, окрім освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, який модерував дискусію, взяли участь народна депутатка України Наталія Піпа, начальник Управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк, співголова громадської організації “Батьки SOS” Альона Парфенова, представники від управління освіти, керівників закладів освіти та батьків здобувачів освіти.

Питання використання мобільних телефонів у закладах освіти досить складне. З одного боку, використання мобільних телефонів в освітніх цілях допомагає урізноманітнити уроки та заняття, швидко зв’язатися з батьками в разі необхідності, а також фіксувати факти порушення прав, що визначено статтею 32 Конституції України. 

З іншого боку мобільний телефон може відволікати від навчання при використанні не за призначенням, сприяти академічній недоброчесності, знижувати рівень міжособистісного спілкування. 

Під час обговорення були порушені наступні питання: 

•  Правова та організаційна форма впорядкування використання мобільних телефонів у закладах освіти під час освітнього процесу.

•  Досвід щодо розробки правил використання мобільних телефонів та їхнє запровадження  у закладах освіти.

•  Безпека в умовах воєнного стану: можливість дитини вільно контактувати з батьками у разі надзвичайної ситуації, поганого самопочуття дитини, необхідності терміново зв’язатися з дитиною тощо.

•  Правові підстави вилучення мобільних телефонів у здобувачів освіти в разі порушення правил використання. 

•  Порядок збереження особистого майна (мобільних телефонів) у разі вилучення для тимчасового зберігання:

• місце зберігання, його облаштування та доступ;

• відповідальність за збереження особистого майна;

• умови доступу дитини до засобу зв’язку (мобільного телефону) у разі нагальної потреби.

•  Форми відповідальності (санкції), які можуть бути застосовані у правовому полі до здобувачів освіти та батьків, у разі порушення правил користування мобільним телефоном у закладі освіти.

•  Збереження прав громадян на фіксацію протиправних дій (зокрема – булінгу) із застосуванням засобів аудіо та відеофіксації (ч. 4 ст. 21 Закону України “Про інформацію”). 

Обговорення було жвавим і конструктивним: всі учасники висловили різні пропозиції, застереження та зауваження.

Освітній омбудсмен порушив питання дотримання прав учасників освітнього процесу, адже заборона використання мобільних телефонів може призвести до заборони фіксувати випадки порушення прав у закладах освіти. А наявність відео- чи аудіо записів мобінгу, булінгу та інших правопорушень дозволяє притягнути кривдників до відповідальності. 

Водночас цікавим є міжнародний досвід, який дослідили працівники Служби освітнього омбудсмена. Його варто й надалі вивчати з юридичного погляду та розглядати можливості застосування в Україні. Про міжнародний досвід та досвід приватних закладів щодо мобільних телефонів розповіла представник українського парламенту. 

Учасники обговорення зазначали, що питання використання мобільних телефонів потребує врегулювання і що наразі немає чіткого розуміння ситуації у закладах освіти з цього питання, бо не проводилися відповідні моніторингові дослідження. У класах, де відсутні надруковані підручники (це 5 та 6 класи), діти постійно використовують мобільні телефони в освітньому процесі. 

Директори закладів освіти та педагогічні працівники м. Львова ділилися досвідом щодо запровадження правил використання мобільних телефонів, які були розроблені спільно з учнями та батьками, і тому є досить ефективними. Водночас відсутність законодавчих та нормативно-правових актів, які б унормовували використання мобільних телефонів у закладах освіти, ускладнює запровадження правил. Адже у разі використання коробок для мобільних телефонів, відповідальність за їхнє збереження лягає на вчителя і є додатковим навантаженням для нього. Особливо складним є збереження мобільних телефонів під час повітряних тривог.  Також педагоги зазначали про різні  підходи до правил використання мобільних телефонів у початкових класах та в 5-9 і 10-11 класах. 

Представники батьківської спільноти запропонували виховувати культуру доброчесності, бо заборона використання гаджетів все одно призведе до її порушення. А частина батьків занепокоєні неконтрольованим використанням дітьми мобільних телефонів та відсутністю батьківського контролю за контентом. Водночас технічний прогрес стрімко рухається, і тому через декілька років замість мобільних телефонів, можливо, вже будуть використовуватися інші пристрої.        

Учасники зборів вирішили ініціювати розробку нормативно-правового акту щодо використання мобільних телефонів у закладах освіти. 

Найважливішим результатом обговорення стала спільна думка, що заборона нічого не вирішить – необхідно у правовому полі розробляти правила використання мобільних телефонів, які будуть прийматися всіма учасниками освітнього процесу.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  29.09.2023   366

29 вересня, Уряд ухвалив постанову про створення Державної служби у справах дітей. Ця Служба як центральний орган виконавчої влади реалізовуватиме державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення. Сьогодні в Україні більше 7,5 млн дітей, які всі страждають від впливу російської агресії. Також понад 65 тис. дітей в Україні є сиротами чи позбавлені батьківського піклування. Незалежно від того, де виховуються діти – в рідній, чи прийомній родині, усі вони потребують соціальної підтримки.

«Сьогодні ми створили орган, який опікуватиметься забезпеченням прав кожної дитини, у т.ч. її права на життя в родині, та якісною роботою установ і органів, відповідальних за піклування про дитину. Україна – не для інтернатів, як справедливо відзначив наш Президент. Тому, ми посилюємо координацію органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, служб у справах дітей, з тим, щоб кожна дитина змогла відчути батьківську любов», – підкреслила Міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

Серед ключових завдань новоствореної Державної служби у справах дітей – координація надання соціальної підтримки та соціальних послуг сім’ям з дітьми (в тому числі тим, над якими встановлено опіку чи піклування), прийомним сім’ям, сім’ям патронатних вихователів, дитячим будинкам сімейного типу, усиновлювачам.

Також Служба здійснюватиме моніторинг за дотриманням місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями, фізичними особами законодавства щодо захисту прав дітей. Фахівці понад 1400 територіальних громад в Україні зможуть отримувати методичну допомогу щодо налагодження дієвої системи захисту дітей в громаді.

Крім того, Служба здійснюватиме безпосередню взаємодію з дипломатичними установами України за кордоном, щоб забезпечити дотримання прав дітей–громадян України та їх повернення на Батьківщину.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  27.09.2023   3 407

26 вересня, уряд затвердив кілька важливих змін у дошкільній освіті, а саме:

• вихованці, які вимушено змінили місце проживання / перебування та залишили попереднє місце здобуття освіти внаслідок повномасштабного вторгнення, за заявою одного з батьків або законного представника дитини (на період їхньої відсутності) можуть бути переведені до складу різновікової групи закладу дошкільної освіти. Водночас місця в ЗДО для тимчасово відсутніх вихованців будуть збережені;

• на вивільнені місця у групах, які функціонують відповідно до кількості переведених дітей до складу різновікової групи, дошкільнят зараховуватимуть почергово;

• у разі повернення дитини (вихованця) до задекларованого / зареєстрованого місця проживання за заявою одного з батьків (законного представника дитини) її переведуть з окремої різновікової групи до групи відповідно до її віку; 

• затверджено, що відтепер під час освітнього процесу доступ до укриттів у державних (комунальних) ЗДО матимуть лише учасники освітнього процесу. 

Які проблеми це допоможе розв’язати?

