Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 28.11.2022 448

25 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив пропозицію про внесення на розгляд до Верховної Ради України проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року».

Документом передбачається внесення змін до законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», які врегульовують питання завершення навчального року в системі загальної середньої освіти та проведення вступної кампанії до закладів вищої і фахової передвищої освіти.

Міністерство освіти і науки України ініціювало розгляд цього законопроекту, зважаючи на складну безпекову ситуацію під час проведення вступної кампанії 2023 року з урахуванням успішного цьогорічного досвіду.

Даним законопроектом пропонується відмовитися від проведення державної підсумкової атестації здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти.

Нормативно-правове регулювання вступу для здобуття вищої та фахової передвищої освіти передбачається здійснити без дотримання вимог відповідних профільних законів. Прийняття такого закону уможливить заміну традиційного зовнішнього незалежного оцінювання на національний мультипредметний тест, який буде вдосконалено з урахуванням набутого досвіду за зразком 2022 року.

Це дозволить забезпечити необхідні безпекові умови за рахунок використання сучасних високотехнологічних рішень та зберегти довіру суспільства до проведення вступної кампанії.

День пам'яті жертв Голодоморів.

90-ті роковини.

8-В клас та кл. керівник Тетяна Присяжнюк

ПАМ'ЯТАЄМО...

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Оцінки кількості загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту.

Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Тому цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

"Малювати може кожен", - саме з таких слів розпочинає свої творчі заняття учитель ОТМ Н.Білоус. Техніка малювання крапочок ватними паличками цьому яскравий доказ. Учні створили неймовірні пейзажі, які мерехтять різними барвами та відчули себе справжніми художниками. Кожна робота є щира та самобутня.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 22.11.2022 704

У Міністерстві освіти і науки планують проведення незалежного текстування для вступної компанії у 2023 році.

Альтернативою ЗНО бачать вдосконалення національного мультипредметного тесту, повідомив міністр Сергій Шкарлет.

“ЗНО було і буде механізмом прозорого вступу до закладів вищої освіти. Однак в умовах воєнного стану існують перешкоди щодо його організації та проведення, а також неможливо охопити тестуванням потенційних вступників до українських ЗВО, які тимчасово перебувають за кордоном.

Безпекова складова та труднощі логістики не дозволяють МОН планувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання у традиційному форматі”, – пояснює він.

На відміну від НМТ-2022, у тестуванні будуть обов’язковий та додатковий блоки.

Обов’язковий блок складатиметься з:

української мови;

математики;

історії України;

іноземної мови (на вибір вступників будуть запропоновані англійська, французька, німецька та іспанська мови).

На розв’язання завдань з української мови та математики абітурієнти матимуть 90 хвилин.

А після короткої перерви ще 90 хвилин працюватимуть над завданнями з історії України та іноземної мови.

Окремо проведуть НМТ з фізики, хімії та біології. Він триватиме 75 хвилин.

Результатами цього іспиту можна буде замінити бали з історії України або іноземної мови.

Реєстрацію на НМТ-2023 планують розпочати у квітні, а проводити тестування будуть у червні – липні 2023 року в межах основної та додаткової сесій.

Завдання складатимуться з тестів за останні три роки (НМТ-2022 та ЗНО 2020-2021 років), а також частки нових тестів.

Проте НМТ-2023 як формат проведення ще має затвердити уряд.

П’ять видань на тему Голодомору 1932–1933, які можна безкоштовно завантажити на сайті Українського інституту національної пам’яті

«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні»

Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які не сподівались, що їхні записи будуть опубліковані. Селянин, учителька, студент, партієць – вони не ставили перед собою мету написати історію Голодомору, а лише фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Записи вціліли, як це не парадоксально, завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів це були речові докази, свідчення «контрреволюційної діяльності» авторів. Їхні нотатки чи щоденники були долучені до кримінальних справ.

«Людяність у нелюдяний час»

Книга розповідає про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлені на основі документальних даних та усних свідчень.

«Скажи про щасливе життя»

Це збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. У книзі зібрані оповіді дівчини, на долю якої випало пережити геноцид. Авторка мала письменницький хист, добре чуття композиції, точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір написаний у 70–80-ті роки минулого століття «в шухляду», для нащадків на прохання вже дорослих дітей та чоловіка авторки. Упорядкувала спогади Наталка Білоцерківець.

