Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  07.06.2023   444

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Концептуальних засадах реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Проєкт акта розроблено відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом МОН від 10 січня 2023 року № 15 та наказу Міністерства освіти і науки України від 2 грудня 2022 р. № 1090.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту Концептуальних засад приймаються у довільній формі до 24 червня 2023 року на електронну адресу: vladomila@ukr.net, r_yevtushenko@mon.gov.ua.

Контактна особа для надання консультацій: Раїса Євтушенко.

Результати обговорення будуть розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України в період з 29 червня по 1 липня 2023 року.

Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  02.06.2023   963

Основні сесії національного мультипредметного тесту проходитимуть протягом червня в Україні та в 47 містах 30 інших країн.

З міркувань безпеки УЦОЯО не публікує інформації про те, де на території України відбудуться тестування. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ.

Тестування відбуватиметься у дві зміни: перша – з 10:00, друга – з 15:00 за київським часом у всіх країнах, окрім США та Канади. За посиланням можна ознайомитися з інформацією про початок  тестування за місцевим часом у певній країні. В усіх містах США та Канади НМТ розпочинатимуть о 18:00 за Києвом, тобто о 08:00 у Сакраменто, о 09:00 в Едмонтоні, о 10:00 у Х’юстоні, об 11:00 у Детройті, Нью-Йорку та Торонто, о 12:00 у Монктоні. 

Допуск до тимчасових екзаменаційних центрів розпочнуть за 30 хв і припинять за 10 хв до початку тестування.

Для допуску до ТЕЦ потрібно пред’явити сертифікат учасника НМТ та оригінал  документа, що посвідчує особу / його цифровий аналог в додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія». Якщо є змога, рекомендуємо мати роздруковане запрошення. 

Також важливо взяти із собою ручку і за бажанням пляшечку питної води. Паперові чернетки будуть надані кожному учаснику / кожній учасниці в аудиторії тестування.

Увага! Якщо учасник / учасниця запізниться або при вході до ТЕЦ не пред’явить документа, що посвідчує особу, –  його / її не допустять до участі в НМТ. 

Рекомендуємо учасникам:

• напередодні НМТ ознайомитися з відеоінструкцією «НМТ: Онлайн-тестувальник», корисні поради якої дадуть змогу упевненіше почуватися під час тестування, правильно позначати відповіді на завдання різних форм, за потреби змінювати їх;

• під час проходження НМТ уважно послухати промову інструктора; якщо потрібна допомога / роз’яснення щодо функцій тестувальника ‒ звертатися до інструктора; у разі надзвичайної ситуації / оголошення повітряної тривоги ‒ дотримуватися вказівок персоналу ТЕЦ. 

Протягом часу, відведеного на виконання завдань НМТ, учасникам заборонено мати при собі або на своєму робочому місці речі, що не передбачені процедурою проведення тестування. Їх учасники мають залишити в спеціально відведеному місці в аудиторії. 

Якщо з поважних причин учасник / учасниця не зможе взяти участі в основній сесії НМТ, він / вона може подати протягом трьох робочих днів із дня проведення тестування заяву щодо участі в НМТ під час додаткових сесій.

Очевидно, що запізнення не є поважною причиною, тож рекомендуємо заздалегідь подбати про те, щоб вчасно дістатися до ТЕЦ. 

Учасник / учасниця, який / яка брав / брала участь в основній сесії НМТ, але не зміг / не змогла розпочати або завершити роботу над тестом, також може подати заяву щодо участі в НМТ під час додаткових сесій у день проведення НМТ через відповідального за ТЕЦ або протягом трьох робочих днів із дня проведення тестування.

Шкільне життя Follow on Twitter  Send an email  31.05.2023   626

Матеріал підготовлено Офісом освітнього омбудсмена

Попри війну, триває реформа освіти. Однією зі складових цієї реформи є перехід до 12-річної освіти. Українські дослідники зазначають, що наразі 11-річна освіта залишилася лише у трьох пострадянських країнах: Азербайджані,  рф, білорусі.

Реформа передбачає створення ліцеїв для надання якісної профільної середньої освіти. З одного боку це зменшить освітню нерівність між учнями з сільської місцевості, невеликих населених пунктів та учнями з великих міст. З іншого – впровадження профільної освіти зменшить навантаження на учнів та надасть можливість вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху.

Водночас триває реорганізація освітньої мережі, яка має на меті допомогти учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі освіти, де є кваліфіковані педагогічні кадри та необхідна база для якісного, безпечного та комфортного здійснення освітнього процесу й відповідно підвіз учнів із навколишніх населених пунктів. 

Органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв. А засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити створення та оснащення ліцеїв необхідною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог законодавства на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій.

Служба освітнього омбудсмена отримує чимало звернень від батьків здобувачів освіти щодо змін освітньої мережі: підстав реорганізації, перепрофілювання чи закриття того чи іншого закладу освіти тощо. А представники громад запитують, як здійснювати реформу в умовах воєнного стану. 

Правовий режим воєнного стану не створює спеціальних обмежень та заборон на реорганізацію закладів освіти. Тому реорганізація освітньої мережі триває. 

Читайте у публікації:

• навіщо потрібна реорганізація освітньої мережі: оптимізація шкіл та створення профільної школи

• як забезпечити права учасників освітнього процесу під час реорганізації

• хто, як та у які терміни має здійснювати реорганізацію освітньої мережі

• коли здійснювати реорганізацію на тимчасово окупованих територіях

• як комунікувати реформу реорганізації освітньої мережі, зокрема, терміни та комунікація громадського обговорення проєкту про реорганізацію закладу освіти

• наші пропозиції щодо дій територіальних громад із реорганізації освітньої мережі.

НАВІЩО ПОТРІБНА РЕОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

Оптимізація шкільної  мережі

Реорганізація закладів освіти насамперед необхідна, щоб покращити якість освіти всіх учнів, зменшити освітню нерівність та забезпечити рівний доступ до освіти. Адже результати дослідження PISA-2018 наочно доводять, що рівень освіти учнів у сільській місцевості та невеликих містах нижчий, ніж у їхніх однолітків, що навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах великих міст. Водночас внаслідок пандемії та повномасштабної війни освітні втрати учнів ще більше поглибилися. У частині сільських малокомплектних шкіл не вистачає педагогічних кадрів. Не завжди у закладі освіти є профільний фахівець, тому вчителі вимушено викладають предмети, які не є їхньою основною спеціалізацією. Через це деякі предмети можуть або викладатися формально, або не викладатися взагалі. Наприклад, у школах сільської місцевості є  дефіцит вчителів з окремих предметів. Усе це впливає на освіту дитини. 

 За даними дослідження Державної служби якості освіти України,  проведеного у грудні 2022 — січні 2023 року, через повномасштабну війну загалом у вивчених школах України (з урахуванням, зокрема шкіл сільської місцевості) у 55% закладів відбулися зміни в педагогічному складі закладу освіти. 81% керівників зазначили, що освітній процес забезпечують вчителі-предметники, 15% – що викладання навчальних предметів відбувається через заміщення тимчасово відсутніх педагогів, 5% вказали про брак вчителів. Щодо галузей забезпечення педагогами: понад 79% керівників зазначили, що всі галузі забезпечені педагогами, 8% вказали про брак вчителів у мовно-літературній галузі, по 5 % — у інформатичній та математичній, 4 % — у фізкультурній. Про труднощі з пошуком вчителів математики, англійської мови, фахівців для гурткової роботи поодиноко вказали директори шкіл Києва, Житомирщини та Львівщини. Реорганізація освітньої мережі має на меті допомогти учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі, де наявні кваліфіковані педагогічні кадри та є необхідне забезпечення для нормального, безпечного та комфортного здійснення освітнього процесу. 

Якість освіти також тісно пов’язана з фінансуванням та забезпеченням закладів освіти всім необхідним для здійснення безпечного та належного освітнього процесу.  Відповідно до ст. 25 Закону України “Про освіту” та ст. 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, відповідальність за утримання та матеріально-технічне забезпечення шкіл лежить на засновнику закладу освіти, на що мають спрямовуватися кошти місцевого бюджету. Хоча у малокомплектних школах видатки на одного учня можуть бути в рази більшими, ніж у школах із великою кількістю учнів, це не покращує якість освіти учнів малокомплектних шкіл. 

Водночас частина шкіл потребують капітального ремонту (утеплення, облаштування внутрішніми вбиральнями, водовідведення та насамперед будівництва укриття тощо) або ж просто ремонтних робіт, обладнання навчальних кабінетів та іншого забезпечення. А це все – значні кошти. Але якщо демографічний аналіз демонструє, що кількість здобувачів освіти учнів у певній школі в перспективі буде недостатньою або школа вже є малокомплектною, краще зосередити кошти для належного забезпечення опорного закладу, удосконалити його й перевести туди учнів та здійснювати їхній підвіз до закладу. Адже кошти субвенції виділяються залежно від кількості учнів у школі. 

Створення профільної школи

Реорганізація передбачає також створення в межах реформи профільної старшої школи та відповідно ліцеїв, де учні будуть здобувати профільну освіту. Це зменшить навантаження на учнів та дозволить вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху. А також зменшить освітню нерівність між учнями з різних місцевостей.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”, для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити, зокрема:

• функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти;

• функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом;

• забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;

• створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;

• підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;

• забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;

• забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет із характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, зокрема у пансіоні;

• забезпечення здобувачів освіти харчуванням.

ДОТРИМАННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС РЕОРГАНІЗАЦІЇ

Мережа закладів загальної середньої освіти формується з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства (стаття 32 Закону України “Про місцеве самоврядування”).

Реорганізація мережі закладів освіти здійснюється відповідно до статті 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. 

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу (стаття 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

За нашими спостереженнями, не всі органи місцевого самоврядування розуміють послідовність необхідних дій для здійснення реорганізації. Коли ми розглядаємо скарги батьків чи педагогічних працівників щодо реорганізації закладів освіти, в межах реагування на ці звернення ми часто надсилаємо до засновників запит із проханням повідомити підстави прийняття рішення щодо реорганізації освітньої мережі територіальної громади, надавши змістовні та конкретні відповіді на кілька запитань, які загалом і характеризують ту послідовність дій, які має здійснювати засновник. Це запитання:

1. Які результати аналізу поточного стану та перспектив розвитку освітньої мережі: наявна демографічна ситуація та демографічний прогноз, спроможність, фактична та прогнозна наповненість освітньої мережі?

2. Які саме зміни пропонуються для реформування освітньої мережі, їх аргументація з погляду безумовного забезпечення права на освіту та підвищення якості освіти в результаті реформування? 

3. Чи плануються у територіальній громаді до побудови та введення в експлуатацію протягом 1-5 років? Де саме запроєктовані до введення в експлуатацію заклади мають бути розміщені? Конкретні адреси? 

4. Яким чином будуть дотримані права учасників освітнього процесу (що містить перелік уточнювальних запитань):

   1. учнів?

   2. батьків?

   3. вчителів?

5. Яким чином проведена комунікація з громадою стосовно планів реорганізації освітньої мережі?

В умовах воєнного стану та на перспективу після його завершення під час реорганізації необхідно враховувати також міграційні та еміграційні процеси у громаді. Адже внаслідок війни в деяких закладах освіти кількість учнів суттєво зменшилася. Водночас ці діти можуть повернутися назад як невдовзі, так і після закінчення повномасштабної війни.  

ХТО, ЯК ТА У ЯКІ ТЕРМІНИ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

Вимоги щодо термінів реформування для створення профільної старшої школи

Відповідно до пунктів 5-1, 5-2 та 5-3 розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про повну загальну середню освіту”: 

• до 1 вересня 2024 року Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам необхідно затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

• До 1 вересня 2027 року засновникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, рекомендується привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом, врахувавши строки набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними пунктом 1 цього розділу.

• До 1 вересня 2027 року засновникам ліцеїв забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених пунктом 5-2 шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством.

КОЛИ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕОРГАНІЗАЦІЮ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Частина закладів освіти на тимчасово окупованих територіях були зруйновані російськими військовими, деякі заклади під примусом працюють за російськими стандартами. Частина учнів виїхали з тимчасово окупованих територій на підконтрольні Україні території або за кордон та навчаються наразі в інших закладах. Тому для того, щоб проводити реорганізацію освітньої мережі на ТОТ, необхідно чекати деокупації цих територій.

ЯК КОМУНІКУВАТИ РЕФОРМУ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

Коли в межах розгляду звернень на тему реорганізації освітньої мережі ми аналізуємо плани реорганізації, надані громадами на наш запит, то бачимо, що більшість цих планів розроблені досить грамотно і враховують суттєві моменти для дотримання прав в освіті. Але через те, що ці плани не обговорюються з громадою та в медіа, соціальних мережах, на сайтах органів влади громади не розповідається, навіщо потрібна реформа, як вона покращить освіту учнів, як будуть забезпечені права учасників освітнього процесу – місцева влада отримує багато скарг,  обурень та агресії на свою адресу. Тому потрібно не боятися та надавати людям інформацію, переконувати. Насамперед слід розповісти про підстави для реорганізації освітньої мережі, зокрема, надавати аналіз демографічної ситуації, витрати на одного учня, спроможність закладів. Далі розповісти про зміни, позитивні та негативні наслідки реформи, в які терміни ці зміни будуть зроблені тощо. Поясніть громадськості, як саме будуть дотримані права учнів, батьків та педагогічних працівників внаслідок реорганізації.

Інструментами для комунікації реформи можуть бути, зокрема публікації на сайті відділу або управління освіти, а краще – місцевої громади, пресконференції для місцевих медіа, інформаційні матеріали у місцевих групах соцмереж від імені органів місцевої влади та органів управління освітою, екскурсії для учасників освітнього процесу та медіа до опорного закладу. Докладніше про комунікацію реформи – у нашій окремій публікації.

Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення (частина 2 статті 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту”). Це зроблено для того, щоб уникнути свавілля з боку органів місцевої влади, завчасно попередити батьків про реорганізацію та належно підготуватися.

І хоча законодавством не визначений обов’язок здійснювати громадське обговорення у міській місцевості, щоб уникнути непорозумінь із громадськістю органи місцевої влади за власним рішенням можуть проводити таке обговорення за участю батьків, громадських організацій, адже це налагоджує довіру між місцевою владою та громадськістю.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ 

Багато закладів освіти було пошкоджено або зруйновано російськими військами. Тому громада, в якій є пошкоджені або зруйновані заклади, має ретельно зважити необхідність відновлення цих закладів. Насамперед такого аналізу потребують деокуповані території. Одним із рішень для відновлення освітньої мережі може бути зведення тимчасових або постійних  модульних споруд-закладів освіти, зокрема у громадах, де перебуває велика кількість ВПО. Ми підготували докладні матеріали про український та закордонний досвід зведення модульних: ви можете з ними ознайомитися за гіперпосиланнями. 

Водночас на територіях у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, а також на територіях, які перебувають близько до територій бойових дій та обстрілів, відновлення освітньої мережі можливе після їх звільнення або завершення воєнного стану відповідно. Громадам необхідною буде розробка плану аналізу освітньої мережі та відбудови закладів освіти.

Також дуже важливим для реформи реорганізації освітньої мережі буде створення єдиного реєстру учнів, педагогічних працівників та шкіл, про який повідомляв віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  30.05.2023   377

Згідно з дослідженням, проведеним в ЄС серед 8 тис. підлітків, ризикована онлайн-поведінка серед молоді стає нормою. Опитування показало, що кожна четверта дитина тролила когось в інтернеті, кожна восьма – брала участь в онлайн-домаганнях, кожна п’ята – займалася секстингом та 4 з 10 підлітків дивилися порнографію.

Для українських дітей поруч із загальними загрозами такими, як секстинг, грумінг, сексторшен, надмірний час онлайн, кібербулінг, існують загрози, що відповідають часу війни: дезінформація, залучення дітей до співпраці з окупантами та інші.

Для того, щоб кожний освітянин, учитель, мати або батько були обізнані про ризики для дітей в мережі, могли дати їм загальну освіту інтернет-грамотності, знали, як налаштувати гаджети, куди звернутися за консультацією, громадська організація #stop_sexтинг у партнерстві та за фінансової підтримки ChildFund створила освітню онлайн-платформу https://stop-sexting.in.ua/adult/. 

На онлайн-майданчику можна знайти корисний контент для батьків та освітян: матеріали для проведення уроків, методичні посібники, тематичні книги та фільми, VR-квест, онлайн-виставку та останні новини. Крім того, на платформі працює запис на консультацію з психологом та портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал працює як лінія звітування: ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їхньої подальшої сексуальної експлуатації.

Секстинг в інтернеті: як захистити дитину?

Якщо у вашої дитини є смартфон або інший гаджет, вона, швидше за все, дізнається або вже дізналася про секстинг. Думка про те, що дитина надсилає або отримує повідомлення інтимного характеру, може засмутити батьків. Але розмова з дітьми про небезпеку в інтернеті допоможе захистити їхнє психічне та фізичне здоров’я.

Що таке секстинг та у чому небезпека?

Секстинг передбачає надсилання, отримання або обмін текстами, зображеннями, відео сексуального характеру. Діти (і дорослі) часто не думають про наслідки під час взаємодії зі смартфонами чи соцмережами. Вони можуть ділитися інтимними матеріалами, не усвідомлюючи, як хтось інший при нагоді використає цей контент. Інформація інтимного характеру, якою поділилися з іншими без згоди автора, може призвести до кібербулінгу, публічного приниження та сексторшену (шантажу). 

Варто згадати, що отримання, зберігання та розповсюдження зображень сексуального характеру неповнолітніх є протизаконним. Згідно зі Статтею 301-1 Кримінального кодексу України за одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження передбачено покарання – позбавлення волі від 8 до 12 років.

Як говорити про секстинг з дітьми?

1. Налаштуйтеся на розмову

Розмови про секстинг можуть викликати багато емоцій. Можливо, ви відчуватимете злість і страх, якщо з дітьми щось трапиться, або ви побачите щось на їхньому телефоні. Перш ніж говорити з дитиною, заспокойтеся.

• Використовуйте приклади

Додайте до розмови приклади з телебачення, фільмів або соцмереж, щоб подолати розрив у спілкуванні з підлітками. Пошук прикладу в ЗМІ може здаватися вашій дитині менш страшним, ніж розмова про її друзів чи власне життя.

• Активно слухайте

Припиніть говорити та послухайте, що кажуть діти. Ставте відкриті запитання без засудження.

• Зробіть безпечний простір для спілкування

Якщо ваша дитина отримувала або надсилала нюдси (світлини із зображення оголеного тіла), вона може відчувати сором або страх. Ваша безумовна любов і підтримка мають важливе значення для того, щоб підтримувати зв’язок відкритим. Нехай дитина знає, що незважаючи ні на що, ви поруч з нею. Створіть цей безпечний простір.