• забезпечити здобуття дошкільної освіти вихованцями, які в особливих умовах перебувають в Україні та за її межами, а також збереження місць у державних (комунальних) ЗДО для дітей, які тимчасово відсутні у зв’язку з війною; 

• доступність до укриттів в закладах дошкільної освіти під час освітнього процесу надаватимуть лише учасникам освітнього процесу.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  27.09.2023   838

2024 рік буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч очікуються певні зміни.

Щоб пояснити, яким буде національний мультипредметний тест у 2024 році та що чекати вступникам, Міністерство освіти і науки України провело відкриту прес-конференцію «Вступні випробування у 2024 році: чого очікувати».

Як зазначив голова Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак, нині розробляється закон, що регулюватиме вступ у 2024 році. У законодавстві прямо вказана процедура складання зовнішнього незалежного оцінювання та механізми його реалізації. Щороку видається спеціальний закон, який визначає порядок проведення оцінювання вступників. Зараз він вже перебуває на етапі реєстрації у Верховній Раді.

Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими. Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й розвитку.

«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Зарахування історії України до категорії обов’язкових для складання предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.

«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося, що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з росією. Проте, не включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», — прокоментувала директор Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної спеціальності.

Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

Під час заходу окрему увагу приділили обговоренню ДПА для учнів та учениць 4-х, 9-х і 11-х класів. Наразі випускники початкової, базової та середньої школи не складатимуть такі обов’язкові тестування. Однак після перемоги Український центр оцінювання якості освіти планує розгорнути серію обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Тому вже цього навчального року УЦОЯО проведе пілотування системи Державної підсумкової атестації для учнів після 4-го класу на визначеній кількості учнів. Важливо зазначити, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше навчання учнівства, воно потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.

«Зараз у нас є домовленість про те, що у перспективі намагатимемось повертати ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти: для початкової школи (після 4 класу), для базової школи (після 9 класу) та для випускників зі школи (11 класу). Магістрально ми хочемо забезпечити такий механізм, адже тоді держава отримуватиме інструмент одночасного зрізу знань на трьох рівнях загальної середньої освіти. Це допоможе приймати правильні управлінські рішення щодо вдосконалення тієї чи іншої ланки», — зазначив Сергій Бабак.

Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ, Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  26.09.2023   1 151

Національний мультипредметний тест у 2024 році планують провести в травні. Також посилять заходи безпеки в тимчасових екзаменаційних центрах, зокрема використовуватимуться металодетектори для того, щоб учасники не проносили телефони. Про це повідомила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко під час пресбрифінгу.

«Якщо минулого року ми тестували в червні-липні, то цього року ми дещо раніше почнемо тестування. Плануємо зробити це в травні, тому що цього року ми не можемо собі дозволити дві зміни тестувань, адже тест став довшим. Відповідно нам потрібно більше днів, щоб охопити всю кількість вступників, які потенційно будуть проходити тестування», – розповіла Вакуленко.

Вакуленко зазначила, що цього року було понад 280 тисяч зареєстрованих, тому в УЦОЯО розраховують на цю кількість, або навіть на дещо більшу у 2024 році.

Також вона повідомила, що тестування відбуватимуться, як цього й минулого року в тимчасових екзаменаційних центрах – це приміщення закладів освіти.

«За умови повітряної тривоги всі учасники будуть переходити в укриття і продовжуватимуть працювати з тестами після відбою»,- сказала Вакуленко.

Окрім того, вона повідомила, що наступного року посилять заходи безпеки в тимчасових екзаменаційних центрах, зокрема будуть використовувати металодетектори.

«Цього і минулого року ми не використовували металошукачі для економії коштів… Наступного року ми посилимо заходи безпеки в тимчасових екзаменаційних центрах, зокрема будемо використовувати металодетектори», – розповіла Вакуленко.

У 2024 році Національний мультипредметний тест буде відбуватися у форматі 3+1. Тобто три обов’язкових предмети та один на вибір. Чотири предмети будуть об’єднані в один тест, який загалом триватиме чотири години з перервою. Новим обов’язковим предметом стала історія України. До предметів на вибір додається українська література та географія.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  26.09.2023   5 478

ДПА у 2024 році не проводитимуть для 9 та 11 класів, але Український центр оцінювання якості освіти планує зробити пілотне ДПА у деяких 4-х класах. Атестація, за словами міністра, потрібна для моніторингу якості освіти та у разі потреби – коригування освітньої політики.

«Це пов’язано із кількома причинами. До 9 класу ще не дійшла Нова українська школа. Ми маємо розуміти, що зараз тестування на 9 класі буде за старою програмою, тому воно не дасть того ефекту, який ми б хотіли отримати», – зазначив Винницький.

Також він наголосив, що посадовці планують повернення до ДПА на трьох рівнях: після 4, 9 та 11 класу.

«Але в 2024 році буде тільки пілот 4 класу і НМТ для вступу. Для 9 і 11 класі ДПА не передбачається», – підкреслив заступник міністра.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  21.09.2023   5 061

Те, як українці стоїчно проходять усі випробування воєнного стану ще раз доводить: важкі часи не для страждань, а для взаємної підтримки. Маємо знайти ресурси та поділитися одне з одним. І це реально. Цього разу — не про психологічну допомогу, а про практичні базові покращення для вчителів. Безкоштовні або такі, що потребують мінімум грошей. 

1. «Вимірювати температуру»

Не можна виправити те, про що невідомо. Як особисті зустрічі, так і анонімні опитування дозволять директорам шкіл збирати інформацію та виявляти проблеми, перш ніж вони загостряться. Такі поради дають експерти з Edutopia. 

Колектив у школі теж може запропонувати провести таке опитування. Там мають бути запитання, які не дуже заведено обговорювати з керівництвом. Скажімо: «Як часто вимоги роботи заважають вашому сімейному життю?» або «Приблизно скільки годин після звичайного робочого дня у вас є, щоб відпочити або зайнятися тим, що вам подобається?» Щорічне опитування вчителів Merrimack College пропонує інші запитання, як-от «Як би ви оцінили вплив вашого психологічного добробуту на ваше навчання та професійне зростання цьогоріч?»

Важливими є і вертикальні, і горизонтальні неформальні обговорення. Керівництво може встановити час на особисте спілкування з кожним вчителем (а не контактувати тет-а-тет, лише коли щось уже трапилося). Стосовно колег: можна з дозволу лідера школи ввести традицію, наприклад, пів години чаювання 1-3 рази на тиждень. Нюанс: табу на розмови про роботу в цей час. Цей додатковий час на спілкування має допомогти колегам краще дізнатися одне про одного. Це вплине на атмосферу у школі, а також дасть більш об’єктивну картину. Адже професія вчителя є такою, що особиста територія перетинається з робочою. Наприклад, у вчительки до війни та нині, коли її чоловік на фронті, різний запас ресурсів, різні потреби. І знати про такі речі та враховувати — на користь школі. 

2. Скасувати зайві наради

Якщо поки що керівництво не може покращити життя вчителів фінансово, воно може згадати про іншу цінність — час. Зайняті вчителі дуже не люблять зайвих нарад.  Не обов’язково проводити збори лише тому, що в розкладі зазначено, що збори викладачів проходять щопонеділка. Лідерам шкіл варто перевіряти майбутню ділову зустріч з учителями так: якщо  не має змоги підготувати насичений порядок денний зустрічі заздалегідь, ймовірно, її можна трохи відкласти. А якщо мета зустрічі — поширити інформацію, її можна розповсюдити месенджерами або електронною поштою. Так само можна зібрати й зворотний зв’язок.