«По той бік себе»

Це книга психологині Ірини Реви про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Занижена самооцінка, прагнення «не висовуватися» і «не йти проти начальства», патерналізм, пошук «сильної руки» й того, хто «прийде й порядок наведе» – все це програма виживання, яка виробилася внаслідок геноциду. Ірина Рева детально аналізує механізми, які були запущені в людській психіці, та дає відповіді на питання, що з цим робити.

«Пам’ять роду»

До книги увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника й публіциста Сергія Плачинди, які дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша та інші. Видання містить фрагменти книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка». Книга покликана спонукати кожного дізнатися більше про історію своїх родин під час Голодомору.

• П’ять видань про Голодомор, які можна завантажити на сайті УІНП

• Інформаційні матеріали до вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу – 2022

• Інформаційні матеріали до 88-х роковин Голодомору 1932–1933 років

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.

Про толерантність учням 3 та 4 класу цього разу розповідали працівники психологічної служби ліцею Василина Добросинець та Ірина Карпа

за допомогою казки Г. К. Андерсена "Гидке каченя". Адже відомо, що казки мають позитивний вплив на дітей, а 90% казок мають великий виховний зміст.

Управління освіти Львова

Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів м.Львова

Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.11.2022 399

Сфера дошкільної, загальної середньої, позашкільної та інклюзивної освіти охоплює значну частину здобувачів освіти України та створює передумови для їхнього розвитку та подальшого навчання.

Міністерство у 2020-2022 роках основну увагу спрямовувало на забезпечення доступу до якісної освіти та створення безпечних і комфортних умов навчання у закладах освіти.

Законодавче врегулювання сфери дошкільної, загальної середньої, позашкільної та інклюзивної освіти:

1. Спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій забезпечено прийняття низки важливих змін до законів України у сфері освіти, а саме було прийнято 22 законодавчі ініціативи щодо:

• здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

• забезпечення безкоштовним харчуванням дітей у закладах освіти;

• трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу, механізмів, формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти;

• удосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури;

• функціонування інтегрованих інформаційних систем у сфері освіти;

• надання державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

2. Уряд прийняв значний перелік актів, важливих для створення безпечного доступного інклюзивного освітнього середовища та забезпечення здобуття якісної освіти:

• Державний стандарт базової середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898;

• Порядок забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників затверджено в новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 957;

• Порядок забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1289;

• Порядок проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1131;

• Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957;

• Порядок організації інклюзивного навчання в закладах фахової передвищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1321;

• Положення про ліцей затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 р. № 1062;

• Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 960.

3. Внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України, зокрема:

• оновлено Положення про інклюзивно-ресурсний центр та запроваджено категоризацію (типологію) особливих освітніх потреб (труднощів) (постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 983 та від 21 липня 2021 р. № 765);

• постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 р. № 1160 створено державну установу «Школа супергероїв», що організовує та забезпечує надання освітніх послуг у сфері дошкільної та повної загальної середньої освіти особам (зокрема здобувачам професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти), які перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я;

• внесено зміни до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 365);

• затверджено нову редакцію Положення про заклад дошкільної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 р. № 86), який унормовує: електронну реєстрацію дітей до ЗДО, переведення вихованців до інших закладів освіти, відрахування дітей, яким на 1 вересня виповнилось 7 років, а дітям з ООП – 8 та які 2 місяці не відвідували заклад без поважних причин; соціально-педагогічний патронат сім’ї, яка виховує дитину з ООП; визначено категорії дітей, які першочергового зараховуються до дитячого садочка.

Професійний розвиток педагогічних працівників

Розроблено та затверджено професійні стандарти за професіями «Вихователь закладу дошкільної освіти», «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти», «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)».

Затверджено 16 типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, проведено заходи з підвищення кваліфікації керівників і вчителів закладів загальної середньої освіти.

Започатковано проведення педагогічної інтернатури. У 2022 році понад 800 молодих учителів 450 закладів загальної середньої освіти мають професійну підтримку.

Забезпечують організаційний супровід понад 300 центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Забезпечено підготовку педагогічних працівників до впровадження нового Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової середньої освіти;

Запроваджено сертифікацію вчителів початкової школи (за весь період процедуру сертифікації пройшли 2632 педагогічні працівники). У 2022 році для участі в сертифікації зареєструвалися 1984 педагоги.

Упровадження нового змісту навчання

Оновлено Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) − державний стандарт дошкільної освіти (наказ МОН від 12.01.2021 № 33), що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку (6 (7) років). У ньому окреслено умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти дитини старшого дошкільного віку. Також у ньому гармонійно поєднано традиційно сильні бази української дошкільної освіти з міжнародними стандартами й вимогами часу.