• Отримайте допомогу

Корисні статті, відео та іншу інформацію про безпеку дітей онлайн можна знайти на освітній онлайн-платформі https://stop-sexting.in.ua/adult/

Про проєкт #stop_sexтинг:

#stop_sexтинг – найбільша в Україні громадська організація про захист дітей в інтернеті. Здобула премію Глобального договору ООН та загалом навчила більше ніж 800 тис. дітей та батьків. У межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545 (далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті.

Посилання на проєкт #stop_sexтинг

Сайт: https://stop-sexting.in.ua/adult/

Instagram https://www.instagram.com/stopsexting.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/stopsextingua/

YouTube: https://www.youtube.com/StopSextingUkraine

Дата:
- 16/05/2023
Час: 00:00 -23:59

На виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року за сприяння Міністерства освіти і науки України 16 травня 2023 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» проводитиме тематичний онлайн-фестиваль День наукових вікторин «Light is Fun!», який буде цікавий для учнів, їх батьків та вчителів.

Онлайн-фестиваль проводиться на честь Міжнародного дня світла в рамках ініціативи UNESCO.

Програма була розроблена молодими вченими та викладачами НТУ «ХПІ» за підтримки SPIE, the international society for optics and photonics та Optica (formerly OSA), Advancing Optics and Photonics Worldwide із метою мотивації учнів шкіл, коледжів та закладів профтехосвіти до навчання та усвідомлення, що знання є важливими для відновлення нашої Батьківщини та покращення Світу.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вже вп’яте (з першого року започаткування ініціативи) проводимо масштабний захід на тему важливості Світла в різних його аспектах та проявах під егідою UNESCO (внесено в реєстр івентів UNESCO на офіційному сайті цього https://www.lightday.org/events).

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЗАХІД:

• Що: онлайн наукові вікторини: від технологій, інженерії, IT, фізики, хімії до мов, суспільствознавства та бізнесу, які об’єднані темою «Світло» та популяризують STEM-освіту.

• Де: прямі ефіри в Telegram за посиланням https://t.me/KhPI_Kahoot_holidays

• Коли: 16 травня 2023 року, початок о 10:30.

• Мета заходу: популяризація знань та мотивація учнів до якісної освіти, шляхом цікавих вікторин від НТУ «ХПІ» з застосуванням методів STEM-освіти.

• Буде цікаво: учням шкіл, коледжів, закладів профтех освіти, а також їх батькам та вчителям.

ПРОГРАМА ЗАХОДУ:

10:30 – Урочисте відкриття за участі західних колег-освітян, відомих популяризаторів STEM.

11:00-20:00 – Онлайн наукові вікторини:

1) Прямі ефіри в Telegram відео-чаті для українських учасників за посиланням: https://t.me/KhPI_Kahoot_holidays (останній захід починається о 19:00);

2) Прямі ефіри в Zoom для іноземних учасників за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81842156764?pwd=RmZpMDQ5T2ZpZmxrZUdrTDdLZEZFUT09 (останній захід починається о 15:00).

Також протягом всього онлайн-фестивалю переможців очікують призи від міжнародних наукових спільнот з оптики.

УЧАСТЬ БЕЗКОШТОВНА – ЗНАННЯ БЕЗЦІННІ!

Інформаційна довідка:

Щороку Міжнародний день світла відзначається з моменту першого успішного випробування роботи лазера. Лазер є чудовим прикладом того, як наукове відкриття може принести революційну користь суспільству в техніці, комунікаціях, охороні здоров’я та багатьох інших галузях. НТУ «ХПІ» приймає участь у святкуванні та проведенні наукових фестивалів з 2018 року за підтримки UNESCO та SPIE, the international society for optics and photonics. Представниця НТУ «ХПІ» та со-організаторка заходів Ксенія Мінакова є представником UNESCO в якості Національного вузла в Україні.

Широка тема світла дозволила поєднати багато різних секторів суспільства в усьому світі та продемонструвати, як наука, технології, мистецтво та культура можуть допомогти досягти цілей UNESCO – всебічної освіти, рівності та миру.

І саме тому та саме в цей час, як ніколи, ця глобальна ініціатива важлива. Світло відіграє в науці, культурі та мистецтві, освіті та сталому розвитку, а також у таких різноманітних галузях, як медицина, зв’язок та енергетика…

Так саме енергетика: Українці за цей Незламний рік, як ніхто знають, як важко без світла, як воно важливе для суспільства. Разом з боротьбою за нашу Незалежність, ми боремось й за збереження та відновлюємо інфраструктури, виховуємо та даємо освіту  новому поколінню українців.

Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  09.05.2023   376

Уряд починає реалізацію нового проекту у сфері організації оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Запроваджуємо принцип «гроші ходять за дитиною». Тобто, дитячі центри відпочинку та оздоровлення будуть отримувати кошти за відпочинок кожної дитини. У свою чергу діти та їхні родини зможуть обирати, де їм відпочивати», — відзначив очільник Уряду.

Як зауважив Прем’єр-міністр, наразі такий підхід буде запроваджений для оздоровлення та відпочинку дітей з інвалідністю, дітей із багатодітних та малозабезпечених родин, які зареєстровані у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.

Загалом цього року планується охопити послугами з оздоровлення та відпочинку 25 тисяч дітей, які потребують особливої соціальної підтримки.

З 2023 року Україна відзначає День Європи 9 травня – одночасно з країнами Європейського Союзу.

Указ про відзначення Дня Європи 9 травня підписав Президент України Володимир Зеленський. Раніше памʼятну дату в Україні відзначали у третю суботу травня.

Дата 9 травня має історичне підґрунтя.

Після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи полі­тичної співпраці та економічної кооперації.

Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координа­цію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була від­крита для інших європейських країн.

Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

Тож на шляху до повноцінного членства в ЄС Україна не просто синхронізує свій календар із європейським. Перенісши День Європи на 9 травня, ми відновлюємо історичну коректність.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  28.04.2023   494

Уряд підтримав ініціативу Державної служби якості освіти щодо реалізації експериментального проекту з впровадження інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd».

Інформаційно-аналітична система «EvaluEd» застосовна для:

• проведення інституційних аудитів закладів освіти;

• самооцінювання педагогічними колективами якості освітньої діяльності у школах;

• сертифікації вчителів.

Втілення системи закладає міцний фундамент для цифровізації процедур, пов’язаних із зовнішнім оцінюванням освітніх і управлінських процесів та функціонуванням внутрішньої системи забезпечення якості освіти у школах.

Постановою затверджено також:

• Положення про інформаційно-аналітичну систему зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd»;

• Порядок реалізації експериментального проекту з впровадження інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd».

Система розроблена за рахунок коштів Уряду Чеської Республіки.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  27.04.2023   533

Міністерство освіти і науки України затвердило нову редакцію Програми загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Основна новація Програми – розширення  переліку компетентностей, які будуть оцінюватися в межах моніторингового дослідження.

Нагадаємо, що з 2018 року Український центр оцінювання якості освіти проводить довготривалий загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти (ЗЗМЯПО), участь у якому бере учнівство 4-х класів та вчительство, яке навчало цих дітей. До цього часу було проведено два цикли моніторингу – у 2018 та 2021 році. У межах перших циклів метою було оцінити рівень сформовані у випускників і випускниць початкової школи двох ключових компетентностей – читацької та математичної, а також виявити чинники, які впливають на рівень сформованості згаданих компетентностей. Важливо відзначити, що саме результати ЗЗМЯПО 2018 та 2021 років на сьогодні є єдиним в Україні джерелом достовірної інформації як про якість початкової освіти, так, зокрема, і про освітні втрати молодших школярів, що були спричинені пандемією COVID-19. Більш докладно ознайомитися з результатами першого та другого циклів ЗЗМЯПО можна на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

На сьогодні вже розпочалася підготовка до наступного, третього, циклу моніторингу, основний етап якого заплановано провести навесні 2024 року. У межах чергового циклу, крім читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, у фокусі уваги буде також природничо-наукова компетентність, яку в оновленій Програмі моніторингу визначено як здатність особи застосовувати в практичній діяльності наукове розуміння природи (явищ, процесів, закономірностей, законів) і методи та інструменти природничих наук, техніки й технологій (спостерігати, збирати й систематизувати дані, формулювати гіпотези, проводити дослідження / експерименти, аналізувати й оцінювати результати), усвідомлено ставитися до збереження природи й покращення якості життя людини, громади й людства загалом, збалансованого розвитку суспільства. Розширення переліку досліджуваних компетентностей у межах моніторингу – дуже важливий крок, адже завдяки цьому з’явиться змога отримати ще більше об’єктивних даних про якість освіти молодших школярів, а отже, формувати ефективні освітні політики в початковій школі на доказовій основі.

Нині фахівці Українського центру працюють над розробленням рамкового документа з оцінювання природничо-наукової компетентності молодших школярів та інструментів (тестів, анкет) для вимірювання рівня сформованості природничо-наукової компетентності. Восени 2023 року буде проведено пілотування напрацьованих інструментів з метою перевірки їхньої валідності та надійності.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  21.04.2023   397

Розвиток технологій створює виклики для нашої цифрової та медійної грамотності. У 2023-му році все більше уваги приділяють моделям штучного інтелекту, здатним генерувати тексти, зображення та навіть комп’ютерний код. Використання систем штучного інтелекту в навчанні ― це питання часу та ініціативи учнівства/студентства та освітян. Проте, як і будь-який інструмент, штучний інтелект не є ідеальним та потребує вмілого користування.