Спробуйте експеримент: якщо зустрічаєтеся раз на тиждень, натомість збирайтеся через тиждень. Ймовірно, ви будете здивовані, побачивши, що все ще йде гладко. 

3. Компенсувати малі перерви 

Подихати повітрям, побути пару хвилин у тиші, зателефонувати додому, якщо там, наприклад, малюк із бабусею чи нянею, і всі думки про це. В ідеалі — випити кави. Як усе це зробити, якщо перерви — 10 хвилин? Вибачте, елементарно без спіху сходити в туалет. Більшість представників інших професій не мають проблем із тим, щоб вийти з кабінету. Але вчитель не може кинути клас посеред уроку. Ось таку нібито приземлену тему обговорюють останнім часом в професійній англомовній пресі.

Велика перерва зовсім не видається великою, якщо треба відвести клас до їдальні, поговорити з учнем, який щось від вас хоче, та підготуватися до наступного уроку. А спокійно пообідати? Опитування, проведене Асоціацією американських вчителів, вразило тим, що кожен другий вчитель скаржився на нестачу на роботі часу на задоволення базових фізичних потреб. Чимало педагогів навіть зізнавалися, що намагаються не вдовольняти спрагу у школі, аби не виникло бажання залишити кабінет. Це призводить до зневоднення, а те — до головного болю, роздратування, зниження концентрації уваги.

Це питання можна розв’язати. Звісно, міняти розклад та збільшувати перерви, особливо зараз, коли школи працюють по дві зміни, нереально. Але можна скористатися запропонованим досвідом. У американській школі Fall-Hamilton Elementary у Нешвіллі є «підвішені хвилини» для вчителів. Ті, кому потрібно ненадовго відійти від класу (з будь-якої причини), пишуть  повідомлення колегам, у яких вікно, і ті ніколи не відмовляються «прикрити» їх на кілька хвилин. Адже самі раді скористатися цією допомогою, коли потребуватимуть. 

4. Мати те, чим люблять приваблювати сучасні коворкінги

Це дивно, але за будь-якого фінансового рівня корпорації співробітники однаково позитивно сприймають «безплатне печиво, каву та чай». Такий пункт часто можна побачити в оголошеннях про вакансії. Айтівцям із їхніми немаленькими зарплатами та безкорисливі волонтери — усім, як дітям, тепло від такої пропозиції. Бо справа не у вартості чайних пакетиків, а у турботі.

Якою б не була ситуація школи, можна знайти спонсорів, наприклад, колишніх учнів школи, які забезпечать коштами на щоденне чаювання вчителів. А також на воду в пляшках, адже у представників професій, де треба багато говорити, часто пересихає у роті. Ці знаки поваги будуть значно затребуванішими, ніж цукерки на День вчителя чи урочисті промови. 

5. Більше простору, у прямому сенсі

Перебувати постійно у чотирьох стінах — це пригнічує. Тож досить важке випробування, коли керівництво вимагає перебувати у школі навіть тоді, коли в цьому немає потреби. Дистанційне навчання на те й так називається, що педагогу немає потреби сидіти у класі. Власне ж онлайн-навчання, підвищення кваліфікації, самопідготовку можна проводити вдома. Зошити перевіряти або планувати вчитель може у кав’ярні або у парку, поглядаючи одним оком на свою дитину. А не сидіти до ночі в кабінеті. Час, який проводить учитель у шкільній будівлі, це далеко не вся його робота. То ж чому колективно не домовитися про більшу свободу?

6. Фіксувати маленькі перемоги 

Для керівників шкіл природно мати широке бачення, але є переваги менших, короткострокових цілей, переконані сучасні менеджери закладів освіти. Досягнення невеликих цілей підвищує мотивацію і позитивне ставлення до роботи. Приємне відчуття: знати, що все недарма, що просуваєтеся у потрібному напрямку. Але не зажди це вдається побачити за повсякденними клопотами та дрібними негараздами. Директор школи може значно покращити атмосферу в школі, якщо допоможе співробітникам побачити, який внесок приносить їхня робота. Також це може бути колективна взаємодопомога: домовтеся відзначати усі маленькі перемоги одне одного. Розпочати це самотужки комусь із вчителів — не найкращий варіант. Головне та найпростіше: уникати слів, які ставлять під сумнів цінність праці колеги чи підлеглого.

7. Провести нараду стосовно… віднімання

Коли йдеться про позитивні зміни, чимало хто (а особливо керівництво) зазвичай думає про додавання: що ще зробити? Може здатися, що прогрес означає додавання більше зустрічей, більше цілей і більше технічних інструментів. Насправді покращити робоче життя легше, якщо відняти, скасувати, прибрати щось зайве. Американські освітні консультанти радять провести «відмовну нараду», де колеги разом із лідером школи зможуть обміркувати, що виключити. Як вони жартують, не можна додати нову страву на тарілку, якщо не прибрати щось з неї. 

Джерело: osvitoria.media

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  12.09.2023  10 853

У МОН рекомендують під час вивчення деяких предметів ділити класи, у яких понад 27 учнів, на групи.

Про це йдеться в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо викладання шкільних предметів, наданих Міністерством освіти і науки.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно до додатку 2 Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. Клас може ділитися на групи:

• при вивченні української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів;

• під час вивчення у 5 – 6 класах інтегрованого мовно-літературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому тижневому навантаженню для вивчення української мови;

• при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;

• при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окремо для хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;

• при проведенні уроків з фізичної культури в 10 – 11 класах (окремо для юнаків і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  11.09.2023   1 070

Матеріал підготовлено МОН

Останнім часом почастішали звернення батьків школярів про те, що школи відмовляють їм у зарахуванні або переведенні дітей на сімейну, екстернатну та дистанційну форми навчання. У звʼязку з цим Міністерство освіти і науки інформує: українські школи забезпечують ці форми навчання, і батьки учнів і учениць мають право обирати будь-яку з них.

Відповідно до законодавства, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (частина третя статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Управління у сфері освіти й школи повинні забезпечити навчання за цими формами на вимогу батьків або інших законних представників дитини:

• Дистанційна форма: її організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно. Наприклад, через стан здоровʼя, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово окупованій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф тощо.

Учні навчаються за дистанційною формою виключно за їхнім бажанням або бажанням їхніх батьків відповідно до положення.

Дистанційна форма здобуття освіти може запроваджуватися в окремих школах за рішенням їхніх засновників. До таких шкіл учнів зараховують незалежно від території обслуговування. На сайті закладу освіти (за його відсутності — на сайті засновника) оприлюднюють інформацію про забезпечення здобуття освіти за дистанційною формою.

Також у школах можуть створювати дистанційні класи / групи для дітей, які виїхали за кордон або не бажають навчатися офлайн з міркувань безпеки.

Не кожна школа в Україні спроможна забезпечити дистанційну форму здобуття освіти. У разі, якщо в школі, де навчається дитина, немає такої можливості, батькам або іншим законним представникам учня / учениці потрібно звернутися в місцевий орган управління освітою з проханням запропонувати іншу школу для дистанційного навчання.

