Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів ДГП ЛМР

28 вересня відбудеться вебінар на тему: «Кіберзахист та дистанційні технології в освіті»

25.09.2022 08:48

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 24.09.2022 400

28 вересня 2022 року відбудеться вебінар на тему: «Кіберзахист та дистанційні технології в освіті».

Спікерами заходу є експерти департаменту кіберполіції Національної поліції України, старший лейтенант поліції Дороганов Євгеній Олександрович та майор поліції Панченко Євгеній Вікторович.

Головна мета вебінару – надати інструкції щодо організації безпечного цифрового простору під час використання дистанційних технологій для організації освітнього процесу, робочих зустрічей та нарад, а також щодо ризиків та фейків під час роботи та навчання із використанням інтернету.

До участі запрошують працівників органів управління освітою, керівників закладів освіти, їхніх заступників, а також всіх охочих, хто використовує дистанційні технології в освіті.

Початок о 15:00

Захід проходитиме в онлайн-форматі із трансляцією на фейсбук-сторінці МОН.

Висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану

20.09.2022 16:29

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 20.09.2022 530

Матеріал підготовлено Офісом освітнього омбудсмена

Навчальний рік розпочався, заклади освіти здійснюють освітній процес у різних формах: дистанційній, очній, змішаній. Водночас у медіа, соціальних мережах та на вебсайтах ширяться сюжети й дописи щодо роботи закладів до навчального року, особливостей здійснення освітнього процесу, в яких називаються та демонструються заклади освіти, їхні укриття, кількість дітей, демонструються світлини з дітьми у закладах освіти тощо.

Така, на перший погляд, звичайна інформація про заклад освіти та його роботу (текстова, а також фото та відео), його працівників та здобувачів, висвітлена чи то медіа, чи самими учасниками освітнього процесу, чи владою, чи громадськістю може бути ризикованою для життя та безпеки учасників освітнього процесу та людей поруч. Адже ворог не зупиняється ні перед чим, нищить як військові, так і цивільні об’єкти.

Крім того, дуже важливо провести комунікацію з усіма учасниками освітнього процесу щодо висвітлення роботи закладу освіти й розв’язати питання щодо допуску до закладу сторонніх осіб, які можуть розповсюдити важливу інформацію про заклад.

У цій публікації пропонуємо вашій увазі:

  • законодавчі обмеження щодо проведення фото та відеозйомки під час воєнного стану (обмеження права збирати та поширювати інформацію, використання повітряного простору, згода на фото та відеозйомку);

  • пропозиції, розроблені Службою освітнього омбудсмена та Асоціацією Digital Ukraine для медіа, працівників закладів освіти, учасників освітнього процесу щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану та проведення фото й відеозйомки;

  • ізраїльський досвід захисту шкіл.

Ми розуміємо, що умови воєнного часу змушують нас швидко реагувати та уточнювати власні дії у конкретних ситуаціях, тому будемо вдячні за конструктивні коментарі та пропозиції щодо того, як можна забезпечити прозорість діяльності закладів освіти без суттєвих ризиків для безпеки всіх учасників освітнього процесу.

ЗАКОНОДАВЧІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ФОТО ТА ВІДЕОЗЙОМКИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Обмеження права збирати та поширювати інформацію

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34 Конституції України). Але на період воєнного стану це право може тимчасово обмежуватися (Указ Президента України № 64/2022). Наприклад, рішенням Ради оборони Тернопільської області від 31 березня 2022 року №32 було визначено на період воєнного стану заборонити фото та відеозйомку, зокрема місць масових скупчень людей. Заклади освіти також є місцями масових скупчень людей.

Використання повітряного простору

У довоєнні часи з нагоди свят, заходів, для підготовки святкових відеороликів деякі органи місцевої влади, заклади освіти та учасники освітнього процесу здійснювали відеозйомку території закладу та його околиць із дронів або інших літальних апаратів.

Звертаємо увагу, що, відповідно до пункту 30 Положення про використання повітряного простору України, забороняється використання повітряного простору України (тобто, зокрема й відеозйомка з дронів, квадрокоптерів, безпілотників):

  • над атомними станціями, гідроелектростанціями, греблями, важливими державними об’єктами, природними заповідниками, об’єктами або промисловими підприємствами підвищеної екологічної небезпеки;

  • у разі виникнення загрози національній безпеці, суверенітету над повітряним простором України, територіальної цілісності України або під час збройного конфлікту, проведення спеціальних операцій, пов’язаних із протидією протиправній діяльності на державному кордоні, збереженням територіальної цілісності України та конституційного ладу.

На період воєнного стану запуск безпілотників проводиться виключно за погодження Служби безпеки України.

Згода на фото та відеозйомку

Інформація про фізичну особу є конфіденційною інформацією (частина 1 статті 21 Закону України «Про інформацію»). Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини (ч. 2 статті 11, ч. 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»).

Хоча окремо питання фото- і відеозйомки та використання фото дітей окремо законодавством України не врегульовано, з урахуванням вищезазначених норм законодавства для неповнолітнього згоду на фото- чи відеозйомку мають надавати батьки.

Проте варто враховувати, що в умовах воєнного стану розповсюдження конфіденційної інформації про людину навіть за її згодою може становити загрозу для життя і здоров’я людини та її родини.

Адже навіть фільмування лише закладу, без присутності людей у кадрі, може бути небезпечним для всіх, хто у ньому навчається та працює. Тому рекомендуємо медіа, керівникам закладів освіти та учасникам освітнього процесу мінімізувати оприлюднення зйомок на території та в закладі.

Однак, наголошуємо, що можливість фіксації порушення прав з метою подальшого усунення порушень та відновлення прав не скасована.

Керуючись ст. 32 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон (що є збиранням інформації) протиправних дій, що здійснюється особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини. Докладніше – у нашій окремій публікації щодо фото та відеофіксації протиправних дій під час освітнього процесу.

Звертаємо увагу, що йдеться саме про зйомку з метою фіксації протиправних дій для підтвердження фактів порушення прав та додавання такого відео, наприклад, до звернення або доказом у суді, а не для публічного оприлюднення у соціальних мережах, медіа.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ МЕДІА, ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАКЛАД ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФОТО Й ВІДЕОЗЙОМКИ

Навіть мінімізувавши фото та відеозйомки закладу освіти або їх оприлюднення медіа мають пам’ятати про правила безпечного висвітлення інформації. Безпека здобувачів та працівників кожного закладу залежить також безпосередньо від інформаційної компетентності керівника та учасників освітнього процесу цього закладу щодо того, яку інформацію та як варто поширювати публічно в медіа чи соціальних мережах або на сайті закладу освіти.

Наводимо прості, але дуже важливі пропозиції щодо того, як правильно розповідати про освітній процес із застосуванням фото- та відеозйомки, щоб не наражати учасників освітнього процесу та людей поруч із закладом на небезпеку:

  • здійснювати зйомку без позначення геолокації закладу освіти;

  • не зазначати назви та адреси закладів освіти у сюжеті чи публікації, соціальних мережах;

  • здійснювати зйомку без потрапляння у кадр сусідніх будівель та споруд, особливо об’єктів критичної інфраструктури, не показувати транспортні зупинки поруч із закладом;

  • якщо поруч із закладом влучила ракета або працювала ППО – не викладати фото та відео потрапляння;

  • не знімати на офіційних заходах військовослужбовців та їх родичів, а також не позначати їх у соціальних мережах;

  • не здійснювати зйомку, не повідомляти про наявність та кількість в закладі освіти дітей та рідних військовослужбовців, працівників органів безпеки та правоохоронних органів, медичних працівників, які працюють на території бойових дій, полонених;

  • не публікувати матеріали, фото та відео фрагменти, на яких можна визначити розташування укриттів з прив’язкою до місцевості;

  • не знімати та не публікувати напрямки евакуації закладів освіти;

  • не повідомляти форму навчання у закладі освіти;

  • не висвітлювати інформацію щодо форми навчання закладу освіти/зміни форми навчання (дистанційна, очна, змішана чи очно-дистанційна), не розміщувати цю інформацію на вебсайтах та у соціальних мережах;

  • перед тим, як здійснювати чи надавати дозвіл на фото та відеозйомку в закладі освіти, переконатися, чи немає заборони місцевої влади щодо зйомки місць масових скупчень людей;

  • працівникам ЗМІ обов’язково надавати свої журналістські посвідчення, а працівникам закладів освіти перевіряти наявність посвідчень, ретельно перевіряти термін дії посвідчення та фіксувати дані з цих посвідчень, щоб не допустити до закладу сторонніх осіб;

  • не дозволяти робити та не оприлюднювати світлини й відео дітей, які дають змогу зрозуміти форму навчання закладу освіти та визначити кількість дітей, які навчаються;

  • не повідомляти в медіа та соцмережах інформацію щодо наявності чи відсутності охорони у закладі освіти;

  • не анонсувати публічно заходи з очною присутністю учасників освітнього процесу;

  • розміщувати чи надавати медіа інформацію про очні заходи після їхнього проведення;

Керівників закладів освіти просимо:

  • розробити правила безпеки щодо висвітлення інформації про роботу закладу освіти та учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану на сайті закладу, в соціальних мережах та медіа.

  • Проінформувати та постійно комунікувати з дітьми та батьками щодо безпеки та правил висвітлення інформації про роботу закладу освіти у соціальних мережах та медіа, в закритих батьківських, учнівських та педагогічних чатах.

  • Обмежити доступ до закладу сторонніх осіб, що зменшує ризики несанкціонованої фото та відеозйомки закладу та передачі інформації про роботу закладу стороннім особам.

  • Забезпечити охорону закладу освіти.

  • Допуск батьків до закладу освіти здійснювати за погодженням з адміністрацією закладу за умови підтвердження особи. Здійснювати письмовий облік відвідувачів із пред’явленням документів, які посвідчують особу.

  • Забезпечувати допуск до укриття в закладі освіти лише для учасників освітнього процесу. Якщо заклад освіти працює в будь-якій, крім дистанційної форми, органи влади та заклад освіти обов’язково повинен попередити мешканців прилеглих будівель, що в разі небезпеки заклад освіти не слугуватиме укриттям для жителів та працівників прилеглих будівель і надати інформацію про інші укриття у відповідному районі.

Водночас хочемо наголосити, що, дбаючи про безпеку учасників освітнього процесу, не слід забувати про дотримання вимог статті 30 Закону України “Про освіту” щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. Загалом норми цієї статті не передбачають висвітлення такої інформації, яка могла б бути небезпечною. Також керівник не повинен зловживати своїми повноваженнями й обмежувати законні права батьків, наприклад, перевіряти стан укриття, прикриваючись дотриманням правил безпеки висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану.

ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ЗАХИСТУ ШКІЛ

Попри війну й легалізацію та застосування у країні зброї, школи в Ізраїлі зазнають найменшої кількості збройних нападів, терактів у порівнянні зі школами інших країн, у яких панує мир. Тому ми проаналізували досвід забезпечення безпеки у школах Ізраїлю.

Забезпечення охорони закладу

У 2012 році в Ізраїлі був виданий циркуляр генерального директора * щодо забезпечення безпеки закладів освіти, зокрема від встановлення вибухових пристроїв усередині або поблизу закладу освіти, стрілянини чи захоплення закладу освіти. Нижче наводимо тези цього документу.

У школах, де навчається понад сто учнів, передбачається професійний охоронець. Він проходить тренінгові навчання за стандартами, затвердженими ізраїльською поліцією. Загальна відповідальність за роботу охоронців покладається на поліцію Ізраїлю. Повсякденна робота охоронців здійснюється через органи місцевого самоврядування. Діяльність охоронців контролюється охоронною компанією на підставі угоди, підписаної між охоронною компанією та місцевою владою і відповідно до інструкцій поліції.