Ви вже, мабуть, чули про ChatGPT? Можливо, вже користувалися ним? Розгляньмо, що ж уміє ChatGPT і чому він так усім цікавий?

ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer) — це одна з мовних моделей на основі штучного інтелекту (ШІ), що здатна розуміти інформацію від користувачів/-ок і надавати відповіді на ці запити. З 18 лютого 2023 р. ChatGPT став доступним в Україні.

Як працює ChatGPT? ChatGPT використовує алгоритми машинного навчання для аналізу тексту, що вводиться, і генерування відповідей, які покликані імітувати людську розмову. Чат-бот навчається на великому масиві текстових даних, зокрема це книги, новинні статті, сторінки Вікіпедії та вебсайти. Справедливо зазначити, що він постійно вдосконалюється.

Які ще мовні моделі існують? Напевно, багато хто з нас уже не один раз спілкувався і з Google асистентом, і з Siri, і з десятками інших чат-ботів та асистентів, наприклад, у вашому банку. Так, це і є приклади інших мовних моделей на основі штучного інтелекту, що можуть відповідати на запитання, запускати музику, нагадувати про події в календарі та багато іншого.

Чи є різниця між ChatGPT і Google? Хоча їх обох використовують для пошуку інформації, проте є суттєва різниця. ChatGPT призначений для розуміння та створення тексту, схожого на людську мову, може надавати більш персоналізовані відповіді на запити користувачів/-ок і вести діалог. Google зазвичай шукає релевантну інформацію за ключовими словами та видає користувачеві перелік вебсторінок із відповідним до запиту контентом. 

Ось кілька прикладів того, що може зробити ChatGPT: доповнювати текст, узагальнювати, класифікувати та перефразовувати; перекладати іншою мовою (хоч спеціалізовані додатки тут будуть кращими); відповідати на запитання; генерувати діалоги; писати електронні листи; взаємодіяти з кодом — писати його, перекладати його з однієї мови на іншу і шукати помилки; розв’язувати математичні задачі; складати пісні (вірші) та ноти; «керувати» іншими нейромережами (так, його запити вже здатні давати хороші підказки для нейромереж, що працюють зі створенням зображень) і навіть аналізувати тон комунікації та ін. 

Але найбільшим позитивним ефектом від таких великих моделей, як ChatGPT, є те, що природна мова стає універсальним інтерфейсом взаємодії з системами штучного інтелекту (ШІ). Завдання людини ― максимально чітко сформулювати запит до системи ШІ, щоб отримати найточніший результат. Це думка Олеся Петріва, співзасновника та технічного директора компанії Reface  — українського стартапу, що створив однойменний додаток із заміни обличчя на гіфках та відео. До речі, про цю технологію ми вже розповідали в нашому універсальному уроці «Віртуальний та реальний світи: чи є межа?». 

Як працювати з увагою ChatGPT при формулюванні завдань?

1. Звуження контексту. Надайте якомога більше інформації про те, що ви хочете від ChatGPT, і як ви плануєте використовувати результат. Наприклад, уточнюйте формат, тему, тон і стиль відповіді.

2. Використовуйте персоніфікацію. Наприклад, давайте завдання з формулюванням «поводься як…», щоб звужувати контекст і задати певні рамки та моделі поведінки.

3. Вимагайте не один, а декілька результатів. Давайте завдання на генерацію списку ідей або варіантів рішення.

4. Будьте готові до корегування відповіді. Якщо результат не відповідає вашим очікуванням, можна детальніше уточнити завдання.

5. Якщо ви отримали відповідь на запитання, що потребують точної інформації, перевірте її достовірність та правильність.

6. ChatGPT не має власної думки, проте він навчається на величезному масиві інформації, наявній в інтернеті. Це зумовлює ризик того, що відповіді чату міститимуть історичні упередження та дезінформацію, зокрема в питаннях, що стосуються суверенітету та територіальної цілісності України. Окрім цього, розробники чат-боту попереджають, що він має обмежені знання про світові події, що відбулися після 2021 року. 

7. Також чат-бот може вигадувати відповіді, коли не має достатньо даних. Наприклад, у відповідь на питання журналіста ВВС, як добратися з Києва до Рівного, чат-бот відповів, що «безліч авіакомпаній літають з Києва до Рівного», і що весь політ забирає трохи більше години. Насправді ж авіакомпанії не літають до Рівного, принаймні в останні десятиліття такого не було, і тим паче це неможливо в умовах війни.

Наостанок ми попросили ChatGPT зробити покрокову інструкцію для користування ним:
Крок 1. Перейдіть на сайт OpenAI, де розміщено ChatGPT.
Крок 2. Натисніть кнопку «Get started for free» або «Sign up» та створіть обліковий запис.
Крок 3. Перевірте свою електронну пошту на наявність листа від ChatGPT. Цей лист міститиме посилання для підтвердження вашого облікового запису. Клацніть на посилання в електронному листі, щоб підтвердити свій обліковий запис.
Крок 4. Для покращення результатів, використовуйте коректну термінологію та правильну граматику.
Крок 5. Вивчайте можливості ChatGPT та працюйте з ним для досягнення своїх цілей з медіа- та цифрової грамотності. 

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  21.04.2023   1 170

20 квітня 2023 року, в Музеї науки міністр освіти і науки України Оксен Лісовий провів зустріч-знайомство з 12 громадськими організаціями та благодійними фондами, аби консолідувати зусилля у реалізації масштабних проєктів для шкіл, учнів і вчителів.

«Одне із завдань, яке нині стоїть перед нашою командою, – максимально ефективно використовувати той обмежений ресурс, що ми маємо. Це і час, і люди, і гроші. Саме тому дуже важливо об’єднати наші зусилля з партнерами, які також працюють на розвиток української освіти та науки. Вдячний усім громадським організаціям та донорам, які послідовно продовжують допомагати українським педагогам, учням та студентам», – зазначив Оксен Лісовий. 

Очільник МОН окреслив термінові зміни, яких потребує українська освіта, зокрема:

• відновлення освіти офлайн;

• організація безпечного навчання;

• забезпечення якісної онлайн-освіти для українців за кордоном;

• створення умов для творчої та вільної роботи вчителів (викладачів);

• підвищення якості освіти;

• створення навчально-практичних центрів.

Оксен Лісовий запропонував представникам організацій та фондів об’єднувати зусилля заради спільних результатів.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  19.04.2023   489

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році проведене Державною службою якості освіти.

Основні висновки та тенденції

В результаті повномасштабної війни росії проти України близько 800 тис. школярів змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну (з 17 669 учнів/ учениць у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4 695 до 64 409 учнів/учениць відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу та Півдня країни, звідки близько 40 % та 30 % учнів/учениць відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.

З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу, в першому півріччі 2022/2023 н.р. не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі. Лише 15 % закладів освіти працювали очно, 33 % — дистанційно, 51 % — змішано, поєднуючи очне та дистанційне навчання. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі — змішане, на Заході – змішане навчання у містах та очне у селах.

Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81 % керівників запевняє, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу. Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70 %) в умовах війни не змінилося. Педагоги з-поміж тих, у кого навантаження зросло (близько 15 %), передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи закладу та необхідністю поєднувати очний та онлайн режими.

Результати анкетування вчителів показують, що за останній рік зросла частка вчителів у селах, які забезпечені робочим комп’ютером — з 64 % до 71 %, у містах приріст менший — з 73 % до 76 %.

В умовах зміни режиму роботи закладу освіти 25 % педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % — доступом до інтернету, однак ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90 % педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91 % вчителів). Водночас третина педагогів використовує домашній комп’ютер разом з іншими членами сім’ї, що може спричинювати труднощі у випадку роботи віддалено.

В розрізі регіонів робочими комп’ютерами у закладах освіти найкраще забезпечені вчителі на Півночі — 88 %, дещо менше на Сході та Півдні — по 77 %, у Центрі — 68 %, найнижчий показник на Заході — 65 %. Вдома найбільше педагогів мають власний комп’ютер на Сході та Півдні, найменше — на Заході. Ймовірно, такий розподіл пов’язаний з тим, що на Сході та Півдні більше закладів працюють дистанційно, а на Заході та у Центрі — очно.

Половина учнів базової та старшої школи мають власний комп’ютер/ноутбук/ планшет для навчання, 74 % використовують для цього смартфон. Учні/учениці початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у початківців смартфона зазначили 48 % батьків, комп’ютера/ноутбука/ планшета — 39 %. 40 % батьків учнів/учениць початкової школи та 23 % батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один ґаджет (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон), який ділить з іншими членами сім’ї.

В розрізі регіонів значної різниці у забезпеченні учнів/учениць ґаджетами для навчання не виявлено.

За умови, що дистанційне навчання відбувається в асинхронному режимі, учні/ учениці мають технічні засоби для навчання, адже можуть комбінувати використання власних та спільних пристроїв. Водночас ефективне дистанційне навчання у синхронному режимі є проблематичним для близько половини учнів/учениць, які не мають власного комп’ютера або змушені ділити його з іншими членами сім’ї. Якщо і смартфон розглядати як достатньо ефективний засіб для синхронного навчання, то частка учнів, які можуть приєднуватися до онлайн-занять, збільшується.

Попри те, що переважна більшість вчителів та учнів/учениць мають технічні засоби для навчання, проблеми з електропостачанням та доступом до інтернету стали основним викликом для 75 % педагогів у частині організації дистанційного освітнього процесу в першому семестрі 2022–2023 н.р.