• Сімейна (домашня) форма освіти: дає змогу навчатися самостійно, отримувати консультації від учителів школи й проходити лише підсумкове оцінювання (семестрове й річне за результатами семестрового), а також атестацію. Якщо учень / учениця (або один із батьків чи інших законних представників) офіційно зареєстровані на території обслуговування школи, вона не має права відмовити в зарахуванні або переведенні на таку форму навчання.

• Екстернат: ще одна форма, яка дозволяє учню / учениці здобувати освіту самостійно, проте є різниця в кількості оцінювань. Учнівство на екстернаті повинне проходити тільки річне оцінювання і/або атестацію. У разі заяви батьків школа зобовʼязана перевести учня / ученицю на екстернат або зарахувати дитину, яка зареєстрована на її території обслуговування.

Крім того, для учнів, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються в іноземній школі, може бути організоване вивчення предметів українського компоненту освітніх програм в дистанційних класах в окремо визначених школах.

Інформуємо, що рішення МОН про вивчення тільки предметів українського компоненту освітніх програм в окремо визначених школах — це можливість, якою можуть скористатися учні й учениці, які виїхали за кордоном та навчаються в іноземній школі за місцем перебування.

Водночас батьки або інші законні представники дитини мають право обрати будь-яку форму навчання в інших школах і не зобовʼязані переводити дітей на навчання за цією програмою.

Заклади загальної середньої освіти не мають права відмовляти учням у зарахуванні або переведенні на іншу форму навчання на підставі цього рішення. Окрім того, школи можуть зараховувати дітей для навчання за індивідуальною формою незалежно від наявності вільних місць у класі.

Правила щодо навчання дітей за індивідуальною формою освіти врегульовані у відповідному положенні.

                                                                                                                     Додаток № 1

до наказу УО ДР ЛМР

від_______№_______

Ключові показники ефективності для преміювання керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської територіальної громади

НАПРЯМ: Навчання вчителів та самоосвіта

Навчання і самоосвіта керівника:

Річний КПЕ: Участь керівника закладу освіти у не менше ніж двох навчальних заходах, програмах чи курсах для підвищення кваліфікації та розвитку лідерських навичок.

Критерій вимірювання: Завершення та успішна атестація на двох навчальних програмах або курсах протягом року.

Завдання: Забезпечити постійне професійне зростання та розвиток лідерських якостей керівника.

Місячний КПЕ: Запровадження щомісячних сесій або обговорень, на яких керівник ділиться своїм навчальним досвідом та знаннями зі співробітниками.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж двох сесій або обговорень з колегами щомісяця.

Завдання: Сприяти обміну досвідом та навчанню у шкільному колективі.

Розробка індивідуальних навчальних планів для вчителів:

Річний КПЕ: Розробка індивідуальних навчальних планів для не менше ніж 50% вчителів, включаючи конкретні навчальні цілі та завдання на рік.

Участь вчителів у навчальних курсах та семінарах:

Річний КПЕ: Участь 100% вчителів у навчальних курсах, семінарах та вебінарах з метою підвищення кваліфікації.

Місячний КПЕ: Моніторинг  участі вчителів у навчанні на підвищення кваліфікації щомісяця.

Четвертний: впровадження освітніх методик у закладі освіти чи участь у довготривалому освітньому проекті.

Співпраця вчителів у педагогічних спільнотах:

Річний КПЕ: Участь всіх  вчителів у роботі педагогічних спільнот та обміні досвідом. У розрізі школи інтегровані уроки, парні уроки, заходи на інше.

Місячний КПЕ: Організація не менше ніж трьох засідань педагогічних спільнот щомісяця.

Розвиток та імплементація інновацій в навчальний процес:

Річний КПЕ: Впровадження не менше ніж трьох інноваційних методик та підходів у навчальний процес.

Місячний КПЕ: Оцінка та імплементація нових ідей та методик навчання щомісяця.

Самоосвіта вчителів:

Річний КПЕ: Проведення самооцінювання та розробка плану самоосвіти для не менше ніж 80% вчителів.

Місячний КПЕ: Виконання самоосвітніх завдань та звітування про їхні результати щомісяця.

Використання технологій у навчанні:

Річний КПЕ: Інтеграція та використання не менше ніж 50% вчителями сучасних технологій у навчальному процесі.

Місячний КПЕ: Організація та ведення інтегрованих тижнів, використовуючи технології, щомісяця.

Якість викладання та професійний розвиток вчителів:

Річний КПЕ: Забезпечення можливостей для професійного росту вчителів та вдосконалення методики навчання.

Критерій вимірювання: Участь не менше ніж 80% вчителів у розвивальних програмах та тренінгах на рік.

Завдання: Підтримувати особистий  розвиток вчителів та сприяти їхній кваліфікаційній підготовці.

Семестровий КПЕ: Оцінка якості викладання через анкетування учнів та батьків.

Критерій вимірювання: Позитивна оцінка вчителів на рівні не менше ніж 60% відповідей.

Завдання: Збирати та аналізувати фідбек від учнів і батьків

Мотивація педагогів:

Річний КПЕ: Збільшення кількості педагогів, які беруть участь у професійному розвитку та навчанні.

Критерій вимірювання: Збільшення на 15% кількості педагогів, які беруть участь у професійних семінарах, курсах чи майстер-класах протягом року.

Завдання: Стимулювати педагогічний персонал до постійного професійного зростання.

Місячний КПЕ: Проведення місячних заходів для створення сприятливого психологічного мікроклімату та підтримки педагогічного персоналу.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж двох заходів на місяць, спрямованих на створення позитивного психологічного клімату та мотивацію педагогічного колективу.

Завдання: Підтримувати педагогічний персонал та стимулювати їхню працездатність.

Обмін досвідом:

Варіант А

Річний КПЕ: Збільшення кількості проведених заходів для обміну досвідом та знаннями серед педагогічного колективу.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж двох обмінів досвідом серед вчителів протягом року.

Завдання: Забезпечити активний обмін цінними педагогічними знаннями та практиками.

Місячний КПЕ: Проведення щомісячних зустрічей, семінарів або обговорень для обміну досвідом між педагогами.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж однієї зустрічі або семінару на місяць, спрямованих на обмін досвідом.

Завдання: Забезпечити постійний потік інформації та досвіду між педагогами.

Варіант Б

Річний КПЕ: Збільшення кількості вчителів, які беруть участь у вчительських форумах та обмінюються досвідом та інноваційними практиками.

Критерій вимірювання: Збільшення кількості учителів, які брали участь у вчительських форумах, на 20% порівняно з попереднім роком.

Завдання: Сприяти активній участі вчителів у форумах для обміну інформацією та навчальним досвідом.

Місячний КПЕ: Проведення місячних вчительських форумів або семінарів для обговорення актуальних тем та питань.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж двох вчительських форумів чи семінарів щомісяця.

Завдання: Сприяти регулярному обміну інформацією та педагогічним досвідом серед вчителів.

 НАПРЯМ: Команда

Розвиток команди:

Річний КПЕ: Підвищення рівня компетентності та професійності команди.

Критерій вимірювання: Завершення не менше трьох навчальних заходів (семінари, курси, вебінари) для команди на рік.

Завдання: Забезпечити можливість навчання та професійного росту для кожного члена команди.

Місячний КПЕ: Регулярні зустрічі команди для обговорення проблем, розв'язання завдань та планування дій.

Критерій вимірювання: Проведення щомісячних зустрічей команди з участю всіх членів.

Завдання: Забезпечити взаємодію та комунікацію всередині команди.