Перевірки закладу охоронцем

Відповідно до циркуляра *, до початку занять охоронець здійснює ранкову перевірку всієї території школи та найближчих околиць щодо виявлення підозрілих осіб, предметів та транспортних засобів (оглядає сміттєві баки, пісочниці, рослинність тощо), адже критичними є години, коли заклад порожній. Охоронець зобов’язаний зачинити всі ворота в закладі освіти до того, як учні входять до приміщення, та провести такий ранковий огляд перед початком уроків.

Також охоронець зобов’язаний здійснювати регулярну перевірку закладу в навчальний час – мінімум двічі, бажано перед виходом здобувачів на перерву.

У навчальний час охоронець повинен перебувати біля головних воріт закладу, щоб контролювати територію вхідних воріт та шкільне подвір’я та реагувати у разі надзвичайних подій. У періоди, коли здобувачі прибувають/йдуть із закладу, охоронець має спостерігати та контролювати шляхи доступу до закладу освіти, оскільки це відомі для здобувачів та сторонніх осіб фіксовані години з великим скупченням людей. У ці періоди часу охоронець має бути готовим відреагувати навіть на подію, яка може статися поза стінами школи.

Допуск сторонніх

Згідно з циркуляром *, упродовж періоду навчання усі ворота для входу на територію закладу зачинені відповідно до вказівок охоронця та за погодженням з офіцером безпеки ізраїльської поліції.

Охоронець зобов’язаний реєструвати сторонніх осіб і транспортні засоби, які в’їжджають на територію школи.

У разі звернення до закладу невідомої охоронцеві особи, охоронець перевіряє її особу за посвідченням або будь-якою іншою ідентифікаційною карткою, з’ясовує мету входу та передає деталі до секретаріату закладу (через телефон, домофон або особисто), і секретаріат схвалює або забороняє вхід цієї особи. Якщо в особи є сумка чи пакет, охоронець має її обшукати. Якщо охоронець залишає ворота на короткий час, щоб передати інформацію секретаріату, він повинен замкнути ворота та залишити на них табличку «охоронець здійснює перевірку». Відомості про тих, хто входить до воріт закладу освіти, фіксуються у журналі щоденно на окремій сторінці.

Без дозволу закладу освіти після закриття воріт до закладу освіти вхід особам забороняється, зокрема навіть батькам, братам, сестрам учнів.

Елементи, які повинні встановлюватися в кожній школі згідно з інструкціями ізраїльської поліції

  • Звичайний стандартний * паркан (має чітко встановлені вимоги до матеріалу виготовлення паркана та розмірів, щоб паркан забезпечував захист)

  • Ворота аварійного виходу (їх кількість залежить від розміру закладу освіти)

  • Система оповіщення

  • Засоби зв’язку між будкою охорони та секретаріатом закладу (контакт/домофон/телефон)

  • Будка охорони.

Камери спостереження

Одним з елементів забезпечення безпеки закладів освіти Ізраїлю є встановлення камер відеоспостереження. 2015 року Міністерство освіти Ізраїлю опублікувало циркуляр «Камери в закладах освіти – регламент їх впровадження та способи їх встановлення» *, який врегульовує порядок встановлення та використання камер у школах. Звертаємо увагу, що, відповідно до цього циркуляру, встановлення камер не є обов’язковим. Водночас документ наголошує на важливості збереження права на приватність здобувачів освіти та працівників закладу в разі їх встановлення.

Камери дозволяється розміщувати всередині та на периферійній території закладу освіти (вхідних воротах, огорожі), щоб забезпечити безпеку закладу та запобігти проникненню сторонніх осіб. Відповідно до документа, рішення про розміщення камер на внутрішній території школи з метою їхньої роботи в навчальний час приймає директор закладу освіти з погодженням із директором округу. Рішення про встановлення камер у периферійній зоні школи з метою їх роботи в навчальний час приймає власник закладу освіти або місцеве управління освіти чи служби безпеки за погодженням із директором закладу освіти та з місцевою владою або з окружним управлінням Міністерства освіти та поліцією Ізраїлю.

Три стани щодо безпеки в закладі освіти та посилення безпеки

Як зазначає циркуляр *, ізраїльська поліція встановлює три стани щодо безпеки закладів освіти:

  1. Режим очікування — це звичайний режим, у якому виконуються звичайні дії з безпеки, визначені для щоденних операцій.

  2. Стан тривоги — відбувається під час підготовки до святкового періоду, важливих дат і вимагає, щоб охоронці пройшли інструктаж від охоронця Управління відповідно до оновлених інструкцій поліції.

  3. Статус тривоги – це ситуація, в якій система безпеки готується перешкодити ворожій диверсійній діяльності на певній території. Ця ситуація вимагає посилення охорони та вжиття додаткових запобіжних заходів в установі, інструктаж персоналу установи щодо підвищення пильності та здійснення посиленого патрулювання поліцейськими автомобілями Ізраїлю в регіоні.

Після отримання повідомлення про підвищення рівня тривоги в закладах освіти безпека охорони посилюється відповідно до інструкцій ізраїльської поліції та під її відповідальність, зокрема:

  • поліція Ізраїлю за необхідності збільшує кількість охоронців закладах освіти

  • на прохання департаменту безпеки ізраїльської поліції збільшуються мобільні відвідування закладів поліцією.

У деяких випадках сили безпеки або офіцери служби безпеки повідомляють школи про те, що вони повинні посилити пильність щодо безпеки. У цих випадках заходи щодо безпеки в школі принципово не змінюються, але директор і помічник служби безпеки забезпечать пильність вчителів і персоналу.

*неофіційний переклад українською мовою

Український проєкт «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі»

За інформацією заступниці Міністра внутрішніх справ України Катерини Павліченко, з 1 вересня в українських закладах освіти окремих територіальних громад розпочали роботу перші 17 спеціалістів з безпеки в межах проєкту «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі». Спеціаліст з безпеки, зокрема взаємодіятиме з поліцейськими та рятувальниками, слідкуватиме за станом безпеки у школі та за виконанням дітьми усіх заходів безпеки. Для цього всі спеціалісти з безпеки пройшли двотижневе очне навчання на базі Національної академії внутрішніх справ і продовжать дистанційне.

Проєкт «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі» втілено МВС України разом із UNICEF Ukraine, Міністерством освіти і науки України та за співпраці з багатьма інституціями, зокрема Службою освітнього омбудсмена. Розробка проєкту розпочалася рік тому, водночас проєкт буде видозмінюватися відповідно до умов часу та масштабуватися до національного рівня.

Програма обміну майбутніх лідерів FLEX на 2022-2023 н.р.

20.09.2022 12:37

Всеукраїнська школа онлайн забезпечить безперервне навчання учнів 5-11 класів

17.09.2022 06:57

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 15.09.2022 428

15 вересня 2022 року громадська спілка «Освіторія» за підтримки МОН, Мінцифри, ЮНІСЕФ та у співпраці з УІРО доповнює й оновлює навчальний контент Всеукраїнської школи онлайн – державної цифрової платформи для дистанційного та змішаного навчання школярів 5-11 класів.

До кінця 2022 року на платформу будуть додані уроки, тести та матеріали для самопідготовки з 18 дисциплін для учнів 5-11 класів. Таким чином разом з усіма уроками, що вже є на платформі, ВШО покриватиме навчальні програми повністю, щоб школярі в Україні та за кордоном могли безперервно навчатись онлайн. Нині на платформі вже розміщено понад 2500 уроків і до кінця року буде додано ще 1000.

Крім того, матеріали для 5-6 класів будуть оновлені відповідно до стандартів реформи НУШ у базовій середній освіті, яка від початку навчального року впроваджується в 5-х класах.

Навчання на платформі просте і зручне, цікаве і сучасне, а також повністю безкоштовне для всіх дітей. Кожен урок відповідає інтересам та сприйняттю сучасного школяра. Так, для викладення та пояснення навчального матеріалу використовуються 3D-моделі, 3D-екскурсії та інтерактивні експозиції музеями світу, елементи гейміфікації та сучасних комп’ютерних ігор (як War Craft) і навіть влучні і такі улюблені серед школярів (і не тільки) меми.

Кожен урок ВШО пройшов 5 рівнів експертної перевірки, зокрема на відповідність навчальній програмі, доступність і недискримінаційність.

Долучитися до навчання на платформі можна за посиланням — lms.e-school.net.ua.

Андрій Закалюк. Дайджест першого тижня нового навчального року

10.09.2022 23.17

Онлайн-трансляції подій-презентацій Львівського міжнародного BookForum.

10.09.2022 07:41

До уваги батьків! ПОТРІБНІ ТАЛАНОВИТІ ДІТИ

04.09.2022 19:27

До уваги батьків!

ПОТРІБНІ ТАЛАНОВИТІ ДІТИ

- вокал

- театральне мистецтво

- хореографія

- журналістика


https://youtu.be/DW4rg1auZAE


Заповнити заявку можна тут:

https://forms.gle/RmvBSZUbSMUbjtCRA



Кілька наших робіт:


"Острів дитинства" і Оксана Білозір

https://youtu.be/PbY5ots4W_s


"Острів дитинства" на Чорноморських іграх

https://youtu.be/aFtZzqOKoqU


Хореографія

https://youtu.be/a78JI_C2X6g

Дорогі мої освітяни!

Завтра - 1 вересня, для нас особливий день. Діти прийдуть до школи, наповнять її життям і радістю.

Освіта має унікальні можливості стати механізмом змін в суспільстві, побудувати міст, по якому наша держава перейде в майбутнє.

Перед вами нові виклики: забезпечити якість освітніх послуг в час війни, забезпечити безпеку дітей, виховати їх патріотами.

Бажаю вам великих успіхів і задоволення від роботи.

Любіть дітей і дбайте про них.

А я прощаюсь з Вами. Закінчилась моя 32-річна праця у Львівській міській раді.

Це для мене було великою честю, великим досвідом. Я інвестувала своє життя в освіту. Команди, в яких я працювала - це люди високого гатунку, інтелектуали, патріоти, віддані своїй справі, і українській ідеї.

Ми зробили все, що могли - інші нехай зроблять краще.

Дякую Всім!

Завжди ваша

Галина Синицька.

Як перевести дитину на дистанційне навчання. Покрокова інструкція для батьків

30.08.2022 23:46

У шести школах міста створено додаткові онлайнкласи з дистанційною формою навчання .

Відповідно батьки, які не хочуть, щоб їхні діти вчилися очно, можуть перевести дітей у ці класи.

Як це зробити?

Подати заявку на дистанційну форму навчання до 23:00 4 вересня за посиланням:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfHJAQ.../viewform

Дочекатися повідомлення про опрацювання заявки (після формування класу).

Взяти довідку про вибуття із закладу, в якому навчається дитина, і написати заяву про зарахування до школи з дистанційною формою навчання.

Подати пакет документів на зарахування дитини до школи з дистанційною формою навчання.

У разі виникнення запитань телефонуйте у Центр професійного розвитку педагогічних працівників за номером 297-53-28.

Перелік шкіл, де будуть створені додаткові дистанційні класи:

у Галицькому районі – школа №3

у Франківському районі – школа №31

у Сихівському районі – школа №86

у Личаківському районі – школа «Лідер»

у Шевченківському районі – школа №20

у Залізничному районі – школа №77

Слід зазначити, що за вийнятком додаткових дистанційних класів усі зазначені заклади працюватимуть у звичному режимі з очним навчанням.

Андрій Закалюк

Євген Бойко

Леся Приставська

Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова

Львівська державна комунальна середня загальноосвітня школа 3

Школа 77 з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності

Освітня мануфактура Підзамче - Школа 20

ЗСШ "Лідер"

У Львові обрали 6 шкіл, де організують класи з дистанційним навчанням

30.08.2022 21:51

У Львові визначили школи, в яких створять класи для навчання онлайн. Паралельно із тим сформують класи для змішаної форми.

Загалом це шість освітніх закладів, по одному на район, повідомили в департаменті освіти Львівської міської ради.

Тому якщо батьки хочуть, аби їхня дитина навчалась тільки в онлайн форматі, мають перевести її до однієї з цих шкіл:

  • Галицький район – школа №3;

  • Франківський район – школа №31;

  • Сихівський район – школа №86;

  • Личаківський район – школа "Лідер";

  • Шевченківський район – школа №20;

  • Залізничний район – школа №77.