За оцінками вчителів, близько 30 % учнів/учениць не мають постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, з-поміж регіонів — найбільше на Півдні — 40 %. З урахуванням типу населеного пункту, більше учнів/учениць мають доступ до навчання у містах, ніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально-вразливих категорій: у містах 68 % вчителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах – 54 %, із багатодітних сімей — 76 % та 64 % відповідно, з числа ВПО – 86 % та 80 % відповідно.

Стать учнівства не є визначальним фактором доступу до освітнього процесу. Більшу роль відіграє місце проживання. Частка хлопців (83 %) та дівчат (85 %), які мають доступ до освіти, у містах вища, ніж у селах — 73 % та 78 % відповідно.

За даними керівників закладів освіти, не менше 92 % шкіл не мають втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (в синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Найчастіше школи не працювали 5 днів упродовж першого півріччя 2022/2023 навчального року. У поодиноких закладах на Сході навчання не здійснювалося більше 30 днів, на Півночі — від 10 до 20 днів, на Півдні — до 10 днів.

Попри те, що, за даними керівників, заклади освіти майже постійно працювали, лише 40 % батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий — про те, що їхні діти постійно вчилися, вказує 32 % батьків учнів/учениць початкової школи, тоді як на Сході — 50 %. Від 34 % до 44 % батьків зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 8 % до 18 % — 10–20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 6 % батьків на Заході до 10 % на Півдні.

І керівники, і батьки основними причинами, що перешкоджали освітньому процесу, називають повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність або слабкий інтернет. Водночас з-поміж причин, чому дитина не вчилася, найбільше батьків (67 %) учнів/учениць початкової школи також називають хворобу. Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 9 % батьків початківців. Батьки учнів/учениць базової та старшої школи також вказують, що їхні діти не вчилися через перевантаження (7%), нестабільний емоційний стан (6 %), брак мотивації (5 %).

Компенсація втрати у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням/ученицям навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводять групові та індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей: відсутність електрики та інтернету, брак вільного часу в педагогів, різні часові пояси в учнів/учениць та вчителів, небажання в учнів/учениць та батьків виділяти додатковий час.

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць. За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів/учениць погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

У селах про погіршення результатів навчання учнів/учениць зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57 % педагогів, у містах — 44 %, з іноземної мови — 52 % та 47 % відповідно, з математики — 45 % та 40 %, з інформатики — 37 % та 25 %.

Водночас цьогоріч4 у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися, винятком є математика, де більше вчителів стали вважати, що успішність учнів/учениць покращилася. У селах навпаки цьогоріч дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови — на 9 % більше педагогів у селах вважають, що цьогоріч результати учнів/учениць погіршилися.

Серед вчителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика. У порівнянні з минулим роком, цьогоріч зросла кількість вчителів базової школи у містах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів/ учениць погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначають 64 % педагогів, з математики — 55 %, з української мови — 53 %, з хімії — 47 %, з української літератури — 43 %. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів/учениць з фізики так вважають 48 % вчителів, зарубіжної літератури — 44 %, мистецтва — 41 %, біології — 42 %, основ здоров’я — 45 %.

Як і в початковій школі, цьогоріч зменшилася кількість вчителів базової школи у селах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики — з 61 % у 2022 році до 55 % цьогоріч, фізики — 51 % та 42 % відповідно, історії України — 44 % та 38 % відповідно, української літератури — 53 % та 43 % відповідно, основ здоров’я — 38 % і 24 %.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. В розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, за винятком Заходу, де учні/учениці більш оптимістично оцінюють свої результати.

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказують, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість вчителі насамперед зазначають про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів/учениць.

З огляду на те, що дослідження вказує на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання — надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів/ учениць.

За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти. Майже вдвічі у порівнянні з початком лютого 2022 року збільшилася кількість учнів/учениць, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази — втомлено. Водночас на 20 % у кожній категорії зменшилася кількість тих, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими. В розрізі регіонів різниці у відповідях учнів/учениць про те, як вони почуваються у 2022/2023 навчальному році, фактично не виявлено.

Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги називають нестабільні умови навчання, обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності, зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів. Втім, педагоги та шкільна адміністрація демонструють недостатньо гнучкості та адаптивності, плануючи освітній процес. 33 % директорів у містах та 50 % у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету. 40 % педагогів у містах та 44 % у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу, лише 37 % змінювали кількість годин на вивчення теми, 32 % об’єднували теми, 23 % розподіляли теми з урахуванням режиму — синхронного чи асинхронного.

В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовують види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи. Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонують учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали, попри те, що 39 % вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.

Повний звіт тут.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  13.04.2023   437

На другому кроці реєстрації для участі в НМТ вступники вказують свою категорію  – «випускник минулих років»  або «випускник поточного року».

Випускник / випускниця минулих років – особа, яка уже має повну загальну середню освіту, тобто має відповідний документ: свідоцтво про повну загальну середню освіту або атестат. Наприклад, якщо ви наразі навчаєтеся на 3 чи 4 курсі коледжу, але вже маєте документ про освіту, то вибирайте категорію «випускник минулих років», а у відповідному полі завантажуйте саме сканкопію / фотокопію свого свідоцтва про освіту.

Якщо ж ви навчаєтеся  в школі / гімназії / ліцеї або на 1 чи 2 курсі коледжу і лише цього року здобудете повну загальну середню освіту – вказуйте категорію «випускник поточного року» і вибирайте з переліку свій заклад освіти. Вашим документом, що підтверджує інформацію про рівень здобутої освіти, є довідка з місця навчання, у якій має бути зазначено, що ви «завершуєте здобуття повної загальної середньої освіти в (місяць) 2023 року в (назва закладу освіти)». 

Багато українських учнів наразі перебуває за кордоном. Тож далі інформація саме для них. 

Якщо ви продовжуєте дистанційно навчатися в українському закладі і саме в ньому здобудете цьогоріч повну загальну середню освіту, не вибирайте категорії  «у закордонному закладі освіти», натомість  під час реєстрації з переліку виберіть «у закладі освіти України» і завантажте довідку з місця навчання про здобуття освіти у вітчизняному закладі. 

Під час реєстрації вказують, що навчаються в закордонному закладі освіти лише ті вступники, які саме в закордонному закладі освіти здобудуть цьогоріч повну загальну середню освіту. Якщо ви цьогоріч здобудете середню освіту за кордоном, а не в Україні, –  завантажте  копію нотаріально засвідченого перекладу довідки з місця навчання, у якій буде зазначено, що ви «завершуєте здобуття повної загальної середньої освіти в (місяць) 2023 року в (назва закордонного закладу освіти)».

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  12.04.2023   485

Путівник учасника НМТ – це довідничок, який дасть відповідь на будь-яке запитання, що може виникнути до, під час або після тестування.  У ньому зібрано всю потрібну інформацію, яка для зручності так і згрупована – за форматом «запитання ‒ відповіді». Для того щоб полегшити пошук потрібної сторінки на сайті, текст у путівнику залінкований. А для поціновувачів різноманітних гаджетів є QR-коди. Тож ви легко зорієнтуєтеся в часі та інформаційному просторі.

Завантажити путівник у форматі PDF.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  10.04.2023   5 433

Кожна людина має права та обов’язки, і при реалізації своїх прав кожен зазнає обмежень з метою забезпечення належного визнання і  поваги  прав і свобод інших. Про це зазначається у статті 29 Загальної декларації прав людини  та у статтях 21,  23 Конституції України. 

Матеріал підготовлено Офісом освітнього омбудсмена.

Ця публікація – продовження теми відповідальності батьків та школи за освіту дітей. Наступні публікації будуть про відповідальність і обов’язки освітян та закладів освіти в Україні та за кордоном.

Між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (цитати з рішень Європейського суду з прав людини в рішенні у справі від 07.12.2006 та рішенні від 27.02.1992).

Освітній омбудсмен періодично отримує скарги від педагогів щодо невиконання батьками своїх обов’язків щодо здобуття їхніми дітьми освіти. Особливо проблемним є виконання батьками своїх обов’язків під час дистанційного навчання їхніх дітей. Хоча в кожному окремому випадку є свої причини, чому дитина не здобуває освіту або має суттєві перерви у навчанні.

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ДІТЬМИ ОСВІТИ

Основними документами, які регулюють права та обов’язки батьків є Сімейний кодекс України, Закон України “Про освіту”, Закон України “Про охорону дитинства”, Закон України “Про повну загальну середню освіту”.

Основні обов’язки батьків щодо здобуття дітьми освіти:

• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (стаття 150 Сімейного кодексу України);

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання (стаття 55 Закону України “Про освіту”);

• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності) (стаття 55 Закону України “Про освіту”).

• Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей … (стаття 12 Закону України “Про охорону дитинства”).

• На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти (Стаття 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Усі обов’язки батьків щодо виховання та навчання викладено у наступних нормативних документах:

Стаття 150 Сімейного кодексу України

• Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

• Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

• Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Стаття 155 Сімейного кодексу України

• Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

• Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

• Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 55 Закону України “Про освіту”

У статті “Права та обов’язки батьків здобувачів освіти” зазначено що, виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти та розвитку дитини.

• Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

• формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

• сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

Стаття 12 Закону України “Про охорону дитинства”  

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 25 Закон України “Про повну загальну середню освіту”. Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів: 

• Батьки учнів мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, передбачені цим Законом, Законом України “Про освіту” та іншими законами України.

• Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

• На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

ОБОВ’ЯЗКИ ДІТЕЙ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Стаття 53 Закону України “Про освіту”

Здобувачі освіти зобов’язані:

• виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);

• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Українським законодавством не визначена відповідальність дитини за невиконання обов’язків щодо здобуття освіти, на відміну від досвіду країн ЄС та Великобританії. В Україні таку відповідальність несуть лише батьки. Докладно про неї – нижче у тексті.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ  ЩОДО ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ЇХНІМИ ДІТЬМИ В УКРАЇНІ

Штрафні санкції

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 184  Кодексу України про адміністративні правопорушення). Це від 850 грн до 1700 грн. 

Якщо ті самі дії вчиняються повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – накладається штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це від 1700 грн до 5100 грн.

Позбавлення батьківських прав

Також батьків можуть позбавити батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (стаття 164 Сімейного кодексу України).

Верховний Суд України видав постанову від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», у якій надав іншим судам роз’яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх  обов’язків. Позбавити прав можуть, коли батьки не піклуються про:

– фізичний і духовний розвиток дитини;

– навчання;

– підготовку  до  самостійного  життя;

– не забезпечують необхідного харчування;

– не забезпечують медичний догляд, лікування дитини,  що негативно впливає на її фізичний розвиток як  складову виховання;  

– не спілкуються з дитиною в обсязі,  необхідному для її нормального  самоусвідомлення;  

– не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;  

– не сприяють засвоєнню дитиною загальновизнаних  норм  моралі;  

– не  виявляють  інтересу   до внутрішнього  світу дитини;  

– не  створюють умов для отримання дитиною освіти. 

Зазначені фактори,  як кожен окремо,  так і  в  сукупності,  можна розцінювати  як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У РАЗІ НЕВІДВІДУВАННЯ ДІТЬМИ ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ  

Згідно зі статтею 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою. 

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, якщо учень, який не досяг повноліття, відсутній на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та Службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

За пропуск учнем заняття без поважної причини батьки можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності, що передбачає штраф. Про розмір штрафу дивіться у попередньому розділі. 

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.  Тобто якщо дитина хворіла і не відвідувала школу, до закладу освіти потрібно надати медичну довідку. Якщо учень перебував вдома під наглядом батьків, підтвердженням стане заява від батька або матері.

Проблемне здобуття освіти дітьми, які перебувають за кордоном, оскільки у більшості країн обов’язкове навчання у школі країни перебування, й учні не мають змоги приєднуватися до онлайн уроків. І тут траплялися різні ситуації: про відсутність на уроках дітей, які навчаються за кордоном, школа повідомляла у відповідні органи та вимагала повернутися в Україну, або на постійну відсутність дітей та невиконання ними завдань школа та педагоги “закривають очі”. Частину дітей, щоб не мати проблем, їхні батьки перевели навчатися на сімейну форму здобуття освіти або екстернат, 

На нашу думку, має бути певне рішення щодо доступу до  української освіти дітей, які навчаються за кордоном, щоб учні зберігали зв’язок із Батьківщиною, навчання має відбуватися в асинхронному режимі. Водночас необхідний механізм для з’ясування того, чи здобуває дитина освіту – в українському закладі освіти чи закордонному.

У попередній нашій публікації ми проаналізували досвід відповідальності батьків та дітей за здобуття шкільної освіти в країнах ЄС та Великій Британії.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  10.04.2023   1 055

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт 9046 у першому читанні.

Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook депутатка Верховної Ради Наталія Піпа.

Відповідно до цього законопроєкту кожен учень і учениця мають пройти державну підсумкову атестацію за кожен рівень повної загальної середньої освіти

• з державної мови,

• математики,

• історії України,

• іноземної мови (крім мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом),

• інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  07.04.2023   427

Питання безпеки буде одним із пріоритетних ще багато років і після завершення війни. Для цього вже зараз Уряд формує нову систему й нові підходи. Про це наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Під час засідання 7 квітня Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію безпеки закладів освіти. Як зауважив очільник Уряду, мова йде не лише про розбудову сучасних комфортних укриттів — Концепція також передбачає нові підходи до пожежної безпеки, охорони шкіл із залученням відповідних підрозділів поліції, нові підходи до пропускного режиму, відеоспостереження, інклюзивності.

«Концепція також дозволить впроваджувати чіткі алгоритми дій у разі небезпеки, додаткове навчання для вчителів та учнів про те, як діяти в різних ситуаціях. Ми хочемо, аби наші діти продовжували навчання у максимально безпечному просторі», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зазначив, що цьогоріч передбачено 1,5 млрд грн субвенції регіонам на облаштування в школах якісних укриттів. Від місцевої влади Уряд очікує швидких результатів та ефективного використання виділених коштів.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  06.04.2023   7 697

Хто відповідає за те, щоб дитина здобувала якісну освіту: школа чи батьки? 

Це тема, яка завжди викликає палкі суперечки та взаємні докори: батьки дорікають школі, що вона “погано вчить”, школа дорікає батькам, що ті “не займаються вихованням та освітою дитини”.

Зрозуміло, що ці суперечки та докори відображають лише погляд з одного боку. Насправді ж, і батьки, і школа мають нести відповідальність за те, щоб дитина здобула освіту. І це прописано у відповідних законах.

Служба освітнього омбудсмена підготувала та оприлюднить кілька публікацій, де ми досліджуємо обов’язки батьків та вчителів щодо того, щоб дитина здобувала освіту: як за кордоном, так і в Україні. 

Нижче – перша з цих публікацій: відповідальність батьків та дітей за здобуття шкільної освіти в країнах ЄС та Великій Британії. 

Наступною буде така ж публікація щодо України.   

І далі – відповідальність освітян за освіту дітей: у країнах ЄС, Великій Британії – та в Україні. 

Тема відповідальності за освіту дітей набула особливої гостроти зараз, коли частина сімей через повномасштабну війну вимушено перемістилися за кордон. 

У більшості країн, куди виїхали українські діти,  навчання у школі є обов’язковим. Якщо ж батьки не забезпечують здобуття освіти для своєї дитини, на батьків накладаються жорсткі санкції. Водночас у тих країнах, де для наших дітей освіта у країні перебування не є обов’язковою, замислилися над тим, чи навчаються всі діти в українських школах. Зокрема, міністр освіти Польщі Пшемислав Чарнек повідомив, що “минулого року в Польщі перебувало близько 700 тисяч українських дітей, 200 з них вступили до польських шкіл, а 500 тисяч були в дистанційній українській системі. Навіть Україна не в змозі цього порахувати. І така ж ситуація у Словаччині, Литві чи інших країнах, де є біженці та діти українських біженців.” Наразі у Польщі, за словами міністра, навчається  187 тисяч дітей, що менше, ніж торік, через те, що частина дітей повернулася в Україну (або переїхали до інших країн – прим. автора). Але 200-300 тисяч українських дітей залишаються поза системою освіти. Через цю ситуацію Польща планує ввести обов’язкове навчання у польських школах. 

Зазвичай за кордоном школа з’ясовує причини відсутності у школі, розробляє різні обов’язкові заходи  для попередження прогулів, якщо ж дитина продовжує прогулювати школу, то на батьків (якщо дитині менше ніж 14 років) або на учнів (старше 14 років) накладаються суттєві штрафи. Їхній розмір, у перерахунку на гривні, становить від 40 тис. грн до 400 тис. грн. Наступне покарання за нездобуття освіти – громадські роботи, в’язниця, позбавлення батьківських прав. 

У Німеччині існує поняття – пасивна відмова від навчання, за яку передбачена відповідальність:

• учень фізично присутній, але участі в уроці не бере;

• учень,  який покинув школу, займається іншою діяльністю;

• учень рішуче й послідовно зриває уроки. 

Ми дослідили досвід інших країн (Польщі, Німеччини,  Естонії, Швеції, Великобританії, Франції) щодо повернення дітей до навчання й покарання батьків. 

Польща

Згідно зі статтею 4 Закону про неповнолітніх, систематичні прогули занять у школі або професійно-технічному закладі свідчать про загрозу «деморалізації», і така ситуація надає право владі для втручання й використання  виховних заходів  для підтримки дитини.

У Польщі існує поняття обов’язкових вимог щодо освіти перед учнями та батьками, а їх невиконання  – це невідвідування без поважних причин протягом одного місяця не менше ніж на 50% навчання. Через це  учень може бути не атестованим  з одного або кількох предметів.

Також через невідвідування закладу освіти можуть розпочати виконавче провадження в адміністративному порядку і накласти штраф.

Розмір штрафу визначається залежно від обставин і може становити від 10 000 злотих (*86 100 грн) і до 50 000 злотих (*430 500 грн) (*орієнтовний розрахунок у гривні розрахований станом на 05.04.2023 р.)

Також, у  разі тривалої відсутності учня в школі або незарахування його до закладу, справа може бути передана до сімейного суду, який зобов’язаний змусити батьків або законних представників відправити дитину до школи.

Німеччина

Шкільна освіта в Німеччині є обов’язковою, термін навчання залежить від федеральної землі та триває принаймні до 9-го або 10-го класу. Той, хто регулярно не приходить на уроки, вважається таким, хто покинув школу. 

Незалежно від причин, які призвели до відмови від навчання у школі, це адміністративне правопорушення, що карається штрафом від 1000 (*40 380 грн) до 2500 (*100 950 грн) євро (*орієнтовний розрахунок за курсом гривні до євро станом на 05.04.2023 р.)

До 14-річного віку штраф сплачують батьки, після 14-річного – учень.