Семестровий КПЕ: Збільшення результативності командних проєктів та завдань.

Критерій вимірювання: Завершення не менше ніж 90% командних проєктів з позитивними результатами.

Завдання: Збільшити ефективність командних зусиль для досягнення поставлених цілей.

Співпраця та комунікація в команді:

Річний КПЕ: Забезпечення високого рівня комунікації та співпраці всередині команди.

Критерій вимірювання: Оцінка задоволеності команди рівнем комунікації та співпраці.

Завдання: Забезпечити ефективну комунікацію та позитивний робочий клімат.

Місячний КПЕ: Вирішення конфліктів та проблем у команді вчасно та конструктивно.

Критерій вимірювання: Вирішення не менше ніж 80% конфліктних ситуацій внутрішньо в команді.

Завдання: Підтримувати сприятливу атмосферу та здатність вирішувати конфлікти.

Четвертний КПЕ: Оцінка ефективності роботи команди з боку зовнішніх стейкхолдерів (клієнти, партнери, інше).

Критерій вимірювання: Позитивна оцінка роботи команди та рівня обслуговування з боку стейкхолдерів.

Завдання: Забезпечити задоволеність та довіру зовнішніх клієнтів та партнерів.

Оцінка та звітування про результати роботи команди:

Річний КПЕ: Підготовка річного звіту про досягнення команди та цілей.

Критерій вимірювання: Завершення та представлення щорічного звіту не пізніше ніж за 30 днів до закінчення року.

Завдання: Оцінити та документувати результати роботи команди.

Місячний КПЕ: Регулярний моніторинг та оцінка прогресу досягнення цілей команди.

Критерій вимірювання: Проведення місячного моніторингу та підготовка звітів про прогрес досягнення цілей.

Завдання: Відстежувати та аналізувати результати роботи команди щомісяця.

НАПРЯМ: Проектна діяльність

Проєкт Thinkers (видавництво ігор і впровадження):

Річний КПЕ: Розробка та впровадження нових ігор.

Критерій вимірювання: Запуск і впровадження не менше трьох нових ігор у навчальний процес.

Завдання: Створити команду для розробки ігор та забезпечити їм ресурси.

Проєкти та співпраця:

Річний КРІ: Участь у проєктах різного рівня.

Критерій вимірювання: Участь у всіх внутрішніх і місцевих проєктах (100% у внутрішніх, 200% у місцевих).

Завдання: Активно брати участь у всіх проєктах і ініціативах різного рівня.

Місячний КПЕ: Активність участі в спортивних лігах, квізах, ініціативах тощо.

Критерій вимірювання: Участь у не менше двох спортивних лігах чи квізах щомісяця.

Завдання: Залучати студентів до спортивних ліг та інтелектуальних змагань.

Четвертні КПЕ: Участь у STEM-проєктах і екологічних ініціативах.

Критерій вимірювання: Участь у двох STEM-проєктах та одній екологічній ініціативі на квартал.

Завдання: Активно працювати над STEM-проєктами та сприяти екологічним ініціативам.

Проекти через творчість та мистецтво:

Річний КПЕ: Запуск та успішна реалізація не менше ніж двох творчих проектів, спрямованих на розвиток культурно-мистецького напрямку школи.

Критерій вимірювання: Завершення та представлення результатів двох творчих проектів, включаючи виставки, виступи або публікації.

Завдання: Підтримувати творчий розвиток учнів та просування мистецької діяльності в школі.

Місячний КПЕ: Організація місячних заходів, присвячених творчості та мистецтву (наприклад: концерти, виставки).

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж двох творчих заходів щомісяця.

Завдання: Сприяти творчому виразу та виступам учнів.

Проекти в галузі спорту:

Річний КПЕ: Участь у спортивних лігах або змаганнях та досягнення важливих досягнень.

Критерій вимірювання: Здобуття не менше ніж трьох медалей чи перемог у спортивних лігах або змаганнях протягом року.

Завдання: Сприяти спортивному розвитку учнів та визначеним спортивним командам.

Місячний КПЕ: Організація та участь у спортивних заходах щомісяця.

Критерій вимірювання: Здійснення не менше ніж трьох спортивних подій або змагань щомісяця.

Завдання: Забезпечити регулярний спортивний рух та змагання в школі.

Проекти у галузі STEAM:

Річний КПЕ: Реалізація не менше ніж двох проектів у галузі науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики (STEAM).

Критерій вимірювання: Завершення та представлення результатів двох STEAM-проектів, включаючи дослідження та створення інноваційних рішень.

Завдання: Сприяти розвитку науково-дослідницьких та інженерних навичок учнів.

Місячний КПЕ: Організація щомісячних STEAM-заходів, включаючи лекції та демонстрації.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох STEAM-заходів щомісяця.

Завдання: Забезпечити доступ до STEAM-освіти та навчання для учнів.

Створення власних проектів:

Річний КПЕ: Реалізація та представлення не менше ніж двох власних проектів, розроблених учнями або вчителями.

Критерій вимірювання: Завершення та представлення результатів двох власних проектів, які сприяють розвитку шкільної спільноти.

Завдання: Заохочувати креативність та підтримувати реалізацію індивідуальних та колективних ідей.

Місячний КПЕ: Підтримка та розвиток ініціатив учнів щомісяця.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох заходів або акцій, які підтримують власні проекти шкільної спільноти щомісяця.

Завдання: Сприяти створенню та впровадженню ініціатив учнів та персоналу.

НАПРЯМОК: Інклюзивна освіта

Робота з обдарованими дітьми:

Річний КПЕ: Розробка індивідуальних навчальних програм для не менше ніж 15% обдарованих учнів школи.

Завдання: Скласти перелік обдарованих учнів на початку навчального року та розробити індивідуальні навчальні програми для кожного з них. Періодично оновлювати програми відповідно до потреб та досягнень учнів.

Критерії перевірки:Індивідуальні навчальні програми розроблені для не менше ніж 15% обдарованих учнів.

Програми містять конкретні цілі та завдання для кожного учня.

Програми періодично оновлюються з урахуванням досягнень учнів.

Місячний КПЕ: Проведення не менше ніж одного засідання педагогічної ради для обговорення індивідуальних навчальних програм щомісяця.

Завдання: Організовувати засідання педагогічної ради, де обговорюються індивідуальні навчальні програми обдарованих учнів. Під час таких засідань визначати необхідні корекції та покращення програм.

Критерії перевірки:

Засідання педагогічної ради проводяться щомісяця.

Обговорення індивідуальних навчальних програм учнів, внесення корекцій та покращень.

Участь учнів у конкурсах та олімпіадах:

Річний КПЕ: Участь не менше ніж 20% обдарованих учнів у національних та міжнародних конкурсах та олімпіадах.

Завдання: Забезпечити можливість та підготовку обдарованих учнів для участі в національних та міжнародних конкурсах та олімпіадах. Відстежувати та допомагати їхнім досягненням у цих змаганнях.

Критерії перевірки: Моніторинг участі обдарованих учнів у конкурсах та олімпіадах.

Документація про їхні досягнення у змаганнях.

Місячний КПЕ: Підготовка та участь обдарованих учнів у конкурсах чи олімпіадах щомісяця.

Завдання: Систематично організовувати підготовку та участь обдарованих учнів у конкурсах і олімпіадах. Проводити внутрішні змагання та оцінювати досягнення учнів.