Створено умови для впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти:

• затверджено типову освітню програму для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19 лютого 2021 р. № 235);

• рекомендовано МОН до використання у освітньому процесі 98 модельних навчальних програм.

Забезпечено апробацію Державного стандарту базової середньої освіти в 5 та 6 класах у 168 закладах загальної середньої освіти. Здійснено 3 етапи моніторингу ефективності впровадження реформи НУШ на базі пілотних закладів загальної середньої освіти – учасників проєкту.

Проведено конкурсні відбори підручників для 5 класів. Електронні версії підручників розміщено в Електронній бібліотеці Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», що налічує 1 335 підручників і посібників.

Упроваджено порядок проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм.

Оновлено зміст навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з навчальних предметів: «Захист України», «Основи здоров’я», «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства», «Географія», «Фізична культура», «Зарубіжна література»; «Громадянська освіта»; «Історія: Україна і світ», типових освітніх програм для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Створення нового освітнього простору

Затверджено типові переліки засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів, зокрема для реалізації навчального предмета «Захист України», обладнання та інвентарю для фізкультурно-спортивних приміщень закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

З метою створення нового освітнього простору та умов навчання з використанням дистанційних технологій в закладах загальної середньої освіти забезпечено реалізацію програм «Спроможна школа», «Нова українська школа», «Ноутбук кожному вчителю» (понад 61 тис. ноутбуків).

Розроблено рекомендації для комплексної модернізації та технологічного переоснащення харчоблоків закладів загальної середньої освіти, в основі яких лежить сучасний технологічний процес, що забезпечує дотримання норм HACCP та приготування якісної і безпечної їжі в асортименті; запроваджено у закладах загальної середньої освіти нове меню, розроблене у межах реформи шкільного харчування; запущено платформу про здорове харчування у школах «Знаїмо», яка допомагає управлінцям у сфері освіти, педагогам, кухарям у школах упроваджувати реформу шкільного харчування; забезпечено проведення інформаційної кампанії щодо популяризації культури здорового шкільного харчування.

Проведено дослідження якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за міжнародною методикою ECERS-3 та наказом МОН від 07.07.2022 № 615 затверджено звіт за результатами основного етапу польового дослідження оцінювання якості освітнього процесу в ЗДО за методикою ECERS-3.

Підтримка навчання з використанням дистанційних технологій

На платформі «Всеукраїнська школа онлайн», що є підтримкою дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів та методичної допомоги вчителям, розміщено понад 2500 відеоуроків, тестів та матеріалів для самостійної роботи з 18 основних навчальних предметів. Майже 500 тис. школярів мали змогу використовувати цю платформу.

Завдяки підтримці UNICEF Ukraine до кінця року на платформі з’являться ще близько 1000 нових уроків.

Система профорієнтації школярів

Уперше, за 30 років, МОН розпочало системну профорієнтацію школярів. У 2021 році був запроваджений Всеукраїнський проєкт із профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії», що забезпечує функціонування онлайн-платформи: www.hryoutest.in.ua. Завдяки проєкту:

• проведено понад 10 тис. профорієнтаційних тестувань та консультацій;

• інформаційно охоплено більше 1 млн. учнів старших класів, вчителів та їхніх батьків з усіх регіонів України;

• у Школі кар’єрного консультанта навчаються понад 2 тис. вчителів та шкільних психологів;

• 12 жовтня був проведений перший Всеукраїнський урок із профорієнтації у прямому ефірі, який подивилось пів мільйона учнів. Цей урок увійшов до Національної книги рекордів як наймасовіший в Україні.

Навчання учнів з особливими освітніми потребами

Удосконалено діяльність інклюзивно-ресурсних центрів, яких на сьогодні існує вже 648.

З метою створення умов для підтримки осіб з особливими освітніми потребами затверджено нову редакцію порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної, загальної середньої та фахової передвищої освіти, положень про спеціальну школу та навчально-реабілітаційний центр. Введено багаторівневу підтримку в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб та оновлено підходи до визначення особливих освітніх потреб шляхом введення категорій (типів) освітніх потреб (труднощів).

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу

Діяльність психологічної служби в закладах освіти спрямовується на профілактику стресів, розв’язання освітніх та виховних завдань, що сприяють збереженню психологічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу.

Із початком агресії російської федерації проти України основний напрям роботи психологічної служби підтримки дітей в умовах війни, надання психологічної допомоги, зокрема екстреної, подолання стресу, переживання втрати, горя, печалі та страждання, психотерапевтичної роботи з дітьми, які втратили батьків, домівку, здоров‘я й зазнали ушкоджень, пережили бомбардування, стали біженцями, ВПО.