Однак відмова від школи означає не лише те, що відповідна особа не приходить до школи. У Німеччині є поняття пасивна відмова від школи. 

Це може виражатися у наступному:

• Учень фізично присутній, але участі в уроці не бере.

• Учень, який покинув школу, займається іншою діяльністю.

• Учень рішуче й послідовно зриває урок. 

Якщо учень має кілька прогулів без поважних причин, школа розпочинає штрафну процедуру. Кожна школа розробляє власний документ щодо конкретних дій у разі прогулів – від попередження учня до накладення штрафу. Зазвичай після першого дня відсутності в школі без попередження або вибачення вчитель викликає учня або його  законних представників  і запитує про  причини відсутності. Виклик записується в класний журнал. 

Після трьох днів відсутності без виправданих причин, навіть якщо вони не є послідовними (тобто це можуть бути окремі три дні прогулів у різний час),  учню буде надіслано письмове нагадування. 

Якщо є ще три дні пропуску без поважних причин, класний керівник або адміністрація школи можуть надіслати  повторне нагадування.

Якщо загалом є десять невиправданих днів пропуску (в окремих землях після п’яти днів відсутності), адміністрація школи  повідомляє про це відповідні служби, що призводить до накладання штрафу. 

Якщо учень не сплатить штраф, то суд накладає покарання щодо громадських робіт, а заробленими коштами з цієї роботи учень має заплатити штраф за пропуски уроків у школі. Розрахунок за роботу – 5 євро за відпрацьовану годину, тобто за штраф у 100 євро учень повинен виконати 20 годин соціальної роботи. Якщо учень відмовився від роботи – на нього можуть накласти покарання –  арешт, зокрема арешт  у вихідні дні.

Естонія

Усі діти зобов’язані відвідувати школу після досягнення 7 років до 1 жовтня поточного року й до отримання основної освіти або досягнення 17 років. Батьки зобов’язані створити учню сприятливі умови вдома та передумови для участі в навчанні. Батьки також повинні співпрацювати зі школою, наприклад, переконатися, що школа має їхню дійсну контактну інформацію, ознайомитися з документами, що регламентують шкільне життя тощо. 

Учень має право і зобов’язаний виконувати навчальні завдання та брати участь у заняттях, передбачених для нього розкладом дня школи або індивідуальним навчальним планом. 

Відсутність на навчанні допускається лише з поважних причин. Школа оцінює, чи можна вважати причини відсутності на заняттях поважними. Батьки зобов’язані повідомити школу про відсутність учня в перший день відсутності. Якщо на другий день відсутності дитини в школі батьки не повідомили про причину пропуску, школа зобов’язана зв’язатися з батьками. Якщо батьки не повідомили школу про відсутність учня і школа не може з’ясувати причину відсутності, школа повідомляє про це муніципальну або міську адміністрацію за місцем проживання учня не пізніше наступного дня після закінчення уроку. Місцева влада зобов’язана організувати заходи для з’ясування причин невиконання та забезпечити виконання шкільного обов’язку.

Відповідно до Закону про основні школи та гімназії, батьки, які не виконують шкільні обов’язки, можуть бути покарані штрафом до 200 одиниць, тобто штрафом до 12 000 крон (орієнтовно 30 000 грн), або громадськими роботами. Якщо школа не може зв’язатися з батьками або якщо заходи школи (бесіди, перебування після уроків) не дають результату, школа звертається до муніципалітету, який, своєю чергою, може звернутися до комісії у справах неповнолітніх. Порушенням закону, тобто невиконанням обов’язку навчатися у школі, вважається відсутність на 20% уроків протягом одного навчального семестру.

За згодою одного з батьків накладене на нього стягнення може бути замінено громадськими роботами, навчанням або заняттями з дитиною. Зайнятість на громадських роботах складає 10-50 годин у вільний від роботи та навчання час. Плата за громадські роботи відсутня. Якщо батьки ухиляються від громадських робіт, накладений на них штраф буде стягнений у примусовому порядку.

Велика Британія 

За правилами цієї країни, відсутність учня в школі може бути виправдана лише хворобою та лікарняним (довідкою). Батьки можуть просити відпустити дитину з занять, наприклад, за сімейними обставинами, але рішення про те, чи відпустити дитину та на який термін, приймає директор закладу. 

Будь-яка відсутність без поважних причин карається. Найпоширенішим покаранням є штраф, який становить 60 фунтів стерлінгів  (2750 грн) – штраф збільшується до 120 фунтів стерлінгів (5500 грн), якщо перший штраф не буде сплачено протягом 21 дня. Якщо гроші не виплачуються протягом 28 днів, батьків притягують до кримінальної відповідальності. Тоді штраф може зрости до 2500 фунтів стерлінгів  (114 000 грн). Суд також може засудити батьків до громадських робіт або навіть до позбавлення волі на 3 місяці. 

Франція

У Франції освіта є обов’язковою для дітей від трьох до шістнадцяти років, які проживають на території Франції, незалежно від їх національності.

Дитина повинна відвідувати уроки, заплановані в її розкладі, якщо вона не має відпустки. Коли дитину записують до школи, батьків знайомлять  із правилами внутрішнього розпорядку, які вони  повинні підписати. 

Невідвідування уроків допускається з таких причин:

• хвороба дитини (або когось із її родичів, якщо він потенційно заразний)

• події в родини (весілля, похорон тощо)

• перешкода, викликана аварією під час транспортування

• коли дитина вимушена поїхати зі своїми законними представниками (поїздка не під час шкільних канікул)

• інша причина за погодженням із керівництвом школи.

Батьки повинні повідомити про відсутність дитини в школі, незалежно від причини.

Якщо дитина відсутня у школі, вчитель негайно повідомляє про це адміністрації школи й зв’язується з батьками, щоб з’ясувати причину цієї відсутності. Усі прогули  дитини фіксуються у файлі. У разі повторних пропусків директор школи зв’язується з батьками. 

Після  4-х невиправданих пропусків протягом місяця директор школи скликає виховний колектив, і вони досліджують причини прогулів. Батькам пропонують різні заходи для врегулювання ситуації у відповідному документі, який батьки повинні підписати. Якщо після заходів прогули продовжуються, директор школи повідомляє відповідні органи про ситуацію, і батькам надсилається документ  про зобов’язання та ризики покарання. Якщо прогули продовжуються, до роботи залучається прокуратура, і на батьків накладається штраф у розмірі 135 євро. 

Якщо прогули загрожують здобуттю освіти, батькам загрожує 2 роки в’язниці та штраф у розмірі 30 000 євро.

Якщо поліція виявить дитину на вулиці, в театрі чи громадському місці у навчальний час, її негайно доставлять до школи, де вона зареєстрована.

Швеція

На батьків покладається відповідальність за відвідування дитиною школи та навчання, тобто виконання дитиною своїх шкільних обов’язків.

Якщо учень не може прийти до школи через хворобу або іншу причину, батьки повинні якомога швидше повідомити про це школу. Учень, якому виповнилося 18 років, може сам повідомити про відсутність у школі.

При відсутності дитині у школі відбувається розслідування за участі учнів та батьків, і розробляються різні заходи для уникнення прогулів. Батьки зобов’язані виконувати всі розроблені заходи. Також на батьків можуть накласти штраф та інші види відповідальності.

Якщо прогули продовжуються,  і батьки не в змозі гарантувати відсутність прогулів та навчання дитини, місцевий муніципалітет може доручити іншій людині виконувати обов’язки опікуна.

У наступній нашій публікації, яка буде оприлюднена вже завтра, читайте про відповідальності батьків за здобуття освіти їхніми дітьми, відповідно до українського законодавства, міру покарання батьків за невиконання обов’язків.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  06.04.2023   749

Міністерство освіти проведе загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у школах в умовах воєнного стану.

У дослідженні візьмуть участь учні шкіл 6 та 8 класів.

Метою проведення моніторингу є дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти з української мови та математики.

Моніторинг знань школярів триватиме впродовж трьох років – з 2023 до 2025 років. Кожен з трьох етапів дослідження проводитиметься наприкінці кожного навчального року.

Вивчення рівня знань учнів 6 та 8 класів відбуватиметься шляхом тестування на освітній платформі “Всеукраїнська школа онлайн”.

Перший етап дослідження буде проведений у травні цього року.

Узгодження та затвердження переліку шкіл, які братимуть участь у дослідженні відбудеться найближчим часом.

Відповідальність про проведення дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики, Державну службу якості освіти, Український інститут розвитку освіти та обласні підрозділи освіти і науки.

Інформування Міністерства освіти і науки про результати кожного етапу моніторингу відбуватиметься впродовж трьох років дослідження.

Наказ МОН від 28.03.2023 р. №347 “Про організаційні заходи щодо підготовки й проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану”

#КвіткаЦісик

Святкування дня народження Квітки Цісик не може відбутись без музики🎼

💛💙

Хор Радуниця (керівник Наталя Ярославівна Манько), традиційно - створили неймовірну атмосферу свята своїм співом✨

Дарина Гук (3-А клас) відтворила виконання арії Лисички, як і колись, ще дитиною, його виконувала Квітка🦊

Соната Антона Діабеллі у дуетному виконанні Юлії Медляк та Юлії Мигалик - стала колоритним відгуком творчої співпраці Квітки з її сестрою Марією🎹

В руках Насті Нетлюх (10-А клас) - звучала бандура, що додала особливої чуттєвості до такої знакової події🎶

Дякуємо за музичний спадок нашій натхненниці Квітці та тим, хто став частинкою сьогоднішньої події!👏💛☺️

Управління освіти Львова

Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів м.Львова

Детальніше

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  04.04.2023   7 645

До початку нового навчального року 2023-2024 частина освітньої документації буде доступна онлайн в межах впровадження програми електронного документообігу.