Критерії перевірки: Регулярна підготовка та участь обдарованих учнів у конкурсах або олімпіадах щомісяця.

Оцінка їхніх результатів та досягнень

Співпраця з батьками обдарованих дітей:

Річний КПЕ: Залучення не менше ніж 70% батьків обдарованих учнів до участі в роботі школи та підтримки навчального процесу своєї дитини.

Завдання: Організовувати зустрічі, семінари та інші події для батьків обдарованих дітей. Залучати їх до активної участі в навчальному процесі та розвитку школи.

Критерії перевірки: частота проведення зустрічей, семінари, або інші події для батьків обдарованих дітей.

Місячний КПЕ: Проведення зустрічей, батьківських консультацій або семінарів для батьків обдарованих учнів щомісяця.

Завдання: Регулярно організовувати зустрічі та інформаційні заходи для батьків обдарованих учнів, де обговорюються питання навчання та розвитку дітей.

Критерії перевірки:Зустрічі та консультації проводяться щомісяця.

Залучення батьків до обговорення питань навчання та розвитку дітей.

Розвиток додаткових навчальних програм:

Річний КПЕ: Розробка та запуск не менше ніж трьох додаткових навчальних програм для обдарованих учнів.

Місячний КПЕ: Забезпечення доступу до додаткових навчальних програм для обдарованих учнів щомісяця.

Критерії вимірювання: Кількість розроблених та запущених додаткових навчальних програм для обдарованих учнів протягом року.

Опис та зміст кожної програми, яка була розроблена та впроваджена.

Завдання: Забезпечення доступу обдарованих учнів до розроблених додаткових навчальних програм щомісяця.

Планування та організація занять за цими програмами.

Моніторинг успішності та розвитку обдарованих учнів:

Річний КПЕ: Відстеження та документування успіхів та розвитку обдарованих учнів, включаючи публікацію їхніх досягнень.

Місячний КПЕ: Оцінка прогресу та досягнень обдарованих учнів щомісяця.

Критерії вимірювання: Система відстеження та документування досягнень обдарованих учнів.Публікація успіхів та досягнень учнів на веб-сайті школи або в інших засобах комунікації.

Оцінка прогресу та досягнень обдарованих учнів щомісяця:

Завдання:Систематична оцінка прогресу та досягнень обдарованих учнів щомісяця. Проведення бесід та індивідуальних оцінок учнів для визначення їхнього розвитку.

Інклюзивна освіта:

Річний КПЕ: Забезпечення умов доступності та інформаційних заходів.

Критерій вимірювання: Запровадження програми доступності та проведення не менше п'яти інформаційних заходів.

Завдання: Розробити план заходів та залучити необхідні ресурси.

Місячний КПЕ: Участь учнів у проєктах і соціальних ініціативах.

Критерій вимірювання: Участь не менше 10% учнів у соціальних проєктах та ініціативах.

Завдання: Забезпечити учням доступ до інклюзивних проєктів та заохочувати їх участь.

Четвертний  КПЕ: Підвищення рівня толерантності на постійний основі.

Критерій вимірювання: Збільшення кількості позитивних відгуків щодо толерантності серед учнів та вчителів.

Завдання: Провести навчання та кампанії щодо толерантності в школі.

НАПРЯМ : Документообіг

Ведення документообігу:

Місячний КПЕ: Виконання наказів та циклограми наказів.

Критерій вимірювання: Виконання не менше 90% наказів, включених до циклограми.

Завдання: Створити систему контролю за виконанням наказів та внести зміни для поліпшення процесу.

Четвертний КПЕ: Поглиблення цифровізації та усунення "паперового" архівування.

Критерій вимірювання: Перехід на електронну систему зберігання документів на 50% та усунення "паперового" архівування.

Завдання: Розробити план переходу на електронний документообіг та провести перевірку архіву документів для їх сканування та зберігання в електронному вигляді.

НАПРЯМ: Безпека

Безпека закладу освіти:

Четвертний: Забезпечення безпеки закладу.

Критерій вимірювання: Проведення не менше двох пожежних вправ та оновлення плану евакуації.

Завдання: Організувати навчання та перевірки евакуаційних планів і вправ, а також забезпечити наявність поверхових схем шляхів евакуації та вказівників напрямку руху.

Місячний КПЕ: Проведення навчання з безпеки та підготовка до  надзвичайної ситуації.

Критерій вимірювання: Участь всього персоналу в навчаннях з безпеки та виконання актів готовності до надзвичайної ситуації.

Завдання: Проводити регулярні навчання та перевірки готовності до надзвичайних ситуацій.

Місячний КПЕ: Співпраця зі службами, які відповідають за безпеку (місто, район).

Критерій вимірювання: Підписання співпраці та взаємодія з місцевими службами безпеки.

Завдання: Укладення меморандумів про співпрацю та організація спільних зустрічей зі службами безпеки.

Запровадження соціальних програм і заходів:

Річний КПЕ: Запуск та впровадження не менше ніж двох соціальних програм чи ініціатив для підвищення соціальної безпеки учнів та персоналу.

Критерій вимірювання: Запровадження та успішна реалізація програм з відповідними цілями та результатами.

Завдання: Розробити та впровадити програми для поліпшення соціальної безпеки спільноти школи.

Місячний КПЕ: Організація щомісячних заходів, спрямованих на запобігання булінгу та інших соціальних проблем.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж один захід  з соціальної безпеки щомісяця.

Завдання: Забезпечити підтримку та освіту щодо соціальної безпеки.

Відстеження інцидентів та реагування на них:

Річний КПЕ: Зменшення кількості інцидентів та випадків порушень соціальної безпеки.

Критерій вимірювання: Зменшення кількості інцидентів на 20%, період моніторингу вересень-травень.

Завдання: Сприяти профілактиці та вчасному реагуванню на інциденти.

Місячний КПЕ: Швидке та ефективне реагування на інциденти, включаючи проведення розслідувань та надання психологічної підтримки.

Критерій вимірювання: Реагування на інциденти не пізніше ніж протягом 48 годин та надання підтримки потребуючим.

Завдання: Забезпечити оперативну реакцію та допомогу в разі інцидентів.

Освіта з питань соціальної безпеки:

Річний КПЕ: Навчання працівників та учнів з питань соціальної безпеки.

Критерій вимірювання: Участь не менше ніж 80% працівників та учнів у навчальних програмах з соціальної безпеки.

Завдання: Забезпечити доступ до освіти та навчання з соціальної безпеки.

Місячний КПЕ: Організація щомісячних уроків або тренінгів з соціальної безпеки для учнів.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох уроків чи тренінгів щомісяця.

Завдання: Забезпечити навчання  а освіту учнів у питаннях соціальної безпеки.

НАПРЯМ: Самоврядування

Розвиток самоврядування:

Річний КПЕ: Розвиток самоврядування та співпраця з батьками.

Критерій вимірювання: Організація не менше трьох голосувань та зборів батьківської ради.

Завдання: Підтримувати діяльність шкільного самоврядування та співпрацю з батьками.

Четвертний КПЕ: Реалізація учнівських проєктів та соціального підприємництва.

Критерій вимірювання: Реалізація не менше трьох учнівських проєктів та спільних соціальних ініціатив.

Завдання: Підтримувати та сприяти реалізації учнівських ідей і проєктів.