Крім того, психологічна служба закладів освіти, має такі завдання:

• протидія торгівлі людьми;

• просвітницька й профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх;

• підвищення рівня інформаційно-просвітницької роботи з дітьми, учнівською і студентською молоддю щодо формування культури здорового способу життя;

• запобігання суїцидальним проявам і нахилам серед дітей.

Забезпечення доступу до освіти в умовах воєнного стану в Україні

З початком широкомасштабного вторгнення військ рф на територію України зупинено освітній процес в усіх закладах країни. Проте зусиллями команди Міністерства освіти і науки України, зокрема і директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти, вдалося відновити освітній процес у дистанційній формі у більшості закладів.

Працівники директорату підготували та видали накази, які забезпечували право дітей на здобуття освіти незалежно від їхнього місця перебування.

Ужито заходи для гарантованого права педагогічних працівників на працю та отримання винагороди за неї. Міністерство рекомендувало засновникам та керівникам закладів освіти під час організації освітнього процесу за різними формами долучати і тих педагогічних працівників, які вимушено залишили місця постійного проживання.

Забезпечено виготовлення та видавання документів про освіту державного зразка випускникам закладів загальної середньої освіти незалежно від місця їхнього проживання (перебування).

Директорат розробив методичні рекомендації щодо підготовки закладів освіти до нового навчального року в умовах воєнного стану та щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році.

Спільно з ЮНІСЕФ проведено роз’яснювальну роботу щодо організації освітнього процесу у закладах освіти в умовах воєнного стану.

Затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року та заходи щодо її реалізації.

З метою забезпечення максимальної підтримки осіб з ООП на час воєнних дій розширено можливості інклюзивно-ресурсних центрів.

Зокрема, відповідно до внесених до Положення про інклюзивно-ресурсний центр змін:

• розширено завдання ІРЦ;

• надано додаткові гарантії для осіб з особливими освітніми потребами, які вимушено змінити місце проживання (перебування);

• передбачено можливості для подання заяв, одержання висновків про комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку особи та отримання консультацій фахівцями ІРЦ особами, з якими перебуває дитина;

• надано можливість використання документів через систему «Дія»;

• зменшено термін проведення комплексного оцінювання для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання;

• розширено можливості для проведення повторного комплексного оцінювання розвитку дитини, зокрема з метою моніторингу розвитку особи (за згодою батьків).

Також передбачено можливості для дітей, що постраждали внаслідок воєнних дій, зокрема тих, хто набув психологічні травми.

Відкрито телеграм-канал «Підтримай дитину» для надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, зокрема дітям з ООП.

Для забезпечення безперервності освітнього процесу для учнів з ООП підготовлено та ухвалено низку нормативних документів (постанова КМУ від 26.04.2022 № 483, якою внесено зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти та Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти).

У межах ініціативи першої леді Олени Зеленської МОН реалізує проєкти щодо формування спроможності педагогічних працівників та батьків надавати першу психологічну підтримку дітям під час здобуття освіти для досягнення найкращих результатів навчання, зокрема розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

На початку 2022-2023 навчального року запущено практичну роботу Державної установи «Школа супергероїв», яка надає освітні послуги дітям, що перебувають на лікуванні або реабілітації в закладах охорони здоров’я.

Сфера діяльності – організація та забезпечення освітніх послуг у сфері дошкільної та повної загальної середньої освіти особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я.

На початку 2022-2023 навчального року спільно з громадською організацією «Маленьке серце з мистецтвом» було утворено 8 філій, які найближчим часом будуть внесені в ДУ «Школа супергероїв»:

• Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» Міністерства охорони здоров’я України;

• Комунальне підприємство «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради;

• Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради;

• Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради;

• Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна дитяча лікарня» Хмельницької обласної ради (ігрова кімната й навчальний клас);

• Комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради;

• Дніпропетровське обласне об’єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради (клас для початкової школи та клас для старшої школи);

• Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня № 16» Харківської міської ради.

Заплановано до 2032 року:

• відновити/ побудувати укриття у 100% закладів загальної середньої освіти;

• реалізувати ініціативу першої леді Олени Зеленської із психологічної та емоційної підтримки учасників освітнього процесу;

• забезпечити здорове харчування для здобувачів освіти;

• організувати підвезення всіх учасників освітнього процесу;

• оновити 100% освітніх програм та електронних версій підручників для нової української школи;

• створити 25 STEM-центрів у закладах післядипломної освіти та оснащити всі школи STEM-лабораторіями.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 17.11.2022 371

Країна-терорист, російська федерація, знову завдала масштабних ракетних ударів по території України. Постійна небезпека неабияк впливає на наш психічний стан, та чи можна опанувати страх повітряних тривог і як це можна зробити?