Саме у цих закладах будуть сформовані класи з виключно дистанційною формою навчання.

Класи у кожному з цих навчальних закладів формуватимуть відповідно до кількості заявок.

"Умовою відкриття класу є певна кількість учнів. Якщо, до прикладу, у 3 клас в одному районі зареєструють 3 дитини, а в іншому – 4, то ми не будемо робити 2 окремі класи для третьокласників, а об’єднуватимемо їх.

Логістично для дітей це не буде проблемою, бо ми власне говоримо про онлайн-навчання", – пояснив на брифінгу 29 серпня керівник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк.

При тому він зазначив, що дитина не зможе залишитися у попередній школі, якщо та запроваджує змішану форму навчання.

Щоб подати заявку на дистанційне навчання батьки також мають звернутися у Центр професійного розвитку педагогічних працівників. Там допоможуть визначити заклад, в який батьки зареєструють дитину.

З Днем Незалежності!

Вітаємо з Днем Незалежності України кожного, хто цінує свободу та бореться за неї!

31 рік тому Україна 🇺🇦 здобула свою самостійність та продовжує відстоювати її зараз. Завдяки мужності та героїзму кожного українця ми показали усьому світу, що для нас немає іншого шляху, крім демократії та свободи.

Незважаючи на всі перепони, складнощі та випробування на цьому шляху, ми дивимось у майбутнє із впевненістю у нашій перемозі!

Цінуймо нашу незалежність, адже ми її варті!

Все буде Україна!

Інформаційні матеріали до Дня Незалежності України і Дня Державного Прапора – 2022

23.08.2022 08:34

Незалежність України – маяк свободи

24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У XX столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.

Сьогодні Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося до звільнення від окупанта останнього сантиметра української землі. Тож наше суспільство має консолідуватися для перемоги над агресором та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів.

Україна вдячна світовим партнерам за підтримку нашої боротьби та розумінню, що від нашої перемоги в цій війні залежить також майбутнє Європи. Адже Російська Федерація не обмежиться Україною. Вона відкрито заявляє, що її мета – Євразія від Владивостока до Лісабона. Якщо російську армію не зупинити зараз, війна рано чи пізно прийде в кожен європейський дім. Але разом ми здатні зупинити агресора і зберегти мир, свободу та демократичний світ.

Ключові тези та повідомлення

24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

Наша незалежність і сьогодні оплачується життями наших захисників і захисниць, які зупинили навалу і наближають перемогу над російським агресором.

Мільйони українців споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури.

Проголошення незалежності України у 1991 році відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР й остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи.

Сьогодні незалежність України – головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну і розділити Європу на сфери впливу.

Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини. Це змога дихати на повні груди повітрям свободи після століть неволі, коли ми жили за чужими правилами у несправедливості та репресіях, брали участь у чужих війнах. Тепер майбутнє країни – в руках кожного з нас.

Прагнення до свободи і чутливість до несправедливості – визначальні риси українців. Це давало нам наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Здобуття незалежності для творення власного майбутнього – найвищий вияв свободи нашого народу.

Розпад СРСР у 1991 році став шоком для частини російських еліт та російських обивателів, що продовжували марити імперською величчю. Їхньою мрією і сьогодні є відновлення імперії. А без України Росія не може бути імперією. Тому поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проєкту.

Із відновленням незалежності боротьба за державність не припинилася. Ми продовжуємо захищати свою свободу від російського агресора, адже пам’ятаємо, що окупація та роки бездержавності в ХХ столітті коштували нашому народу надто дорого. Внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн загинули мільйони українців. Тому за жодних обставин ми не маємо допустити повторення подібного лиха.

Вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це той фундамент, що захищає права людини та гарантує всім українцям гідне майбутнє.

30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу та гідність, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи. І, головне, громадяни України готові одностайно зі зброєю в руках захищати незалежність власної держави.

Незалежність України – маяк свободи

Відновлення незалежності України у 1991 році привело до розвалу тюрми народів – Радянського Союзу. Впродовж усіх трьох десятиліть незалежності Україна залишалась, попри усі труднощі і негаразди, прикладом життєздатності демократичних інститутів на пострадянському просторі, альтернативою авторитаризму і диктатурі, що утвердився у більшості пострадянських держав. Сьогодні перемога України у війні з Росією відкриє шлях до свободи і демократичного розвитку народам Російської федерації, а також зміцнить демократичні устрої Європи і світу.

У 1991-му Україна виборола право на самостійність, але з того часу їй доводиться відстоювати і втілювати незалежність на практиці. Після проголошення історичного Акта ми ще тривалий час чинили опір спробам накинути нам нове ярмо під вивісками СНД, Євразійський та Митний союзи, боролися за створення власної армії і флоту, відстоювали наш український Крим та Севастополь.

Москва постійно випробовувала нашу незалежність на міцність. Коли ж прийшло усвідомлення, що «гібридні» методи боротьби безсилі, Путін зважився на повномасштабну війну.

Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього не можеш жити. Росія тимчасово окупувала 20% української території, «перекривши кисень» її мешканцям.

На загарбані нею землі імперія принесла з епохи бездержавності старі практики нищення українства: випалену землю і мародерство, фільтраційні та концентраційні табори, позбавлення власності і депортації, вбивства і катування, русифікацію та деукраїнізацію, фейкові референдуми і цинічну пропаганду. Словом, за пів року Росія відтворила всі жахи ХХ століття.

Шлях становлення незалежності ми маємо пройти до кінця, завершити розпочате в 1991-му. Мусимо остаточно визволити всі окуповані території та зруйнувати імперію – тюрму народів.

Ми прагнемо такого ж мирного сусідства з невеликими національними і демократичними країнами на сході, яке вже маємо на заході. Тільки тоді Україна і вся Європа почуватимуться в безпеці.

Нескорена незалежна Україна – маяк свободи для поневолених народів Росії, новий імпульс для європейського духу єднання і солідарності.

Етапи боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях

Проголошення незалежності – результат того, що українське державотворення не припинялося в ХХ столітті.

Уперше в ХХ столітті Україна проголосила незалежність 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала 3 роки. Це був час безперервної боротьби за її збереження. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.

Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Ця злука продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Через низку зовнішніх (війна на кілька фронтів) та внутрішніх (неготовність політичної еліти) причин ця державність була нетривалою. Проте сам факт існування незалежної соборної держави відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху. Його учасники протягом наступних десятиліть боролися зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами за відродження Української самостійної соборної держави.

Знову українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли проголошували незалежність Карпатської України, з трибуни Сойму звучали такі слова:

«Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути українська. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди український, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

Історія Карпатської України стала однією зі сторінок боротьби українців за встановлення української державності.

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Цей процес охопив усю територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) проголошували Акт на велелюдних зборах. У відповідь нацисти масово арештовують українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН переходить у підпілля і розпочинає руху опору, а вже в кінці 1942 року створюється Українська повстанська армія.

Ще десять років після поразки Третього Райху і закінчення Другої світової війни УПА виборювала незалежність України у протистоянні з комуністичним тоталітарним режимом.

Наміри мати власну державу роками визрівали у творчості шістдесятників, у правозахисному й дисидентському рухах, у прагненнях мільйонів українців. А вже наприкінці 1980-х – початку 1990-х років стрімко розвивався масовий національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС. Трагедія стала чинником активізації національного руху та відцентрових бажань політичних сил.

В умовах політичних реформ в СРСР – лібералізації суспільного життя – у березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Значного успіху на цих виборах досяг демократичний блок. Опозиційним до комуністичного керівництва силам вдалося провести своїх представників і до місцевих рад. Таким чином, за підсумками виборів 1990 року Україна вперше отримала бодай частково демократично обраний парламент і місцеві ради. Ідея незалежності України зазвучала в стінах законодавчого органу на повний голос. 16 липня 1990 року її оформлено в перший законодавчий акт – Декларацію про державний суверенітет України.

Спроба у Москві 19 серпня 1991 року «оновити» Радянський Союз у сталінських традиціях стала поштовхом до розгортання національно-демократичного руху за незалежність у більшості республік СРСР. Українці збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року на позачерговому засіданні Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши в ньому, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотним фактом історії. 90,32 % виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській. Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він став запобіжником щодо спроб реанімації СРСР у формі Договору про Союз незалежних держав.

Сьогодні в умовах широкомасштабної війни РФ проти України ми гідно даємо відсіч та знову відстоюємо власну свободу та незалежність, а також мир у Європі. Незалежність України – маяк свободи Європи.

Як РФ намагалася знищити незалежність України?

Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента РФ Владіміра Путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття, а відповідальність за це поклав на демократичний світ, який, на його переконання, підірвав радянську економіку.

Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, Росія організовувала та втілювала різні провокації, економічні та інформаційні війни. Протиріччя між Україною та Росією за Крим розпочалися в 1992 році. Тоді РФ всіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, РФ розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній. Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії України та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.

Восени 2003 року вона розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність. Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із Владіміром Путіним Росія зупинила будівництво. Але це стало «репетицією» до захоплення Криму в 2014 році.

Новий виток ескалації російсько-українських відносин спровокували вибори Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з’їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.

Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку і телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.

Російська експансія активізувалася в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні. Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною. Спецслужби РФ активізували агентурні мережі в Україні.

Нині Путін активно експлуатує основні міфологеми часів Холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі Росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям в Росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав громадян на свободу думки та мирні протести.

Канали поширення пропаганди не обмежуються ЗМІ. Задіяні також кінематограф, шоубізнес, книговидання – практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі «рупори» пропагують «обраність» росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра». Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та православну віру.

РФ розгортає свій імперський проєкт. Його ключовою передумовою є поглинання України, наших матеріальних та людських ресурсів. Крім того, Путіним керує страх перед європейською Україною. Переваги та успіхи демократії в Україні стануть антитезою путінській Росії, покажуть громадянам Росії безвихідь, в яку їх загнав державний олігархат. Євроатлантичний вибір України, її курс на європейську інтеграцію є викликом особисто для Путіна, оскільки може розвіяти вибудований ним образ успішного президента Росії.

А ще Путіну потрібна українська історія. Спадщина середньовічної Русі, центром якої був Київ, і землі сучасної України є вагомими елементами російського імперського міфу. Саме тому Путін прагне забрати в українців право на власне минуле і власну ідентичність.

Про День Державного Прапора України

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.

Ще до християнізації Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської «весни народів». Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят на Галичині, Буковині та Закарпатті.

На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царату ті барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді (Санкт-Петербурзі), а 29 березня в Києві під час Свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.

31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали «Ще не вмерла Україна». 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація, на якій тисячі солдатів-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам’ять борцям за волю», «Війна до перемоги». У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше – на есмінці «Завидний» з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, підняли українські прапори. Флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західно-Української Народної Республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.

На Підкарпатській Русі, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року українські активісти вивісили його із написом «УВО» до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

У другій половині ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.


Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук та Ганна Байкєніч

Сайт закладу освіти

Онлайн чи офлайн-навчання: рекомендації Державної служби якості освіти

13.08.2022 12:44

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 12.08.2022 1 053

Державною службою якості освіти України та її територіальними органами 3-8 серпня 2022 року проведено опитування батьків учнів/учениць та вчителів щодо форми організації освітнього процесу з початку 2022/2023 навчального року.

У цілому учасники освітнього процесу готові розпочати офлайн-навчання, якщо дозволятиме безпекова ситуація в країні. Втім що ближче до сходу й півдня України, то більше вчителів та батьків схильні до онлайн-навчання. Натомість у Закарпатській області 56% респондентів готові відвідувати школу, що є найвищим показником у розрізі областей.

Важливою є активна позиція адміністрації закладу освіти щодо організації безпечного освітнього середовища. На думку 76% батьків та 86% вчителів необхідною умовою для відновлення освітнього процесу в офлайн-форматі є створення надійних укриттів (бомбосховищ). Водночас батьки й учителі визнають, що школа не може повністю гарантувати ані безпеку дітей, ані працівників.