Ініціатива та проекти для самоврядування:

Річний КПЕ: Розробка та реалізація не менше ніж двох ініціатив, запропонованих учнівським самоврядуванням або батьківською радою, спрямованих на покращення життя та умов в школі.

Критерій вимірювання: Завершення та представлення результатів двох проектів, які були обрані та підтримані шкільною громадою.

Завдання: Заохочувати активну участь учнів у прийнятті рішень та реалізації ініціатив в школі.

Місячний КПЕ: Проведення місячних обговорень та голосувань з ініціатив, запропонованих шкільною громадою.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох обговорень та голосувань щодо ініціатив щомісяця.

Завдання: Забезпечити демократичний процес прийняття рішень та активну участь учасників шкільної громади.

НАПРЯМ: Батьки

Залученість батьків до життя школи:

Річний КПЕ: Проведення не менше чотирьох заходів для батьків і родин (батьківських зборів, конференцій тощо).

Критерій вимірювання: Участь не менше 80% батьків у цих заходах.

Завдання: Підготувати та провести інформативні та цікаві заходи для батьків.

Місячний КПЕ: Проведення щомісячних зустрічей з батьками для обговорення актуальних питань.

Критерій вимірювання: Проведення щомісячних зустрічей та участь не менше 70% батьків.

Завдання: Забезпечити систематичний обмін інформацією та діалог між школою та батьками.

НАПРЯМ: Громада, гранти і зовнішнє фінансування

Громадська активність та підтримка школи:

Річний КПЕ: Залучення громадських організацій до підтримки школи.

Критерій вимірювання: Партнерство з не менше двома громадськими організаціями та залучення їх до проєктів школи.

Завдання: Встановити контакти та співпрацю з громадськими організаціями.

Місячний КПЕ: Залучення волонтерів та активістів з громади для підтримки заходів школи.

Критерій вимірювання: Залучення не менше 10 волонтерів чи активістів щомісяця.

Завдання: Організувати систему роботи з волонтерами та активістами громади.

Звітність та взаємодія з громадою

Річний КПЕ: Публікація щорічного звіту про діяльність школи для громади.

Критерій вимірювання: Оприлюднення звіту на офіційному веб-сайті школи та в місцевих ЗМІ.

Завдання: Підготувати та розмістити зрозумілий та інформативний звіт для громади.

Місячний КПЕ: Взаємодія з громадою через соціальні мережі та електронну пошту.

Критерій вимірювання: Відповіді на запитання та коментарі від громади не пізніше як за 24 години.

Завдання: Забезпечити ефективну комунікацію з громадою через електронні засоби.

Участь у грантових програмах:

Річний КПЕ: Залучення грантів на розвиток школи.

Критерій вимірювання: Отримання не менше двох грантів на рік для реалізації освітніх проєктів та програм.

Завдання: Активно шукати та подавати заявки на гранти для забезпечення фінансування проєктів.

Четвертний КПЕ: Успішність отримання грантів.

Критерій вимірювання: Отримання фінансування через гранти на не менше ніж 20% поданих заявок.

Завдання: Вдосконалити процес підготовки заявок для збільшення їхньої ефективності.

Пошук фінансування та спонсорських угод:

Річний КПЕ: Забезпечення фінансування школи через спонсорські угоди.

Критерій вимірювання: Укладення не менше трьох спонсорських угод на рік.

Завдання: Активно шукати потенційних спонсорів та укладати угоди з ними.

Місячний КПЕ: Пошук потенційних спонсорів та донорів.

Критерій вимірювання: Виявлення та звернення до не менше п'яти потенційних спонсорів щомісяця.

Завдання: Підтримувати активний контакт з потенційними фінансовими партнерами.

Четвертний КПЕ: Залучення фінансування від спонсорів та донорів.

Критерій вимірювання: Залучення фінансування на не менше ніж 50% потреб школи через спонсорські угоди та донорські кошти.

Завдання: Зміцнювати партнерські відносини та розширювати спонсорську базу.

НАПРЯМ: Учні

Академічні досягнення учнів:

Річний КПЕ: Підвищення середнього балу та відсотку відмінників серед учнів.

Критерій вимірювання: Зростання середнього балу на навчальних предметах та відсотка відмінників на 10% в порівнянні з попереднім роком.

Завдання: Забезпечити якісне навчання та підтримку для покращення академічних результатів.

Місячний КПЕ: Моніторинг та аналіз результатів контрольних робіт і тестів.

Критерій вимірювання: Аналіз та план заходів для покращення академічних результатів учнів щомісяця.

Завдання: Вчасно виявляти проблеми та вживати заходів для їх вирішення.

Задоволеність учнів та батьків освітнім процесом:

Річний КПЕ: Підвищення показників задоволеності учнів та їх батьків якістю навчання.

Критерій вимірювання: Збільшення відсотка задоволених учнів та батьків на 15% в порівнянні з попереднім роком.

Завдання: Підтримувати відкритий діалог та враховувати фідбек від учнів і батьків.

Місячний КПЕ: Збільшення відсотка участі учнів та батьків у заходах та діяльності школи.

Критерій вимірювання: Збільшення участі не менше ніж на 20% щомісяця.

Завдання: Створювати привабливі та змістовні заходи для учнів та батьків.

Академічна доброчесність:

Річний КПЕ: Зменшення кількості випадків плагіату та інших порушень академічної доброчесності серед учнів.

Критерій вимірювання: Зменшення кількості виявлених випадків плагіату та порушень академічної доброчесності на 20%, період моніторингу вересень -травень. Завдання: Забезпечити інтегритет освітнього процесу та виховання учнів.

Місячний КПЕ: Проведення місячних заходів і бесід з учнями на тему академічної доброчесності та запобігання плагіату.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох заходів чи бесід щомісяця.

Завдання: Забезпечити освіту та свідомість стосовно академічної чесності серед учнів.

Мотивація учнів:

Річний КПЕ: Підвищення загального рівня учнівської мотивації та участі у навчальних та позанавчальних заходах.

Критерій вимірювання: Збільшення на 10% кількості учнів, які беруть участь у навчальних та позанавчальних заходах, порівняно з попереднім роком.

Завдання: Збуджувати і підтримувати інтерес та мотивацію учнів до навчання та активної участі в шкільному житті.

Місячний КПЕ: Проведення місячних заходів для створення сприятливого навчального середовища та мотивації учнів.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох місячних заходів, спрямованих на підтримку мотивації та інтересу учнів до навчання та досягнень.

Завдання: Забезпечити позитивне навчальне середовище та підтримку для учнів.

Соціальне підприємництво:

Річний КПЕ: Створення та підтримка соціальних проектів та підприємницьких ініціатив серед учнів та вчителів.

Критерій вимірювання: Запуск не менше одного соціального проекту або підприємницької ініціативи у школі протягом року.

Завдання: Сприяти розвитку креативності та підприємницького духу серед учнів та вчителів, а також вирішенню соціальних проблем у громаді.

Місячний КПЕ: Організація щомісячних заходів або презентацій, що спрямовані на популяризацію соціального підприємництва та ініціатив серед учнів та вчителів.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж одного заходу чи презентації щомісяця.

Завдання: Залучати більше учасників та зацікавленості до соціального підприємництва.

Волонтерство:

Річний КПЕ: Залучення учнів та вчителів до волонтерської діяльності та проведення волонтерських проектів.