Про це в інтерв’ю Суспільному заявив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

“Зараз будується фундаментальна інформаційна система, в якій буде реєстр школярів, вчителів та всіх шкіл”, — зазначив він.

За словами Федорова, електронний документообіг у сфері освіти допоможе позбутися зайвої бюрократії: наприклад, перейти з однієї школи в іншу буде легше, адже все буде відбуватись електронно, за електронною заявкою.

Передбачається також, що перехід на онлайн полегшить життя родинам в окупації, які раніше були змушені забирати паперові документи з окупованих шкіл.

“Плюс документи будуть у “Дії”, як і потрібно для інших послуг. Я думаю, що до кінця року більшість проєктів фундаментальних пов‘язані із тим, що я сказав буде вирішено”, — додав міністр.

Народний дитячий духовий оркестр «ВЕСЕЛКА» (кер. Борис Винниченко, Ігор Василів та Богдан Лапан) 31 березня 2023р. потішили глядачів звітним концертом. Розпочали святкове дійство, як і годиться, державним гімном та хвилиною мовчання. Привітав учасників директор ЦДЮТ Любомир Войтович.

Програма була дуже різноманітна! Це і народні пісні, і сучасні композиції, і всесвітньо відомі шлягери. Звучали знайомі мелодії («Гуцулка Ксеня», «Гей соколи»…), під які так і хотілося танцювати; а також джазові композиції, що стали світовою класикою (диксиленд з кінофільму «Вабанк»). Особливо зворушливо виконували твори солісти: Остап Саман (кларнет), Григорій Чернауцький (труба) та Назар Ільків (саксофон). Завершився концерт патріотичною мелодією пісні «Ой у лузі червона калина». Глядачі аплодували стоячи! Концерт вела заслужена діячка естрадного мистецтва України Надія Шалай.

Звичайно, не обійшлось без нагород. Подяки отримали керівники оркестру та директорка ліцею 52 Світлана Матис, яка люб’язно надала приміщення для нашого заходу.

Дякуємо всім, хто подарував годину чудового настрою.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  01.04.2023   465

У вівторок, 4 квітня 2023 року, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, пройде радіодиктант для дітей молодшої та середньої школи з безпечної поведінки з мінами та нерозірваними боєприпасами. Диктант звучатиме голосом Пса Патрона із популярного мультфільму. 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міністерство освіти та науки, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Центр з протимінної діяльності об’єдналися, щоб провести диктант «Спільно до безпеки». Диктант звучатиме на хвилях «Українського радіо». Текст прочитає Михайло Карпань, актор, що озвучує Пса Патрона в однойменному мультфільмі.

О 14:40 в етері «Українського радіо» відбудеться розмова з представником ДСНС про забруднення України мінами і вибухонебезпечними предметами та про важливість навчання дітей правил безпечної поведінки. О 15:00 розпочнеться написання диктанту.

Трансляцію диктанту можна слухати:

1. на FM-частоті, сайті або у мобільному застосунку «Українського радіо» або у додатку «Дія»;

2. у соціальних мережах:

• YouTube та Facebook сторінках ЮНІСЕФ;

• Facebook сторінці Міністерства освіти і науки;

• YouTube та Facebook сторінках ДСНС;

• YouTube та Facebook сторінках «Українського радіо»;

• Facebook сторінці Центру протимінної діяльності;

3. у Спільно Точці (потрібна завчасна реєстрація на відвідування).

Заохочуємо батьків та освітян ділитися фотографіями та відеозаписами того, як діти пишуть диктант, у соцмережах з хештегом #СпільноДиктант. 

Перевірити правильність написання диктанту можна буде одразу після його завершення у соціальних мережах та на офіційних сайтах ЮНІСЕФ, ДСНС та «Українського радіо».

Завантажуйте матеріали для дітей різного віку та методичні матеріали для вчителів для уроку з мінної просвіти за посиланням. 

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 вул. Шевченка, 116, м.Львів, 79039, тел./факс: (032)2314983

lvivtest@lv.testportal.gov.ua , lv.testportal.gov.ua; код ЄДРПОУ 34418400

29.03.2023 №89/03-29                     

                                                                  Директорові

Департаменту освіти і науки

Львівської облдержадміністрації

                                                           Олегу ПАСЦІ

                                                                        Директорові

                                                                        Навчально-методичного центру

                                                                        професійно-технічної освіти

                                                                        у Львівській області

                                                                        Володимиру БОБКУ

                                                           Керівникам місцевих органів

                                                     управління освітою Львівської області

                                                              Керівникам закладів фахової передвищої, вищої освіти Львівської області

Шановні  колеги!

На виконання наказів Міністерства освіти  і науки України від 20.03.2023 №318 «Про організацію та проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту», від 16.03.2023 № 287 «Про затвердження Порядку проведення в 2023 році національного мультипредметного тесту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за
№ 530/39586, Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти веде роботу щодо підготовки процедур проведення національного мультипредметного тесту (далі – НМТ). 

НМТ є формою вступного випробування та проводиться в 2023 році для здійснення в особливому порядку прийому на навчання для здобуття ступенів фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра, а також ступеня магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування.  (Відповідно до Закону України від 16.01.2020 № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту», здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації).

Повідомляємо, що реєстрація для участі в НМТ - 2023 розпочинається 03 квітня та триватиме до 03 травня 2023 року. Реєстрація передбачає створення особою, яка виявила бажання взяти участь у НМТ в поточному році, персонального кабінету на вебсайті Українського центру оцінювання якості освіти, унесення в програмний засіб особистих даних та інформації щодо участі в НМТ, завантаження в електронній формі (сканкопій та/або фотокопій) документів та електронне надсилання (через персональний кабінет) внесеної інформації та копій документів на обробку в регіональний центр.

Зареєструватись для участі в НМТ можуть особи, які мають повну загальну середню освіту або завершують її здобуття у 2023 році.

Детально процедуру реєстрації для участі в НМТ описано в Порядку проведення в 2023 році національного мультипредметного тесту (наказ МОНУ від 16.03.2023 № 287 -   https://ips.ligazakon.net/document/view/RE39586?an=1  ), а також на сторінці «Процедура реєстрації на НМТ», що є на сайті УЦОЯО
( https://testportal.gov.ua/protsedura-reyestratsiyi-2/  ).

Звертаємо Вашу увагу, що  документом, який підтверджує інформацію про освіту є документ про повну загальну середню освіту (свідоцтво або атестат) або довідка з місця навчання, яка підтверджує, що особа завершує здобуття повної загальної середньої освіти в 2023 році (зразок довідки міститься в додатку до цього листа).

Просимо доручити керівникам закладів освіти області провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед учнів/студентів, які завершили або завершують здобуття повної загальної середньої освіти в поточному році та виявили бажання взяти участь у НМТ 2023, щодо процедури реєстрації та надати допомогу в оформленні документів (зокрема, довідок з місця навчання) на їх запит.

      Дякуємо за співпрацю та розуміння важливості даного процесу для подальшого розвитку освітніх процедур у системі освіти України.

Додаток на 1 арк. в 1 прим.

Заступник директора             Ольга ЯНУШЕВИЧ

Кутовий штамп закладу освіти

(якщо заклад освіти не має кутового штампа, оформити довідку на офіційному бланку)

Довідка

Видана_____________­­­­­_________________________________________________

                                                        (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) ____________________________________________________________________ про те, що він (вона) завершує здобуття повної загальної середньої освіти

в ____________ 202__ року в___________________________________________

       (місяць)                                                                        (найменування закладу освіти)

____________________________________________________________________

Довідка видана для подання за місцем вимоги.

Директор     __________                    _______________________

                          (підпис)                                   (Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ)

М. П.                                    

ГО «Інститут громадської освіти та праці» та Профспілка  працівників освіти і науки України, Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України   запрошують Вас відвідати новий освітній простір для внутрішньо переміщених вчителів, викладачів та студентів, який став доступним з грудня 2022 року.

Час роботи освітніх хабів:

Понеділок – П’ятниця з 10:00-17:00

Де: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6

    м. Трускавець, вул. С. Бандери, 28

Новітні освітні хаби функціонують у м. Львові на базі Львівського Будинку вчених та у м. Трускавці на базі пансіонату «Пролісок».

Мета діяльності освітніх хабів – це організаційна та технічна допомога внутрішньо переміщеним освітянам, молоді, яка здобуває освіту, у доступі до мережі Інтернет, робоче місце для підготовки до роботи з можливістю дистанційно працювати у своєму закладі освіти, навчання студентства, місце для професійного розвитку педагогів та реалізації інноваційних освітніх проєктів.

На базі освітніх хабів для внутрішньо переміщених освітян та представників громади здійснюється реалізація різних проєктів: тренінги, майстер-класи, воркшопи і заходи, які сприятимуть діалогу, соціальній згуртованості та соціальній адаптації педагогів та студентів.

Також, у межах проекту, такий освітній простір створений для внутрішньо переміщених вчителів, викладачів та студентства в м. Ужгороді.

Організатор роботи освітніх хабів у м. Львові та м. Трускавці  – Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України.

Довідково

Проєкт «Освіта без обмежень» реалізують ГО «Інститут громадської освіти та праці» у партнерстві з Профспілкою працівників освіти і науки України за сприяння ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Польщі, Швеції і Швейцарії.