Отже, до вибору форми організації освітнього процесу потрібно підходити індивідуально, враховуючи різні безпекові умови у кожному регіоні.

З огляду на отримані та інші аналітичні дані Служба підготувала рекомендації керівникам і засновникам закладів освіти, що представлені у звіті.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ

Андрій Закалюк. Проведення серпневої конференції.

12.08.2022 07:43

Презентаця_29072022_v2.pptx

Андрій Закалюк. Про навчальний рік 2022-2023 в школах Львова. Як навчатимуться львівські школярі з 1 вересня та як їх підготувати і убезпечити від загроз.

11.08.2022 07:22

Якісне дистанційне навчання в умовах війни: поради директору школи

11.08.2022 07:10

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 10.08.2022 519

Пандемія коронавірусу вже змусила всіх освітян адаптуватись та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Втім війна в Україні привнесла нові виклики – руйнування шкіл, вимушено переселені учні та педагоги, які навчаються і працюють у нових для себе школах по всій Україні та за її межами, “випадання” з освітнього процесу окремих дітей та цілих класів через повітряні тривоги, бойові дії та інші причини, пов’язані з війною.

Керівництву шкіл зараз, як ніколи, важливо попри все підтримувати якість освітньої діяльності закладу. У цій публікації зібрані поради директору школи, як забезпечити та підтримувати якісне дистанційне навчання в умовах війни.

Поради щодо організації дистанційного навчання в умовах війни

  1. Зміни до календарно-тематичного планування

В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись сталого розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому КТП має бути гнучким інструментом в руках вчителя.

Директору школи важливо донести педагогам, що сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний КТП як основу, а водночас адаптувати та змінювати план, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування (буде особливо корисно на початку навчального року).

Педагогу у календарно-тематичному плані варто:

    • обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси);

    • ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;

    • визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.

Це допоможе вчителю більш гнучко використовувати календарно-тематичний план в умовах війни.

  1. Єдина навчальна платформа

Тривале дистанційне навчання має відбуватись із застосуванням спеціальної онлайн-платформи. Аби дітям та педагогам було комфортно і зрозуміло, важливо, щоб така платформа була єдиною для всієї школи. Це може бути, наприклад, Google Classroom, Moodle або ж розроблена на замовлення закладу освіти платформа. Вчителям у свою чергу важливо надавати зворотний зв’язок учням та налагодити систему оцінювання через чіткі критерії, терміни виконання завдань та запровадження дедлайнів.

Враховуючи те, що дистанційне навчання як освітня технологія потребує системного підходу, школам варто розпочати розроблення повноцінних дистанційних курсів з основних навчальних предметів для 5-11 класів. Перевага повноцінних курсів над наборами навчальних матеріалів у структурованості, покроковому супроводі самостійної роботи учня, наявності системного зворотного зв’язку.

Такі курси можна використовувати під час змішаного навчання, вимушеного дистанційного навчання, для системного застосування технології навчання “Перевернутий клас”.

Наявність таких курсів дасть змогу також відкривати класи з дистанційною формою здобуття освіти, актуальність яких зростає.

  1. Змішане навчання

В умовах війни організувати змішане навчання може бути складно, втім є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання.

Одним з ефективних методів є “Перевернутий клас”, що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Для навчання учнів в асинхронному режим можуть застосовуватися діяльнісні методи навчання, покрокові інструкції для самостійної роботи.

  1. Діяльнісні методи навчання

Забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів педагогу допоможуть проєктні, пошукові, дослідницькі завдання. Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі.

Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології “Перевернутий клас”, що передбачає надання учням завдань для ознайомлення ними з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Це може бути перегляд відео, розбір практичних проблемних ситуацій, опрацювання навчального тексту та перетворення його в іншу форму – таблицю, інфографіку графіки, діаграми, тести тощо. У такому випадку роль учителя і сам формат уроку змінюється. Учитель створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці. Вчитель з дітьми на уроці можуть обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань.

Запропонована модель є варіантом змішаного навчання, оскільки учні половину матеріалу опрацьовують у дистанційному форматі самостійно.

  1. Самостійне опрацювання матеріалу

Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання в умовах війни має свої особливості.

Педагогу варто розділити матеріал на логічні тематичні блоки. Це допоможе дітям навчатися самостійно. Разом з тим вчителям важливо надавати дітям максимально чіткі інструкції щодо опанування кожного блоку матеріалу та критерії для самостійного оцінювання результату.

Важливо пам’ятати, що самостійна робота повинна мати чітке матеріальне втілення – продукт. Це може бути таблиця, графіки, понятійне поле, текст іншого стилю, інфографіка, малюнок, низка виконаних вправ тощо. Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.

Усні традиційні завдання (переказ матеріалу чи відповіді на питання) є неефективними для самостійного навчання.

  1. Відстеження динаміки навчальних досягнень

Не дивлячись на війну, відстежувати навчальні досягнення учнів важливо і необхідно. Для цього вчителям варто розробити завдання для діагностики. Зробити це педагоги можуть, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами. Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є “чутливі” точки засвоєння тієї чи іншої теми. Насамперед їм необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт.

Відстеження динаміки навчальних досягнень учнів дасть змогу педагогам вчасно діагностувати можливі освітні втрати та вчасно на них реагувати. Для діагностування освітніх втрат варто у першу чергу визначити пропущені теми, розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень, проаналізувати результати. Після цього – розробити плани подолання освітніх втрат: колективні, групові або індивідуальні. Такі плани можуть включати самостійну роботу учня, консультації вчителя, виконання завдань у групах.

  1. Співпраця з батьками

Співпраця педагогів з батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання учнів. Втім варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків роз’яснення матеріалу чи виконання завдань. Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.

В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей, принаймні у перші місяці. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять , роз’яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги. Батькам також варто надати доступ до онлайн-платформи, через яку здійснюється дистанційне навчання.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

КЗ ЛОР ЛОІППО. Про проведення Платформ ідей 3 «П»

10.08.2022 11:25

Повідомляємо, що 28.09.2022 на базі фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Кирила і Мефодія, 8) для вчителів фізики та астрономії закладів загальної середньої освіти відбудуться Платформи ідей 3 «П» (програма – додаток 1).

Бажаючим взяти участь у роботі Платформ необхідно заповнити анкету до 03 вересня 2022 року за покликанням

https://forms.gle/iU6eda2HWRheSEwB9

Кількість учасників – обмежена, перевага буде віддана тим заявникам, які зареєструються раніше.

За заявками будуть сформовані групи слухачів, інформація про які буде надіслана до 17.09.2022 окремим листом.

За результатами навчання за програмою Платформ ідей учасники отримають сертифікат (15 годин або 0,5 кредиту ЄКТС очно-дистанційного навчання), які зараховуються як години підвищення кваліфікації.

Заступник директора Микола КАЦЮБА

Виконавець:

Зоряна МАКСИМОВИЧ

097-210-20-93

Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2022/2023 н.р.

30.07.2022 07:31

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 14.06.2022 4 854

Увага! Матеріал оновлюється у 2022-2023 навчальному році! Збережіть у закладках та поділіться з колегами.

Лист Міністерства освіти і науки України від 27 липня 2022 р. № 1/8507-22 «Про організацію освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році»

Лист Міністерства освіти і науки України від 26 липня 2022 р. № 1/8462-22 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану»

Листи Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»

Лист Міністерства освіти і науки України №4/1513-22 від 06.07.2022 «Про підтвердження кваліфікаційних категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти»

Державна служба України з надзвичайних ситуацій № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»

Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

Наказ МОН від 30.07.2021 №868 “Про затвердження форм звітності з питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення”

Постанова МОЗ від 06.09.2021 р. №10 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти

Сценарії Першого уроку 2022/2023 навчальному році

Збірники календарних планувань з усіх предметів

Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з біології на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з хімії на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з фізики та астрономії на 2022-2023 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з географії на 2022-2023 н.р.

Директору школи: Безпечне освітнє середовище в умовах воєнного стану

26.07.2022 16:23

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 26.07.2022 564

Керівники закладів освіти та педагоги України тримають свій освітній фронт, продовжуючи працювати у важких умовах війни, формують унікальний педагогічний досвід, переосмислюють роль освіти, її ціннісні складники та беруть на себе новий рівень відповідальності.

Освітній процес укотре зазнає змін. У першу чергу більш актуальними стають питання безпечного простору та освітнього середовища для перебування учнів і працівників.

Створення безпечних умов для учнів та працівників є першочерговим завданням засновників і керівників шкіл. Із детальним описом щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти можна ознайомитися в рекомендаціях ДСНС.

Міністерством освіти і науки України також надані роз’яснення щодо підготовки закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану.

З огляду на зазначене Державна служба якості освіти звертає увагу засновників та керівників шкіл на створенні в закладах освіти безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану.

У першу чергу засновникам і керівникам шкіл потрібно:

  • забезпечити облаштування безпечного простору у закладі (укриття, запасні виходи);

  • здійснити превентивні заходи щодо мінної безпеки (інформування учнів, спільні заходи із залученням ДСНС).

Також керівникам закладів освіти доцільно розробити:

  • шляхи евакуації учасників освітнього процесу (зокрема й до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у школі);

  • алгоритм дій працівників та учнів закладу освіти під час евакуації.

У закладі освіти проводити тренування учнів та працівників щодо правил поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі/укритті.

Учителям рекомендовано пройти навчання з надання першої невідкладної допомоги дітям (наприклад, тренінг “Перша допомога дітям. Тренінг для дитячих закладів”).

Звертаємо увагу на напрацюванні алгоритмів роботи з батьками у разі ймовірних надзвичайних ситуацій, дій школи за таких умов, зокрема проведення евакуації, комунікації з учасниками освітнього процесу, вмісту дитячого наплічника тощо.

Особливо актуальним для закладів освіти, що приймають дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, є перегляд антибулінгових політик, розроблення адаптаційних заходів для таких учнів.

Керівникам шкіл потрібно бути готовими за необхідності змінювати форми організації освітнього процесу та форми здобуття освіти. Досвід та практики попередніх років показали, що школи готові швидко переходити на онлайн-навчання. Тож варто продовжувати працювати в електронних журналах та з платформами, де розміщенні навчальні матеріали.

Особливу увагу слід звернути на добір навчальних матеріалів та стратегії роботи з учнями під час уроків. Саме тому Державна служба якості освіти спільно з проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» проводить тренінги «Вчитель та учень на онлайн-уроці».

Тренінг зорієнтований на практичні методичні поради вчителям щодо роботи з дітьми в умовах стресу:

  • як планувати процес навчання та дистанційні уроки (календарно-тематичне планування);

  • як активізувати увагу дітей та мотивувати їх до навчання;

  • які завдання давати для самостійної роботи тощо.

Учителі опановують техніки чутливого підходу до вибору текстів для читання, тем обговорення через різний і часто травматичний досвід, який можуть мати діти (обстріли, втрата рідних, загибель батьків, батько на війні); добору стратегії взаємодії педагогів з учнями класу, зокрема з діти із посттравматичним стресовим розладом.

Маємо докласти максимум зусиль, щоб учні продовжували навчання в закладах освіти України.

Матеріал підготовлено Державною службою якості освіти України.

Батьки мають право вибору – відправляти дитину до школи чи займатися з нею віддалено

04.07.2022 15:48

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 03.07.2022 3 048

Влада займається безпекою, батьки повинні визначитися з формою навчання.

У новому навчальному році вирішили надати можливість дітям в Україні навчатись як у школах, якщо вони вціліли і мають бомбосховища, так і віддалено. При цьому розглядається варіант, коли і в школах деякі дисципліни викладатимуться віддалено.

Про це повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі загальнонаціонального марафону “Україна 24” .

“Ми, звичайно ж, скучили за офлайн-навчанням. Проте безпека на першому місці. В умовах воєнного часу ми впроваджуємо освітній процес у приміщеннях навчальних закладів та заочної форми навчання виключно за погодженням з органами влади. Якщо є небезпека, то може бути дистанційної або змішаної форми навчання”, – розповів Сергій Шкарлет.