Про це ми спитали в Тетяни Сіренко, заступниці директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України. Відповідь фахівчині читайте в цьому матеріалі.

Найперше варто пам’ятати — зараз в Україні боятися повітряних тривог, ракетних атак — не просто нормально, а природно, адже загроза періодично виникає й може бути реальною. Проте важливо навчитися за можливості опановувати цей страх так, щоби він не пронизував усе ваше життя, не переростав у паніку та не провокував вас на деструктивні дії або ж небезпечну бездіяльність.

Передусім важливо навчитися розрізняти страх за реальної загрози та тривогу щодо ймовірної небезпеки або ж з уявної причини.

Якщо ваш страх реальний (наприклад, під час повітряної тривоги) — не варто з ним боротися, але якщо він переростає в паніку або, навпаки, змушує вас завмирати, вам можуть допомогти такі рекомендації:

• розробіть план дій на випадок небезпеки, поцікавтеся, де є найближче сховище, продумайте маршрут ще до того, як виникне сигнал повітряної тривоги;

• за першого сигналу тривоги не нехтуйте ним, а прямуйте в укриття, зробіть усе максимально можливе, щоби подбати про власну фізичну безпеку;

• якщо ви опинилися в ситуації, коли можливості пройти в сховище немає, намагайтеся опанувати себе та мислити раціонально;

• якщо ж виникають невідповідні до ситуації панічні реакції — опанувати себе можуть допомогти техніки заземлення;

• техніки заземлення можна використовувати самостійно в зручному для вас місці. Вони ефективні у випадку будь-яких станів емоційної нестабільності: сильному хвилюванні, страху, роздратуванні, гострому емоційному болю та в кризових ситуаціях.

Якщо на вас «накотили» безпорадність та страх, що ви «нічого не контролюєте», дуже важливо повернути собі відчуття, що є щось у вашому житті, на що ви все ж можете вплинути. Спробуйте виконати таку вправу. Зверніть увагу на свої стопи (як я стою на землі і вона мене тримає, дає мені опору) та сконцентруйтеся на диханні. Просто спостерігайте за тим, як ви вдихаєте і видихаєте, вдихаєте і видихаєте. Далі спробуйте змінити темп дихання (наприклад, уповільнити його або зробити глибшим). Вам це вдається? Отже, дихання — це те, на що ви можете впливати у своєму житті.

Спробуйте також виконувати такі вправи:

1. Для нормалізації дихання: покладіть руки на живіт і під час вдиху уявляйте, що надуваєте кульку, яка розташована в середині живота. Під час видиху здувайте кульку. Це дасть змогу заспокоїти вегетативну нервову систему. Ще більшого ефекту можна досягти, якщо довжина видиху буде вдвічі довшою за вдих. Наприклад, вдих — 1–2–3, видих — 1–2–3–4–5–6. Цю вправу варто робити кілька разів на день.

2. Вправу «Метелик»: схрестить долоні, зачепившись великими пальцями — це нагадує метелика. Прикладіть долоні до грудей та по черзі ритмічно простукуйте по ключиці. Через внутрішні вібрації ви будете чути звуки, як гучне серцебиття — це заспокоїть вас. Продовжуйте цю вправу, поки не відчуєте, що дихання вирівнялося.

3. Зосередьте увагу на ваших стопах. Відчуйте, як вони міцно стоять на поверхні, землі чи підлозі. Якщо дозволяють обставини, бажано зняти взуття. Відчуйте силу тяжіння, уявіть, як ваші стопи ніби вростають у поверхню. Уявіть, що вони — це міцне коріння, яке розростається в ґрунті настільки глибоко, наскільки це дозволяє вам ваша уява. Сконцентруйтеся на відчуттях, диханні, думках. Також можна уявити, що ваші стопи — це міцний фундамент добротного будинку, вежі чи фортеці.