Критерій вимірювання: Залучення не менше ніж 20% учнів та 10% вчителів до волонтерської роботи та успішне проведення не менше ніж трьох волонтерських проектів у школі протягом року.

Завдання: Розвивати волонтерську культуру серед учнів та вчителів та сприяти покращенню громадського життя у громаді.

Місячний КПЕ: Проведення щомісячних волонтерських заходів або акцій у закладі освіти.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж одного волонтерського заходу чи акції щомісяця.

Завдання: Підтримувати активний інтерес та участь волонтерів серед учнів та вчителів.

Профорієнтація:

Річний КПЕ: Забезпечення учнів із необхідною інформацією та підтримкою для вибору професійної шляху.

Критерій вимірювання: Забезпечення інформацією та консультування не менше ніж 80% випускників школи щодо професійного вибору.

Завдання: Сприяти учням у виборі майбутньої професії та освітнього шляху.

Місячний КПЕ: Проведення щомісячних профорієнтаційних заходів або консультацій для учнів та їхніх батьків.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж одного профорієнтаційного заходу чи консультації щомісяця.

Завдання: Забезпечити доступ до актуальної інформації про професії та освітні можливості.

Оцінка задоволеності учнів та батьків профорієнтаційною роботою:

Річний КПЕ: Отримання не менше ніж 80% позитивних відгуків від учнів та батьків щодо якості профорієнтаційної роботи школи.

Профорієнтаційні програми та ресурси:

Річний КПЕ: Забезпечення доступу до профорієнтаційних програм та ресурсів для всіх учнів та батьків. Завдання:

Забезпечення доступу усіх учнів та їхніх батьків до профорієнтаційних програм та ресурсів.Організація інформаційних заходів щодо профорієнтації для всіх цільових груп.

Місячний КПЕ: Постійне оновлення та доступність інформації про професії та освітні шляхи на веб-сайті школи.

Критерій оцінювання: Регулярне оновлення інформації на веб-сайті школи щодо професій та освітніх шляхів. Забезпечення доступності цієї інформації для всіх користувачів.

НАПРЯМ: Бренд закладу освіти

Річний КПЕ: Розробка та впровадження стратегії підвищення репутації та визнання закладу в громадськості, включаючи власну веб-сторінку школи, активність у соціальних мережах та залучення учасників.

Критерій вимірювання: Запуск та підтримка веб-сторінки закладу, регулярна активність в соціальних мережах, залучення не менше ніж 100 учасників у різноманітні заходи і проекти.

Завдання: Підвищити впізнаваність та привабливість закладу для учнів, батьків та громадськості.

Місячний КПЕ: Проведення місячних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності та інтересу до закладу.

Критерій вимірювання: Проведення не менше ніж трьох місячних заходів для реклами та просування школи.

Завдання: Забезпечити активну комунікацію та інтерес до закладу серед громадськості.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  06.09.2023   798

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт змін до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016.

Порівняльна таблиця

Внесені зміни забезпечать приведення чинного Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів для здобуття повної загальної середньої освіти до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» та визначення порядку тимчасового переведення здобувачів освіти до інших закладів для здобуття повної загальної середньої освіти в умовах дії воєнного стану в Україні з подальшим відновленням навчання у закладі освіти, в якому вони навчалися до вимушеного переселення чи виїзду за кордон.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту приймаються в електронній формі до 21 вересня 2023 року на e-mail: vitalii.zarytov@mon.gov.ua або за адресою: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10.

Контактна особа для надання консультацій: Віталій Заритов, державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення в освіті директорату шкільної освіти, номер телефону: 481-32-78.

Звіт про результати громадського обговорення буде оприлюднено на офіційному веб сайті Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішення за результатами обговорення.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  05.09.2023   691

Сучасні вчителі, викладачі та вихователі часто стикаються з непередбачуваними ситуаціями у роботі: повітряними тривогами, гострими реакціями дітей або ж власним стресовим станом. Саме тому дуже важливо підготувати їх до ефективних дій у таких випадках. Щоб підтримати освітян, експерти команди ГО «Підтримай дитину» діляться цінними порадами:

1. Ознайомте колектив з чітким алгоритмом дій у можливих кризових ситуаціях, які прописані у посадових інструкціях. А також упевніться в тому, що всі знають про свою зону відповідальності та межі компетенції.

2. Щоб легко і швидко передавати важливу інформацію, створіть спільні чати для спілкування – окремо для адміністрації, педагогів та батьків. У разі кризової ситуації кожен знатиме, куди можна звертатися.

3. Важливо, щоб ваші колеги були обізнані у сфері психологічної підтримки, знали, як надати першу психологічну допомогу, як впливати на колектив в екстрених ситуаціях тощо. Тому спонукайте колег до підвищення кваліфікації у цій сфері. До того ж відповідно до змін Закону «Про повну загальну середню освіту», що були внесені 2023 року, необхідно обовʼязково виділяти 10% від загального підвищення кваліфікації вчителів на опанування компетентностями з психологічної підтримки. Простежте, аби ваші вчителі додержувалися цих рекомендацій.

4. Звертайте увагу на ознаки психологічної травми, втоми та вигорання співробітників. Пам’ятайте, що людина може мати вторинну психологічну травму навіть тоді, якщо безпосередньо не перебувала в зоні бойових дій, а вчителі як фахівці, що постійно працюють з іншими людьми, можуть мати «втому від співчуття» чи емоційне вигорання.

5. Створюйте в колективі атмосферу єднання та взаємопідтримки. У спілкуванні з колегами варто використовувати такі тези: «Ми команда», «Ми завжди на боці одне одного», «Ми з усім упораємося» тощо. Окрім цього, важливо формувати здоровий психологічний клімат у колективі. Можна організовувати спільні заходи та тімбілдінги: ігри, тренінги, екскурсії тощо.

6. Обов’язково подбайте про те, щоб ваші колеги мали час для відпочинку та відновлення. Наголошуйте на важливості дотримання режиму дня, якісного харчування та сну, адже у кризових ситуаціях важливо мати достатній запас сил для екологічного подолання негативних чинників.

7. Надихайте колектив власним прикладом. Транслюйте спокій та впевненість, які ваші колеги будуть переймати та демонструвати дітям.

Ці рекомендації допоможуть створити злагоджену систему дій в колективі під час виникнення кризових ситуацій. Крім цього, обізнаність та підготовленість сприятиме формуванню почуття безпеки у всіх учасників освітнього процесу.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  06.09.2023   834

5 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. No 684». Метою акта є перехід до спрощеного ведення шкільної документації, пов’язаної із обліком дітей дошкільного, шкільного віку та учнів із застосуванням засобів програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

Відтепер буде існувати єдина електронна система обліку дітей, вихованців та учнів для усіх закладів освіти в Україні. На відміну від того, як це було раніше, коли облік проводили окремо у кожній територіальній громаді та не було узагальненого бачення ситуації в межах всієї країни. Завдяки такій обліковій системі будуть автоматично зводитися статистичні звіти про кількість дітей дошкільного і шкільного віку, вихованців та учнів, зокрема дітей, не охоплених навчанням.

Перехід до електронної форми ведення шкільної документації, пов’язаної із обліком дошкільнят та учнівства, дозволить розвантажити педагогічний персонал та адміністрації закладів освіти, у результаті чого вони зможуть надавати більше уваги виконанню безпосередніх обов’язків, а дітям більш якісні освітні послуги.