За словами міністра, розглядається також варіант, коли деякі дисципліни викладатимуться офлайн, а низка інших – онлайн.

Пообіцяв міністр, що батьки також мають право вибору – відправляти дитину до школи чи займатися з нею віддалено.

“Якщо батьки побоюються очного навчання, вони можуть вибрати будь-яку форму навчання для своєї дитини – або дистанційна, або індивідуальна, або екстерном”, – зазначив Шкарлет.

ЦДЮТ. Відеозвіт про Літню творчу школу

04.07.2022 13:30

Те, що сподобалось і дітям, і батькам – мало сказати. Про це свідчать коментарі-подяки, особливо заслуговує на увагу вдячність батьків за національно-патріотичне виховання. Разом робимо добру справу!

Отже, до вашої уваги відеоролик-звіт про Літню творчу школу «Як це було…»

Птахою пролетіли дні Літньої творчої школи в ЦДЮТ Залізничного району м. Львова. За дві зміни червня 2022 року було залучено до активного відпочинку 36 дітей, серед яких були гості і з Мелітополя, Києва, Луганщини. Надзвичайно насичені дні… Щоденна ранкова руханка – то святе! А далі – майстер-класи з нашими педагогами (кераміка, пташка-мотанка, акторська майстерність, духові інструменти, малюнок на асфальті, пішохідний туризм, циркове мистецтво…). Щиро дякуємо за співпрацю Чудо поїзд - Wonder train - Чудо поезд - Cud Pociąg - Wunder Zug // Lviv, Львівському міському дитячому еколого-натуралістичному центру, Державній пожежно-рятувальній Частині №2 Залізничного району м. Львова, Ювенальній превенції Львівської області, Національній поліції.

5 фактів про підготовку й ухвалення Конституції України

02.07.2022 09:49

  1. Проєкт Конституції України підготувала Конституційна комісія. 1992 року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа призупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію.

  2. Черговою віхою на цьому шляху стало підписання Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період підготовки нової Конституції України (8 червня 1995 року).

  3. Напередодні її ухвалення, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили зволікання з прийняттям Основного закону. Президент призначив референдум щодо його ухвалення Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України проголосувала за постанову “Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 годин – без перерви.

  4. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи, мова, статус Криму. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор. Врешті депутати дійшли згоди. Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму. Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська мова стала єдиною державною мовою, при цьому Конституція гарантувала вільний розвиток та використання російської та інших мов національних меншин.

  5. О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го першу Конституцію незалежної України було проголосовано. У ній закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Однак конституційний процес на цьому не завершився. Конституційне будівництво триває весь час, допоки існує держава і розвивається суспільство.

СЗШ №97. «Поки живе мова – житиме й народ, яко національність…» Іван Огієнко‎

19.06.2022 16:03

У нашій школі розпочалися курси з поглибленого вивчення української мови для вимушено переміщених людей. Їх проводять вчителі – філологи у формі спілкування та цікавого діалогу. Методика проведення занять різноманітна та захоплива. Найбільшим своїм досягненням ВПО вважають те, що вони не тільки вже можуть розмовляти українською мовою, але й почали українською думати.

Усі вчителі–філологи плекають зерно українського слова в душах наших гостей, усі вірять, що велика Перемога складається з маленьких перемог.

За які кошти мають обладнувати укриття в школі

19.06.2022 15:18

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 19.06.2022 486

Для облаштування укриттів у школах будуть використовуватися всі не заборонені законодавством кошти, які можна буде знайти.

Про це в інтерв’ю LIGA.Life розповів начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Засновники навчального закладу мають облаштовувати укриття за кошти місцевої влади.

“Навряд зараз в умовах воєнного стану можлива окрема субвенція на цю мету. Але не виключено, що після аналізу даних (про укриття. – Ред.), які надійдуть на кінець червня, певні кошти з держбюджету можуть бути спрямовані”, – каже Кононенко.

За його словами, в певних регіонах, особливо тих, які були тимчасово окуповані, а потім звільнені, можуть створюватися благодійні фонди для облаштування укриття.

Батьки, каже Кононенко, також можуть створювати такі благодійні фонди: “Якщо це добровільно – це не виключається. Але примус, побори в школах – це неприпустимо”.

За його словами, поки МОН не отримав жодного звернення від батьків про те, що в школах примусово збирають кошти “на облаштування укриття”.

Якщо такі звернення будуть – в Міносвіти обіцяють реагувати.

Він додав, що в питанні облаштування укриттів Міносвіти теж розраховує на міжнародну допомогу.

Коли міністр освіти і науки Сергій Шкарлет звертався до міністрів освіти в іноземних країнах, до різного роду міжнародних організацій, то питання обладнання закладів освіти, зокрема, укриттями, було одним із них, зауважив Кононенко.

За яких умов вчителів можуть змусити повернутися із закордону чи звільнити

18.06.2022 16:45

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.06.2022 2 234

Директор школи визначає режим роботи закладу з урахуванням думки обласної військової адміністрації. І з урахуванням поточної ситуації керівнику треба буде приймати рішення, розповів в інтерв’ю LIGA.Life начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

“Можливий варіант, що всі повинні повернутися і школа повністю переходить на очний режим, всі працюють очно. А можливий змішаний варіант. Не виключено, що керівник може окремим працівникам за їхньої заявою дозволити працювати дистанційно”, – сказав Кононенко.

Він додав, що зараз за кордоном – 24 000 вчителів і 671 000 учнів.

Кононенко також пояснив, за яких умов керівник закладу може звільнити вчителя, який не повернеться з-за кордону.

Якщо визначать, що школа працює очно, якщо є наказ про скасування дистанційки і якщо вчитель порушуватиме трудове законодавство і не виходитиме на зв’язок, тоді “через певний час таке може бути”.

“Але ми рекомендуємо уважно до цього ставитися і по можливості вирішувати питання індивідуально з кожним вчителем”, – додав начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН.

Квітнева урядова постанова, яка змушує держслубовців, що стали біженцями, повернутися в Україну, не стосується вчителів та вихователів. На цьому наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

  • Нагадаємо, що згідно з постановою, робота держпрацівників, членів виконавчого органу та керівників суб’єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку. Омбудсмен пояснює, що заклад освіти комунальної форми власності не є “суб’єктом господарювання державного сектору економіки”.

Як навчатимуться в школах, де на всіх учнів не вистачає місць в укритті?

18.06.2022 15:39

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 18.06.2022 1 192

Для відновлення очного навчання деяким українським школам доведеться організовувати уроки по змінах.

Це пов’язано з тим, що у шкільних укриття може бути недостатня кількість місць для всіх учнів, повідомив начальник управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко у коментарі “ЛІГА:Life”

“Якщо ми точно знаємо, що в школі укриття на 200 осіб, а у нас вчиться 600, то, на жаль, доведеться організувати очне навчання в три зміни. Або – змішане навчання”, – сказав Кононенко.

Він зазначив, що організація навчання на 1 вересня в кожній конкретній школі залежатиме від керівника закладу.

Також до початку навчального року у школах мають перевірити, скільки часу дітям потрібно, щоб спуститись з третього чи другого поверху до укриття.

Кононенко, зазначив, що первинну перевірку вже було зроблено, зокрема аудит 13,7 тис. шкіл виявив, що лише 8% з них мають обладнані укриття.

Він також зазначив, що у МОН рекомендують уряду знайти інші приміщення укриттів для людей, оскільки школи мають бути розраховані лише на учнів.

Нагадаємо, раніше у МОН повідомили, що у разі нестачі приміщень для навчання всіх дітей, місцева влада може організувати під це заклади культури.

Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти

18.06.2022 06:47

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 17.06.2022 1 310

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

№ 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року

Міністерство освіти і науки України

Обласні та Київська міська

військові (державні) адміністрації

Головні управління ДСНС

України в областях та м. Києві

На доручення Прем’єр-міністра України

від 10.06.2022 № 14529/0/1-22

Про організацію укриття працівників та

дітей у закладах освіти

Державна служба України з надзвичайних ситуацій на пункти 1 та 8 доручення Прем’єр-міністра України від 10.06.2022 № 14529/0/1-22 стосовно створення безпечних умов перебування у закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії російської федерації (далі – доручення) повідомляє.

З метою приведення фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти у готовність до використання за призначенням, створення комісій з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти з метою визначення їх можливості їх використання як найпростіших укриттів, а також інших, пов’язаних з цим питань, ДСНС розроблено рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії російської федерації.

ДСНС пропонує довести зазначені рекомендації до керівників закладів освіти усіх рівнів, відомчої належності та форм власності, а також забезпечити використання цих рекомендацій під час організації та проведення відповідної роботи.

Додаток: на 9 арк. в 1 прим.

Заступник Голови Дмитро Бондар

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту

персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти

І. Загальні положення

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні споруди) встановлено:

  • Кодексом цивільного захисту України (далі — Кодекс);

  • Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі — Порядок);

  • наказом МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331 (далі — наказ МВС).

Довідково. Більш детальну інформацію щодо об’єктів фонду захисних споруд, вимог до них, а також іншу пов’язаною з цим актуальну інформацією можливо отримати у практичному посібнику під назвою “Серія 9 “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту” серії методичних порадників “Перші кроки щодо організації цивільного захисту на базовому рівні місцевого самоврядування”, розробленому ДСНС спільно з Інститутом державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту і розміщеному на офіційному вебсайті вищезазначеної наукової установи за посиланням: https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/3718.html.

Відповідно до вимог Кодексу та Порядку створення фонду захисних споруд у закладах освіти може здійснюватися шляхом:

  • проектування та будівництва захисних споруд та споруд подвійного призначення (реалізації положень розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної та містобудівної документації відповідного рівня) — здійснюється під час будівництва закладів освіти (нового будівництва, проведення реконструкції або капітального ремонту), потребує значних капітальних вкладень та часу;

  • взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, а також інших об’єктів — здійснюється шляхом проведення заходів організаційного характеру, коштів не потребує або потребує виділення незначних коштів (порівняно з будівництвом);

  • створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів — здійснюється без процесу будівництва шляхом зведення тимчасових споруд з бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (можливо тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу.

Також відповідно до вимог Кодексу заклади освіти можуть використовувати для укриття своїх працівників та дітей (учнів, студентів) на договірних засадах об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання.

Необхідно зазначити, що відповідно до вимог Кодексу працівники та діти (учні, студенти) закладів дошкільної, загальноосвітньої та професійно-технічної освіти, а також переважної частини закладів вищої освіти (за винятком тих, що в установленому законодавством порядку віднесено до відповідних категорій цивільного захисту та розташовано у населених пунктах, віднесених до відповідних груп цивільного захисту) підлягають укриттю у такому виді захисних споруд як протирадіаційні укриття або у спорудах подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів.

ІІ. Питання організаційного характеру

Згідно з нормами Кодексу та Порядку забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти засобами колективного захисту (об’єктами фонду захисних споруд) належить до повноважень керівників таких закладів. В особливий період нарощування фонду захисних споруд здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд або облаштування найпростіших укриттів.

Порядком також передбачено, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються і належать до сфери їх управління, відповідно до визначених повноважень можуть утворювати постійні або тимчасові комісії.

Суб’єкти господарювання, зокрема заклади освіти, можуть ініціювати створення таких комісій відповідними органами влади та залучення до їх складу необхідних фахівців.

Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема, підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

  • підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;

  • споруди підземного простору (споруди котлованного типу та інші підземні споруди (приміщення);

  • підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;

  • інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.