4. Якщо надмірний страх та неприємні відчуття застали вас у людному місці, спробуйте перевести погляд на людей, що вас оточують, сконцентруйтеся на деталях та особливостях їхньої зовнішності та вигляду. Це чоловіки чи жінки? Яка в них зачіска? Якого переважно віку? Які аксесуари вони мають: парасольки, окуляри, сумки. Можна зосередити увагу на комусь одному та спробувати визначити вік, професію, хобі…

5. Виберіть для себе будь-який привабливий об’єкт, що буде заземлювальним для вас у разі потреби. Це може бути якийсь особливий камінчик, ґудзик чи монетка, маленька фігурка чи кісточка — усе, що може викликати у вас приємні спогади та відчуття. Добре, щоби ця річ була завжди доступна та під рукою. Коли ви відчуєте надмірний страх, візьміть до рук цей предмет, та сконцентруйтеся на відчуттях, які він викликає. Спробуйте описати форму, колір тощо.

Під час стресу та тривоги в організмі виробляються гормони кортизол, адреналін та норадреналін. Організму треба допомогти вивести їхню надмірну кількість: для цього треба пити більше води. Якщо ви маєте багато задач на день та щільний графік — спробуйте здійснити контроль кількості справ на день, не забувайте про фізичне навантаження.

Пам’ятайте, що будь-яка подія має початок і кінець. Усі погані події коли-небудь закінчуються. Наша мета — зберегти себе й пережити ці події з найменшими втратами. Тому намагайтеся за можливості після важких днів, сповнених повітряних тривог та небезпек, подбати про базові потреби: їжу, питво, сон, відпочинок. За першої можливості повертайте в життя щоденну рутину та ритуали. Щоденні рутини допомагають.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 16.11.2022 485

Український інститут розвитку освіти спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) розробили онлайн-курс «Професійна діяльність учителя в умовах цифрового освітнього середовища». Курс вже доступний за посиланням.

Його створено для вчителів, студентів педагогічних спеціальностей та усіх, хто навчає дітей і цікавиться НУШ.

Під час вивчення курсу слухачі дізнаються:

• що таке інформаційно-цифрова компетентність учителя та як її розвивати;

• як використовувати цифрові технології та технології дистанційного навчання в освітньому процесі;

• як оцінювати результати навчання учнів в умовах цифрового освітнього середовища;

• як розбудувати інклюзивне освітнє середовище за допомогою цифрових технологій;

• як за допомогою платформи «Всеукраїнська школа онлайн» реалізовувати компетентнісний підхід в умовах дистанційного та змішаного навчання.

За проходження курсу можна отримати сертифікат. Для цього потрібно:

• зареєструватися на платформі EdWay;

• зареєструватися на курс на платформі за покликанням;

• пройти онлайн-курс;

• виконати всі вправи і завдання в курсі (виконання вправ не оцінюється, лише зараховується);

• пройти підсумковий тест з успішністю не менш ніж 70%.

Під час виконання вправ і підсумкового тесту необхідно вказувати ту саму електронну адресу, що й під час реєстрації на платформі EdWay. Сертифікат варто очікувати протягом двох тижнів.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 16.11.2022 1 649

Випускники й наступного року ймовірно складатимуть мультипредметний тест замість ЗНО. Про це під час візиту до Дніпра повідомив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

За його словами, у Міносвіти вже видали наказ про впровадження ЗНО на 2023 рік, та також розробили альтернативу у вигляді національного мультипредметного тесту.

“З розширенням можливості вступу – тим, хто готувався на медиків, філологів, технічні спеціальності, ЗНО буде запроваджене обов’язково. Якщо діти будуть готуватися до ЗНО, а у нас буде продовжено воєнний стан, ми маємо дати дітям альтернативу”, – сказав він.

Як зазначив Сергій Шкарлет, у Міносвіти також планують розширити мультипредметний тест.

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 14.11.2022 8 341

Які загальні вимоги до ведення класного журналу є чинними для 5-х класів НУШ?

• Дату уроку записують дробом (у чисельнику — число, у знаменнику — місяць).

• Для парних (здвоєних) уроків дату і тему кожного уроку записують окремо.

• Назви видів діяльності та контролю записують у формі називного відмінка (без прийменників).

Неправильно Правильно

За зошит Зошит

За І семестр І семестр

За рік Річна

За діагностичну роботу Діагностична

За тему Тема

• У разі неатестації учня/учениці з певного предмета/інтегрованого курсу за будь-який період (тему, семестр, рік) роблять відповідний запис н/а (не атестований/не атестована).

• У графі «Зміст уроку» стисло записують його тему, а в графі «Завдання додому» — сторінки підручника, номери завдань.

• Поточні оцінки виставляють у колонку з відповідною датою.

Які загальні правила виставлення тематичної оцінки?

• Тематичні оцінки виставляють у колонку без дати з написом «Тема».

• Тематична оцінка коригуванню не підлягає, тому в журналі не потрібно виводити окрему колонку «Скоригована» після тематичної оцінки.