Враховуючи вищезазначене, в умовах правового режиму воєнного стану, пов’язаних з обмеженнями у часі для проведення відповідних заходів, керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи:

1) привести у готовність до використання за призначенням згідно з норами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, наявні об’єкти фонду захисних споруд, забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів) від звичайних засобів ураження;

2) визначити можливість укриття у таких об’єктах повного складу працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити додаткову потребу у таких об’єктах (кількість та місткість);

3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об’єктів фонду захисних споруд або встановлення додаткової потреби у них:

  • ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель (споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та залучення до участі у ній (за згодою) фахівців структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівців територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо;

та/або

  • вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд;

  • визначити можливість використання для укриття працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти об’єктів фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання.

У цьому разі вищезазначені об’єкти мають знаходитися на такій відстані від закладів освіти, що дозволяє провести організовану, безпечну та швидку евакуацію до них працівників та дітей у разі виникнення загрози (згідно будівельних норм — до 500 м, з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії Російської Федерації рекомендовано — до 100 м).

Результати проведеної роботи оформлюються:

  • на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як найпростіші укриття — шляхом оформлення акта оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття за формою згідно з додатком 6 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС;

  • на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруди подвійного призначення — шляхом оформлення акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, розрахунку захисних властивостей огороджувальних конструкцій такої споруди, здійсненого відповідно до методики, встановленої ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту” та технічного паспорта, складеного на відповідний об’єкт нерухомого майна (його окрему частину) як на споруду подвійного призначення з використанням відомостей вищезазначених акта і розрахунку і оформленого відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, затвердженого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773.

Після оформлення вищезазначених документів відомості щодо відповідних об’єктів фонду захисних споруд (найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення) заносяться до книг обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що ведуть районні, районні у містах Київ та Севастополь державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування і складені за формою згідно з додатком 7 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

Важливо. Облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) засобами колективного захисту і не звільняє керівників закладів освіти від необхідності у подальшому, в мирний час, вжити заходів щодо створення захисних споруд або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.

ІІІ. Основні вимоги до будівель (споруд, приміщення), що планується включити до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначенням або найпростіші укриття

3.1 У разі неможливості або недоцільності використання для укриття населення усього об’єкта будівництва як споруди подвійного призначення або найпростішого укриття, може бути прийнято рішення щодо включення до фонду захисних споруд його окремої частини (приміщення).

Щодо споруд подвійного призначення

3.2 Зовнішні огороджувальні конструкції, матеріал з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель (споруд, приміщень), що обстежуються з метою включення їх до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначення мають відповідати нормам ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”.

Методику віднесення існуючих будівель та споруд до споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів було доведено до центральних та місцевих органів виконавчої влади листом ДСНС від 22.02.2021 № 03-2572/162-2 та розміщено на офіційному вебсайті Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ІДУ НД ЦЗ) в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека» за посиланням: https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Novi-nadhodzhennya_.html;

та на офіційному вебсайті ДСНС у підрозділі “Методичні рекомендації” розділу “Нормативна база” за посиланням: https://www.dsns.gov.ua/ua/Metodichni-rekomendaciyi.html.

У разі встановлення необхідності та можливості проведення будівельних робіт з підсилення будівельних конструкцій, перепланування та дообладнання існуючих приміщень під споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів доцільно використовувати Методичні рекомендації щодо проектування та пристосування інженерних та інших споруд під протирадіаційні укриття, розміщені на офіційному вебсайті ІДУ НД ЦЗ в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека» за вищезазначеним посиланням.

Щодо найпростіших укриттів

3.3 Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень), що обстежуються з метою включення їх до фонду захисних споруд як найпростіші укриття, законодавством не визначено.

Разом з цим з метою забезпечення захисних властивостей від дії звичайних засобів ураження важливо, щоб несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) зазначених будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів.

Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення у землю.

3.4 Під час обстеження будівель (споруд, приміщень), далі – об’єктів будівництва, рекомендовано враховувати вимоги щодо забезпечення захисту у них населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій:

  • дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження;

  • дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);

  • негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю;

  • зовнішнього іонізуючого випромінювання (у разі радіоактивного забруднення місцевості).

3.5 З метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення об’єкти будівництва мають відповідати таким основним вимогам:

1) розміщуються у підвальному (підземному) або цокольному поверхах, можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття додаткових заходів щодо їх підвищення) – на першому поверсі;

2) розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);

3) не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);

4) не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

5) забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

6) не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);

7) забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);

8) через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

9) у приміщеннях не зберігається легкозаймистих, хімічно та радіаційно небезпечних речовин, небезпечного обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;

10) висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівницьтво), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівницьтво). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;

11) отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;

13) забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;

14) об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);

15) забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см.

Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67 – 78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду) .

У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо збільшення їх захисних властивостей шляхом додаткового обкладення мішками з ґрунтом (піском), встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо) та/або комбінованим способом.

Для заглиблених об’єктів будівництва із залізобетону або цегли, верхня частина яких не відповідає зазначеним рекомендаціям, можливе збільшення захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском), насипання земляного обвалування під час приведення найпростіших укриттів, розташованих у зазначених об’єктах, у готовність до використання за призначенням.

Аналогічні методи досягнення необхідних захисних властивостей рекомендовано для зведення наземних, напівзаглиблених або заглиблених фортифікаційних споруд, що планується використовувати як найпростіші укриття.

3.6 Місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень (для розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу. За можливості розміщення двоярусних нар площу можу бути зменшено до 0,5 м2 на одну особу, при триярусному – до 0,4 м2 на одну особу.

ІV. Забезпечення об’єктів фонду захисних споруд необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами

4.1 З метою забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб, що підлягають укриттю в об’єктах фонду захисних споруд, такі об’єкти підлягають забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами (далі — обладнання).

4.2 Захисні споруди (сховища та протирадіаційні укриття) та споруди подвійного призначення із відповідними захисними властивостями підлягають забезпечення вищезазначеним обладнанням згідно з нормами додатків 19 (норми оснащення формування з обслуговування захисної споруди), 20 (перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди), 21 (перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах) Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

4.3 Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.

З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

  • місцями для сидіння (лежання) — лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей (учнів, студентів) на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема спортивних матах, карематах (килимках туристичних), за умов можливості їх використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2;

  • ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання). Розміщення зазначених ємностей дозволено передбачати в основних приміщеннях (для розміщення осіб, що підлягають укриттю);

  • контейнерами для зберігання продуктів харчування;

  • виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях;

  • резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо) та електроживленням;

  • первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);

  • засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi — пристроїв);

  • шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

4.4 Біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття) має вивішуватися табличка розміром 50 х 60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

Зразок табличок та покажчиків руху до них надано у додатку 1 до Вимог щодо утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС.

Директор Департаменту організації

заходів цивільного захисту Віктор Вітовецький

СЗШ №67. Школа повного дня

15.06.2022 23:03

Директор школи Олена Коваленко, заступник директора з НВР Галина Лизун та вчитель початкових класів Анна Тарасова в захопленні від зустрічі з Оксаною Винницькою-Юсипович на презентації «Школи повного дня». Що це таке? Це школа, де окрім навчальних занять є творча діяльність, прогулянки та гуртки. Дітей залучають на цілий день, що є зручно для батьків. Директори презентували свої результати. Сподіваємося на підтримку українсько-канадського проєкту і хочемо щоб «Школа повного дня» запрацювала в СЗШ N67 з 1 вересня 2022 року. Працюємо і стараємося для успішного майбутнього наших дітей!

Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2022/2023 навчального року

14.06.2022 18:38

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 14.06.2022 499

Увага! Матеріал оновлюється! Збережіть у закладках та поділіться з колегами.

Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

Наказ МОН від 30.07.2021 №868 “Про затвердження форм звітності з питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення”

Постанова МОЗ від 06.09.2021 р. №10 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти

Сценарії Першого уроку 2022/2023 навчальному році

Як прибрати російські сайти і відео з видачі Google і YouTube

12.06.2022 04:22

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 09.06.2022 496

Після початку повномасштабної війни з росією серед українців сильно зріс попит на україномовний контент. Багато людей не бажають бачити сайти окупанта у видачі Google і дивитися російські відео на YouTube.

Однак Google і YouTube пропонують користувачам російські сайти навіть якщо запит написаний українською мовою. УНІАН розповість, як прибрати російський контент на цих сайтах.

Як швидко прибрати російські сайти з пошуку

Цей простий спосіб допоможе прибрати сайти окупанта з видачі без додаткових налаштувань.

Для цього введіть в Google свій пошуковий запит, після нього натисніть пробіл і введіть в поле пошуку -ru. Таким чином в пошуку більше не будуть відображатися будь-які сайти з російським доменом. А якщо після пошукового запиту ввести -ru -by, то крім російських не будуть також відображатися білоруські сайти.

Якщо ви не хочете бачити у видачі будь-які сайти російською мовою (навіть українські), то після пошукового запиту введіть -и. Ця операція виключить з видачі практично весь контент російською мовою.

Ще один простий спосіб – встановити розширення “Лагідна українізація” для Google Chrome. Розширення зробить всю роботу за вас.

Як прибрати з пошуку російські сайти за допомогою налаштувань акаунту

Аккаунт Google можна налаштувати таким чином, щоб в ньому ніколи не відображалися російські сайти. Для цього дотримуйтесь інструкції.

  1. У браузері зайдіть в “Налаштування” – “Мови”. Зі списку мов приберіть російську. Додайте потрібні мови і розташуйте в порядку пріоритетності.

  2. Потім перейдіть в “Обліковий запис” – “Особиста інформація” – “Мова”. Встановіть українську основною мовою і додайте інші мови, якими користуєтеся, крім російської.

  3. Вимкніть автоматичне додавання мови, інакше Google може додати російську самостійно.

  4. Очистіть кеш і файли cookie.

  5. Після цього при користуванні пошуком не варто кликати на підказки російською, тому що Google запам’ятає це і почне знову показувати російські сайти.

Зміни не подіють відразу, проте через деякий час російськомовних сайтів в пошуку стане менше.

Як прибрати Російські відео з результатів пошуку YouTube

Відкоригувати результати видачі YouTube буде трохи складніше. Ресурсу знадобиться багато часу, щоб зрозуміти, що ви не хочете дивитися російські відео. Головне правило – не дивитися ніякі російські відео, а якщо є така необхідність, то спочатку вийти з акаунту.

“Навчити” сайт рідше показувати російськомовні відео можна наступним чином.

  1. Вручну видалити з історії переглядів і пошуку всі відео російською.

  2. В підписках прибрати російські канали.

  3. У відповідь на пропозиції будь-яких російських відео клікати “цей контент не цікавить”.

Учнів вчитимуть поводитися зі зброєю

11.06.2022 19:46

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 09.06.2022 441

Школярі мають володіти елементарними навичками поводження зі зброєю та надання першої допомоги.

Про це в інтерв’ю УНН сказав голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За його словами, відновлення системи підготовки життєвонеобхідним навичкам у школах може відбутися вже найближчим часом.

«Думаю, це треба повертати до шкіл. Якщо все вийде, у нас буде непоганий симбіоз між системою ТрО та школою. Я вважаю, що незалежно від того, хлопчик ти чи дівчинка – ти повинен мати елементарні навички поводження зі зброєю та надавати першу допомогу», – наголосив Бабак.

Він також зазначив, що до процесу підготовки молоді можуть бути долучені учасники бойових дій.

«У нас зараз буде величезна кількість учасників бойових дій у всіх регіонах, і вони могли б у цьому брати участь. Тут може бути хороший симбіоз – ми їх наново інтегруємо у мирне життя, і вони дітям передаватимуть правильні цінності та правильні навички», – сказав голова профільного парламентського комітету.

Окрім того, він висловив переконання, що впровадження системи підготовки школярів для оволодіння ними необхідними навичками може відбутися за рік.

Відділ освіти

Шевченківського та Залізничного районів

висловлює щирі співчуття сім’ї, родині, вчительському та учнівському колективам з приводу смерті

багаторічного керівника НВК "Інженерно-економічна школа - Львівський економічний ліцей"

Шеремети

Ігоря Васильовича

Не стало Батька, Друга, Наставника, Вчителя, Директора і Прекрасної Людини!

Ігор Васильович був гордістю освіти м. Львова. Був людиною з великої літери. Світу його буде не вистачати. Він виховав не одне покоління хороших людей. Не одній людині допоміг, великий вклад його в розвиток держави, освіти, управлінської культури. Залишив по собі прекрасний, інноваційний ліцей.

Кожен, хто працював з Ігорем Васильовичем, знав його як надзвичайно фахову, наполегливу людину. За десятки років роботи керівником зумів сформувати сильну команду однодумців. Завжди щиро вболівав за розвиток освіти, робив все від нього залежне для її поступу та якісних змін, вірив і довіряв людям, з якими співпрацював. Сьогодні вся освіта Львова плаче за надзвичайною людиною: Аристократ Духу, Інтелектуал, Правдолюб, Великий Будівничий!

Ігор Васильович залишиться в нашій пам’яті чуйною людиною, чудовим педагогом. Великої душі була людина. Надіємось, що він уже в обіймах Господа. Нехай з Богом спочиває. Вічна пам’ять Великій Людині!

Вічна пам'ять

29.05.2022 Освітній геноцид – складова російського геноциду українського народу

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 26.05.2022 506

Матеріал підготовлено офісом освітнього омбудсмена

У квітні 2022 року Верховна Рада України визнала дії Збройних сил російської федерації, її політичного і військового керівництва, під час останньої фази збройної агресії російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу і звернулася до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо визнання вчинення російською федерацією геноциду Українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території України. https://bit.ly/3Nz6VMW

росіяни намагаються знищити Український народ, нашу самобутніcть та позбавити нас права на самостійний розвиток.

Частиною проголошеного російського геноциду є освітній геноцид, який здійснюється російською федерацією на всій території України, особливо – на тимчасово окупованих територіях, а подекуди навіть за кордоном.

На всій території України російські бомби, снаряди та ракети руйнують заклади освіти, змушують дітей, батьків і вчителів залишати рідні домівки, рятуватися від небезпеки, перериваючи освітній процес та спричиняючи важкі втрати в освіті наших дітей. Багато закладів освіти знищено та зруйновано. Як повідомив у своєму Телеграм-каналі https://bit.ly/3z0P2Cz голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, станом на 21 травня, в Україні 1837 закладів освіти зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів та бомбардувань рашистами, з них 172 повністю зруйновані.

Навіть за кордоном серед тих учнів та їхніх батьків, які врятувалися від війни й перебувають в інших країнах та всіма силами намагаються продовжити навчання українською мовою за українськими програмами, російські школи, маскуючись під українські, здійснюють російську пропаганду, намагаються викликати у біженців почуття провини, принизити їх та знищити національну свідомість. https://bit.ly/3lKaEuY

На тимчасово окупованих територіях освітній геноцид проявляється у забороні спілкуватися українською, навчатися за українськими освітніми програмами, вивчати історію, яка не спотворена російською пропагандою, читати українські книжки. Окупанти примушують працівників та керівників закладів освіти переходити навчати дітей за російськими стандартами та російською мовою. Іноді вчителі змушені це робити в прямому сенсі під дулом автоматів. Також є випадки, коли педагогів примушують працювати, а за роботу обіцяють привезти гуманітарні товари й можливу оплату в рублях.

Відомі випадки, коли окупанти вривалися до будинків та здійснювали допити керівників закладів освіти, вчителів, звинувачували їх у застосуванні української мови, націоналізмі, у пропаганді «неправдивої» історії, є випадки викрадення, застосування тортур.

Окупанти вилучають із навчальних програм історію України, українську мову, українську літературу, забороняють у школах будь-які згадки про Україну. Натомість у школі з’являються нові, пропагандистські предмети, такі як “История отечества”, під час яких викладається російська пропаганда. Водночас підручники з історії України, української мови та української літератури спалюються, з бібліотек вилучається українська історична та художня література. Викладання здійснюється виключно російською мовою.

Педагогів примусово відправляють на “курси підвищення кваліфікації” за російськими стандартами.

Частина педагогів, які не бажали співпрацювати з окупантами, виїхали з окупованих територій, частина працівників свідомо звільняються, щоб не співпрацювати з ворогом. Через це на тимчасово окупованих територіях утворюється брак вчителів, і до освітнього процесу окупанти намагаються залучати осіб, які не мають педагогічної освіти та досвіду.

Окупаційна влада намагається створити картинку відновлення освітнього процесу, тому під дулами автоматів заганяє у школи та садочки як дітей, так і педагогів. На деяких територіях з метою деукраїнізації окупанти навіть продовжили навчальний рік до вересня для вивчення російської мови, російської літератури та історії, щоб “підготувати” учнів до нового навчального року.

Усе це не випадкові загарбницькі дії окупанта, а цілеспрямована політика проти українського народу, яка навіть була визначена у доктрині геноциду щодо України, яку оприлюднило державне російське інформаційне агентство. У цій доктрині стверджується наступне: “Необхідно перевиховати населення шляхом впровадження цензури, репресій та подавлення проукраїнських державницьких позицій в освіті та культурі, вилучити навчальні матеріали і заборонити усі навчальні програми, які мають український зміст тощо”.

Наразі ми отримуємо велику кількість звернень та фактів, які свідчать про російський освітній геноцид.

Дуже важко читати звернення з окупованих територій, історії освітянина, учня, батька чи матері: у них багато емоцій – страх, розпач, зневіра. Про кожну з цих історій хотілося б голосно повідомити для всієї України та всього світу. Але перше, про що ми маємо дбати – безпека наших громадян: ми не маємо права і не будемо без їх згоди розголошувати будь-які відомості зі звернень, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, тому наводимо лише узагальнені підтверджені факти звірств окупантів без жодних персональних даних та можливості ідентифікації особи.

Педагогічні працівники та освітні управлінці на тимчасово окупованих територіях постійно перебувають у небезпеці, й чим довше вони знаходяться під окупацією, тим складніше їм стає, адже щодня необхідно виборювати собі право на життя, годувати сім’ю. Тиск з боку окупантів лише посилюється, ризики загрози життю збільшуються. Тому педагоги далі потребують підтримки на державному рівні – як вижити під окупацією і не зрадити Україну, що робити, як діяти, як оголосити простій, коли вони матимуть змогу отримати відповідні виплати тощо.

Але головне для них зараз – зберегти життя, здоров’я і не стати колаборантами.

Про проблеми працівників закладів освіти на тимчасово окупованих територіях ми вже неодноразово писали https://bit.ly/3uVzvAp.

І я переконаний, що працівникам закладів освіти має бути надано орієнтовний алгоритм дій на тимчасово окупованих територіях. З одного боку всі ми розуміємо, що важко щось радити освітянам, які залишаються в цій складній ситуації, не бувши на їхньому місці. Адже ситуація на тимчасово окупованих територіях різниться, й кожна ситуація, в яку потрапляє конкретний педагогічний працівник чи керівник закладу освіти – індивідуальна.

Тому, на жаль, знайти єдині для всіх рішення неможливо. Найголовніше – зберегти життя – і за будь-якої можливості уникати співпраці з окупантами.

Але для освітян, на яких тиснуть під дулом автомата, ситуація щодня ускладнюється.

Голова Верховної Ради України звернувся до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності усіх винних осіб.

Ми бачимо, як українська армія виборює нашу Незалежність, і розуміємо, що проблеми освіти, які пов’язані з тимчасовою окупацією української землі, ми можемо почати конструктивно вирішувати після звільнення цих територій.

Ми переконані: всі окуповані території будуть звільнені, українські освітяни зможуть вільно жити та працювати, освітній геноцид припиниться, а ті, хто його впроваджує, будуть покарані.

27.05.2022 Вихідні дні у червні в умовах воєнного стану

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 26.05.2022 835

Нагадаємо, що до початку військової агресії рф та введення воєнного стану в Україні діяла норма статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться. Зокрема були такі святкові і неробочі дні:

  • Трійця – цього року 12 червня (неділя);

  • День Конституції України – 28 червня (вівторок).

За статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день співпадає з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто вихідним днем мав б бути понеділок 13 червня (перенесення вихідного з 12.06.2022 р.) та 28 червня (святковий день), повідомляє юридичний відділ ЦК Профспілки.

Але через війну працюватимуть в ці дні з оплатою праці як у звичайний (несвятковий) робочий день

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (ч. 3 ст. 12) змінено ці правила мирного часу та встановлено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч.ч. 3-5 ст. 67 та ст.ст. 71-73 (святкові і неробочі дні).

На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів під час дії воєнного стану в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Фахівці Держпраці та експерти з кадрового діловодства з цього приводу зазначають, що кожен роботодавець у 2022 році може самостійно вирішувати – чи дотримуватися старих правил і не працювати в понеділок, або, якщо є виробнича необхідність в умовах воєнного стану – понеділок буде робочим.

У такому випадку працівники працюватимуть в ці дні з оплатою праці як у звичайний (несвятковий) робочий день.

25.05.2022 Як покращити безпеку хмарного сховища.

Вирішити проблему неправильного налаштування хмари досить непросто. Однак є декілька порад, які дозволять знизити описані вище ризики.

  • Покращення безпеки хмарних середовищ шляхом включення автоматизованих перевірок безпеки та налаштувань.

  • Безперервне управління параметрами налаштування за допомогою спеціальних інструментів.

  • Використання вбудованих інструментів для моніторингу та безпечного управління хмарною інфраструктурою.

  • Використання інструментів «політика як код» (PaC) для автоматичного сканування та оцінки стану відповідності у хмарі.

  • Стандартне шифрування конфіденційних даних, яке захистить інформацію від хакерів у разі некоректного налаштування елементів управління доступом.

Також посилити безпеку хмарних сховищ можна за допомогою продукту ESET Cloud Office Security, який захищає від шкідливого програмного забезпечення, блокує спам-повідомлення та фішингові атаки. Продукт також входить до складу комплексного рішення ESET PROTECT Complete, яке забезпечує всебічний захист корпоративної мережі від сучасних складних кібератак.

24.05.2022 Зашківський ліцей імені Є.Коновальця. День Героїв.

День Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь усіх українських воїнів усіх часів, усіх борців та борчинь за волю України від лицарства Київської Русі до сьогодення. День Героїв — це день пам'яті всіх українців та українок, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.

Одним із таких героїв є Євген Коновалець, пам'ять якого ми вшановуємо саме 23 травня. Усім педагогічним колективом ліцею ми відвідали музей-садибу нашого героя. Учні ліцею підготували пісню для усіх героїв. (Музичний керівник- Кобрин В.О.)

11.05.2022 СЗШ №77. Цікава вправа від креативного учителя

Що, на Вашу думку, може поєднати мистецтво, українські традиції та медіаграмотність?

Хм…. Цікаво….

Так-так! Саме це змогла поєднати у вправі з музичного мистецтва, мистецтва «Різдвяні дива в картинах українських митців» учитель СЗШ №77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності Кузьменко Наталія Ярославівна, яка стала учасницею оголошеного Академією української преси разом з Головним управлінням загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів у 2022/23 навчальному році.

Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти!

Вправу «Різдвяні дива в картинах українських митців» можна знайти за покликанням https://medialiteracy.org.ua/vprava-rizdvyani-dyva-v-kartynah-ukrayinskyh-myttsiv-dlya-vykorystannya-na-urotsi-mystetstva/?fbclid=IwAR1xPLfqREQ3GdqFmp81QOIVP68mEExMfTHLqo94EoRk7OJDtiU5j8iBl6o

До речі, шановні освітяни, якщо Ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповните коротку анкету-апробацію, отримаєте електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації!

Покликання на вправу тут

Покликання на анкету-апробацію тут

03.04.2022 Сергій Шкарлет презентував умови вступної кампанії 2022

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет презентував умови вступної кампанії до закладів вищої освіти на 2022 рік.

Замість складання традиційного ЗНО вступники писатимуть національний мультипредметний тест.

Це загальний тест з української мови, математики та історії України, за результатами якого буде виставлено три оцінки, їх оголосять відразу після закінчення тестування.