• Тематичну оцінку виводять на основі поточних оцінок.

• Проведення діагностичної (контрольної) роботи для виставлення тематичної оцінки — на розсуд учителя залежно від тижневого навантаження.

• Під час виставлення поточних оцінок учитель має усвідомлювати, які саме результати навчання було оцінено на певному уроці, за підсумками виконання певного виду навчальної діяльності чи певного завдання з підручника.

• Тематична оцінка має відповідати певній групі або кільком групам результатів навчання. Наприклад, під час оцінювання теми 1 відбувається оцінювання результатів навчання з групи 1 та групи 2.

• Результати перевірки робочих зошитів у тематичній оцінці не враховують.

Які загальні правила виставлення семестрової оцінки?

• Оцінку за семестр ставлять на основі тематичних оцінок та контролю груп загальних результатів.

• Перед семестровою оцінкою в колонках без дати виставляють оцінки за кожну групу загальних результатів навчання.

• Механізм обчислення семестрової оцінки на основі тематичних оцінок та оцінок за групи результатів навчання заклад освіти визначає самостійно й описує в освітній програмі. Це може бути як просте середнє арифметичне, так і складніший варіант з урахуванням ваги кожної групи результатів.

• Перед виставленням семестрової оцінки може бути проведений комплексний контроль результатів навчання, на основі якого виставляють оцінки за групи результатів навчання. Під час складання такого комплексного контролю вчитель має подбати, щоб запропоновані завдання давали змогу оцінити відповідні групи результатів.

• Семестрова оцінка на бажання учнів може бути скоригована. Незалежно від того, чи були охочі скоригувати семестрову оцінку, у журналі після семестрової оцінки відводять окрему колонку без дати з написом «Скоригована».

Які загальні правила виставлення річної оцінки?

• Річне оцінювання здійснюють на підставі загальних оцінок результатів навчання за І і ІІ семестри.

• Окрему річну контрольну роботу для цього зазвичай не проводять.

• Оцінки за групи результатів у графі «Річна» не виставляють.

• Річна оцінка за потреби підлягає коригуванню.

• За умови використання власної шкали оцінювання для виставлення річної її переводять у 12 бальну систему.

• У випадку неатестації з певного предмета чи інтегрованого курсу в колонці «Річна» роблять запис н/а (не атестований/не атестована).

Які особливості виставлення оцінок в різних освітніх галузях?

Мовно-літературна освітня галузь

• Відповідно до освітньої програми закладу в журналі відводять сторінки для обраних предметів та/або інтегрованих курсів: Українська мова, Українська література, Зарубіжна література, Інтегрований курс літератур, Інтегрований мовно-літературний курс.

• Для кожного предмета та/або інтегрованого курсу відводять ту кількість сторінок, яка дасть змогу охопити обране закладом навчальне навантаження.

• Для інтегрованих курсів відводять сторінки з назвами відповідних курсів БЕЗ ПОДІЛУ на окремі складники цих курсів.

• Наприкінці вивчення кожної теми доцільно проводити тематичну роботу для оцінювання очікуваних результатів навчання та базових знань учнів у межах цієї теми. Оцінку за таку роботу виставляють у колонку з відповідною датою, коли її було проведено. На підставі цієї оцінки та з урахуванням поточних оцінок учнів у межах теми виставляють оцінку за тему в колонці без дати.

• Тематична робота має орієнтуватися на оцінювання результатів навчання з певних груп, тобто вчитель, пропонуючи для тематичної роботи певні завдання чи вид роботи, має орієнтуватися, які саме результати навчання він оцінює.

• Такі види робіт, як диктанти, аудіювання, читання мовчки та вголос, усні й письмові перекази та твори, діалогування, учитель проводить, зважаючи на методичну доцільність. Утім використовувати їх як контроль результатів навчання недоцільно, оскільки, скажімо, диктант дає змогу оцінити лише один чи два результати навчання за Державним стандартом.

• За підсумками семестру доцільно провести комплексну діагностичну роботу, яка дасть змогу оцінити всі 4 групи загальних результатів навчання: усна взаємодія, письмова взаємодія, робота з текстом, дослідження мовлення.

Іншомовна освіта

• Семестрове оцінювання здійснюють на основі «Контролю» груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень.

• «Контроль» може бути комплексним, тоді його проводять у формі тестування.

• Результати тематичного, семестрового оцінювання та контролю груп загальних результатів фіксують в окремій колонці без дати.

• Оцінку за семестр ставлять на основі тематичного оцінювання та оцінок «Контролю» груп загальних результатів.

• Річну оцінку виводять на основі семестрових без проведення окремої контрольної роботи.

Математична освітня галузь

• Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою).

• Оцінювання має бути орієнтоване на групи результатів навчання, передбачених навчальною програмою.

• За потреби заклад освіти за рішенням педагогічної ради може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюють поточне і тематичне оцінювання. Тобто в журналі в цей період фіксують лише відвідування учнями навчальних занять.

Природнича освітня галузь

• Під час здійснення підсумкового оцінювання використовують завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів: учень досліджує природу, здійснює пошук та опрацьовує інформацію, усвідомлює закономірності природи.

• За рішенням педагогічної ради може бути визначено адаптаційний період, упродовж якого вчителі не здійснюють поточного та тематичного оцінювання, а лише фіксують у щоденнику спостережень результати формувального оцінювання.

Громадянська та історична освітня галузь

• Оцінювання досягнень учнів на уроках узагальнення відбувається на розсуд учителя.

• На уроках тематичного контролю оцінюють результати виконання завдань усіх присутніх учнів. Виставлені бали за такі уроки допомагають визначити динаміку пізнавальної діяльності школярів і об’єктивніше здійснити тематичні, а згодом семестрові оцінювання.

• Під час виставлення тематичної оцінки враховують усі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

• Учнівські зошити з історії учителі можуть переглядати один раз на семестр і оцінку за ведення зошита можуть виставляти в журнал. У такому разі її прирівнюють до поточної.

• Для підсумкового оцінювання наприкінці семестру або навчального року застосовують практичні роботи, навчальні проєкти, тестові завдання, письмові роботи: написання есеїв, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел.

Технологічна освітня галузь

• Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі зовнішніх та внутрішніх освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності. Зовнішні освітні продукти: самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів. Внутрішні освітні продукти: особисті якості й здібності, знання, уміння, опановані способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

• Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування, планування та виконання експериментальних досліджень, реалізації дослідницьких проєктів, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, схемами, тестування в електронному форматі.

• За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитися від оцінювання результатів навчання учнів або визначити власну шкалу оцінювання з інтегрованих курсів/предметів.

• Для проведення підсумкового оцінювання можна орієнтуватися на інструменти оцінювання, запропоновані авторами обраних закладом освіти модельних навчальних програм. Інформацію про ці інструменти можна знайти в методичних рекомендаціях.

Інформатична освітня галузь

• Наприкінці року оцінюють кожну групу результатів навчання, визначену в Державному стандарті базової середньої освіти за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, початковий.

• Тематичне оцінювання з предмета здійснюють регулярно за рахунок поділу тем на підтеми.

Мистецька освітня галузь

• Оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі визначено за критеріями: пізнання та аналіз, інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва, показники яких узгоджено з результатами навчання Державного стандарту базової середньої освіти.

• Результати підсумкового оцінювання кожного учня мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва — пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична діяльність у галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення (емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво.

• У разі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» двома вчителями і відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва вчителі враховують динаміку особистих навчальних досягнень учня з різних видів мистецтва та узгоджено встановлюють підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь дитини.

• Загальну підсумкову оцінку з інтегрованого курсу, узгоджену між двома педагогами, виставляють на кожній із двох відповідних сторінок журналу.

Фізична культура

• У класних журналах перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначають першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або виставляють відповідні бали.

• Тематичне оцінювання здійснюють на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учня за певний період, як правило навчальну чверть чи триместр.

• Семестрове оцінювання здійснюють за підсумками контролю загальних результатів навчання.

• Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку.

• Поточне оцінювання динаміки результатів тестування функціонального стану та фізичного розвитку, на розсуд учителя, здійснюють декілька разів протягом навчального року.

Сподіваємося, зібрані тут пропозиції допоможуть вам оптимізувати роботу зі шкільною документацією.

Наостанок лише зауважимо, що заповнення журналів у Новій українській школі також має відбуватися з дотриманням принципів автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя. Це означає, що оформлення й вигляд класних журналів можуть бути неоднаковими в різних закладах освіти. Наразі цю можливість уповні використовують ті освітяни, які користуються електронними журналами. Ці цифрові помічники, по-перше, дають змогу зробити рутинний процес технологічним і не таким обтяжливим для педагога, по-друге, швидко знаходити й аналізувати дані про кожного учня, надавати зворотний зв’язок батькам.

Нормативні документи, що регламентують правила ведення журналів у 5-х класах НУШ:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621, від 01.03.2021 № 268);

• Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6-х класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289;

• Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496;

• Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530–22).

Джерело: osvitoria.media