– В основу вступу ми заклали Національний мультипредметний тест (НМТ) для здобуття вищої освіти на підставі повної загальної середньої освіти на всі спеціальності (бюджетні місця), на кон’юнктурні та медичні спеціальності (зокрема й на контракт), – сказав Шкарлет під час онлайн-брифінгу 1 квітня.

Шкарлет зазначив, що буде можливість переривання складання цього онлайн-тесту в разі повітряної тривоги. Крім того, будуть передбачені і основні, і спеціальні та додаткові сесії екзаменування.

Міністр зазначив, що у 2022 році суттєво підвищилася роль мотиваційних листів. Зокрема, в разі вступу на бюджет такий лист використовуватимуть для рейтингування абітурієнтів з однаковим конкурсним балом, а під час вступу на контракт мотиваційний лист може бути основою для рейтингування абітурієнтів.

В разі вступу на рівень професійний молодший бакалавр на основі базової середньої освіти необхідно:

  • на спеціальності з творчим конкурсом – лише творчий конкурс;

  • інші спеціальності на бюджет – індивідуальна усна співбесіда;

  • контрактні спеціальності – мотиваційний лист.

Для вступу на рівень професійний молодший бакалавр на основі повної середньої освіти необхідно:

  • для курсантів – чинні правила прийому закладу;

  • на спеціальності з творчим конкурсом – творчий конкурс;

  • інші спеціальності на бюджет – індивідуальна усна співбесіда;

  • контрактні спеціальності – мотиваційний лист.

У разі вступу до закладів вищої освіти на основі повної середньої освіти необхідно:

  • для курсантів – чинні правила прийому закладу;

  • на спеціальності з творчим конкурсом – творчий конкурс;

  • інші спеціальності на бюджет, а також спеціальності 05, 06, 07, 08, 22, 24, 28, 29 за контрактом – національний мультипредметний тест;

  • інші контрактні спеціальності – мотиваційний лист.

Для вступу до закладів вищої освіти на основі молодшого спеціаліста необхідно:

  • або дві предметні оцінки ЗНО 2019-2021 років,

  • або національний мультипредметний тест.

Також нові зміни передбачають магістерський комплексний тест (іноземна мова та право) для вступу на магістратуру за спеціальностями Право та Міжнародне право, і магістерський тест навчальної компетентності в разі вступу до магістратури на деякі спеціальності.

Зокрема, для вступу на магістратуру на підставі бакалаврату необхідно:

  • для курсантів – чинні правила прийому;

  • на спеціальності Право та Міжнародне право – магістерський комплексний тест;

  • на спеціальності 05, 06, 07, 28, 29 (крім Міжнародне право) – магістерський тест навчальної компетентності та іспит за спеціальністю в закладі освіти;

  • інші спеціальності – іспит за спеціальністю в закладі освіти на бюджетні місця та мотиваційний лист на контрактні місця.

– Основним пріоритетом ми поставили безпеку та оборону (у вступній кампанії. – Ред.). Буде максимальне сприяння набору курсантів до військових і правоохоронних закладів. Також передбачено залучення військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони, рятувальників і правоохоронців, – сказав Шкарлет.

Крім того, буде передбачено можливість здобути безкоштовну другу освіту для тих, хто вже здобув першу цивільну спеціальність.

30.03.2022 Як я можу допомогти своїй країні?

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

30.03.2022 425

Мінцифри зібрало короткий перелік можливостей для кожного, хто може допомагати Україні боротися з ворогом та наближати нас до перемоги.

1️. Підтримати українську армію. Переслати кошти на рахунок міжнародного благодійного фонду «Повернись живим». Зробити це можна в застосунку Дія за кілька кліків.

2️. Долучитися до волонтерства. Допомагати військовим та цивільним можна з будь-якого куточка світу. Подавайте заявку на сайті https://volunteer.country/ або долучайтеся до чату волонтерів у Телеграм https://t.me/VolunteerCountry.

3️. Вступити до лав Тероборони. Захищайте своє місто, район, вулицю, критичну інфраструктуру, виявляйте диверсантів. Дізнавайтеся адресу найближчого ТЦК у вашому місті: https://sprotyv.in.ua/.

4️. Боротися з ворогом на цифровому фронті. Озброюйтеся комп’ютером чи смартфоном та долучайтеся до ІТ-Армії чи Інтернет-Військ. Також повідомляйте ЗСУ про місцезнаходження окупантів через чатбот єВорог.

5️. Протидіяти фейкам та пропаганді. Знайшли канал, що поширює фейки? Повідомте Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

І, звісно, кожен із вас може доносити правду на своїх сторінках у соцмережах чи в медіа, підтримувати одне одного матеріально та психологічно й вірити в перемогу.

Ми сильні. Ми переможемо!

17.03.2022 Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

16.03.2022 1 337

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№ 143/2022 від 16 березня 2022 року

Про загальнонаціональну хвилину

мовчання за загиблими внаслідок

збройної агресії Російської Федерації

проти України


З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, постановляю:

1. Започаткувати проведення щоденно о 9 годині 00 хвилин загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яку оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності.

2. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечувати проведення загальнонаціональної хвилини мовчання, у тому числі у закладах освіти.

3. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України щоденно о 9 годині 00 хвилин за місцевим часом у державах перебування загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання.

Президент України В. Зеленський

16 березня 2022 року

14.03.2022 На українському телебаченні стартує освітній проєкт для школярів 5-11 класів

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

13.03.2022 1 075

У понеділок, 14 березня, стартує «Навчання без меж» – спільний освітній проєкт Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики, українських телеканалів ПЛЮСПЛЮС, «Піксель» та регіональних каналів Суспільного мовника, а також платформ онлайн-телебачення MEGOGO, Київстар ТБ, 1+1 video та sweet.tv.

«Вісімнадцятий день триває жорстока війна рф проти України. Збройні сили України та загони тероборони гідно тримають оборону нашої держави та дають відсіч окупантам! Зараз наше завдання організувати та запустити освітній процес, принаймні там, де дозволяє безпекова ситуація. Для цього ми об’єднали зусилля з колегами та партнерами й підготували додаткові інструменти для дистанційної освіти, як от проєкт «Навчання без меж», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Проєкт передбачає трансляцію відеоуроків для школярів 5-11 класів. Кожен день буде присвячений окремій дисципліні. З 14 до 18 березня (понеділок-пʼятниця) транслюватимуться такі уроки:

  • 14 березня – українська мова;

  • 15 березня – математика;

  • 16 березня – історія України;

  • 17 березня – українська мова;

  • 18 березня – математика.

Так, дитячий телеканал «Піксель» транслюватиме уроки для 5 класу щоденно о 10:00 та для 6 класу об 11:00. ПЛЮСПЛЮС, що входить до складу 1+1 media, показуватиме уроки для школярів трьох класів: 7-го з 10:00 щоденно, 8-го з 11:00 та 11-го класу з 12:00. Регіональні канали Суспільного відповідно транслюватимуть заняття для 9 класу о 10:00 та для 10 класу об 11:00. Також усі згадані уроки можна буде переглянути на платформах онлайн-телебачення MEGOGO, Київстар ТБ, 1+1 video, sweet.tv як у прямому ефірі, так і в будь-який зручний час абсолютно безкоштовно.

«Навчання без меж» – наша спільна спроба за допомогою телебачення та онлайн-платформ занурити школярів 5-11 класів у захопливий світ нових знань. Нагадати, що все буде добре і що ми разом розбудуємо світле завтра», – коментують автори проєкту.

Проєкт реалізується на основі Всеукраїнського онлайн розкладу – ініціативи Міністерства освіти та науки України, в межах якої учні 1-11 класів можуть долучитися до відеоуроків, розміщених на платфомі YouTube. Усі охочі можуть додавати нові уроки з розкладу до свого google-календаря, аби отримувати сповіщення про початок трансляції.

11.03.2022 Дистанційні школи та навчальні платформи

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

11.03.2022 803

Під час воєнного стану дистанційні школи надають безкоштовний доступ до навчання. Команда МОН підготувала перелік шкіл і організацій, які можуть допомогти дітям і сім’ям.

Дистанційна школа «Атмосферна школа» надає безкоштовний доступ до пакету «Слухач» із готовими навчальними матеріалами, які можуть використовувати й учителі.

Дистанційна школа «DAR» відкрила навчальну платформу для всіх учнів 7-11 класів.

Академія сучасної освіти «А+» сотворила онлайн-проєкт для всіх дітей України, які можуть доєднатися до занять у Zооm.

Команда «Jamm School» організувала дистанційну школу для учнів 5-11 класів.

Дистанційна школа «Optima School» відкрила безоплатний доступ до річних матеріалів для 1-11 класів. Після реєстрації всі бажаючі отримають посилання та паролі для входу.

Платформа сучасної освіти «ThinkGlobal Online» доєднує до живих уроків, надає навчальні матеріали та проводить додаткові активності для діток. Слідкуйте за розкладом.

Дистанційна школа «Liko Education Online» відкриває безплатний доступ до навчання на платформі «Liko Education Online» для всіх охочих. Інструкція для реєстрації на навчання (2-11 класи) за посиланням.

«Alterra School» відкриває екстернат-платформу. Користувачі зможуть отримати доступ до матеріалів і тестів. Подробиці тут.

Освітня платформа «OkStudy» розпочала безоплатні та щоденні онлайн-зустрічі з дітьми від 6 років: танці, ігри, англійська, перегляд фільмів тощо. Розклад щодня оновлюється в Telegram-каналі.

Комп‘ютерна Академія «ШАГ» організувала безкоштовну серію онлайн майстер-класів і тематичних зустрічей для дітей 7-14 років: безпека в інтернеті, створення та перші кроки для заробітку на NFT, розробка ігор за допомогою Construct. За оновленнями слідкуйте на сайті.

Науковий ліцей Клима Чурюмова відкрив реєстрацію на онлайн-уроки та регулярні щоденні зустрічі дітей із психологом. Програма дає можливість дітям слухати предмети шкільної програми, науково-популярні лекції, авторські курси від вчених, митців, цікаві інтерактиви неформальної освіти та долучатися до мовного клубу. Протягом дня плануються регулярні включення психологів.

Центр дистанційної освіти «Джерело» надасть вільний доступ до повного пакету «Слухач» (1-11 класи) для самонавчання. Реєстрація за посиланням.

Проєкт «School Navigator» надасть доступ до записів уроків, а також уроків у режимі реального часу українською, англійською та російською мовами. Реєстрація тут.

Математична онлайн-платформа «GIOS» відкрила безкоштовне підключення до платформи, реєстрація за посиланням.

Науково-дослідницька школа «Базис» спільно з Viber-спільнотою «Школа_інфо» проводять освітню ініціативу для учнів початкової та середньої школи України.

11.03.2022 Вчителі та викладачі можуть працювати дистанційно з будь-якої країни

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

08.03.2022 1 221

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що об’єднавши зусилля з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, освітянською та батьківською спільнотами виходимо з пропозицією про одноразову зміну алгоритмів щодо державної підсумкової атестації для учнів 11 класу та вступу до закладів вищої освіти України у 2022 році.

Враховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією Російської Федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг.

“Таке рішення є непростим, але необхідним! Адже наше головне завдання знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, і ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цей період хоча б якось пом’якшити”, – підкреслив Міністр.

Сергій Шкарлет, також зазначив, що відміна ЗНО сьогодні необхідна для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час.

07.03.2022 Як виплачувати заробітну плату працівникам закладів освіти під час воєнного стану

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email 06.03.2022 9 343

Матеріал підготовлено офісом освітнього омбудсмена.

З 24 лютого на 30 діб в Україні введений воєнний стан. Ми отримуємо звернення від педагогічних працівників, керівників закладів освіти щодо виплат заробітної плати в цей період.

Хочу ще раз наголосити керівникам закладів освіти: воєнний стан – це не привід не виплачувати заробітну плату працівникам закладів освіти чи намагатися “економити” на людях. Зараз кожен працівник, незалежно від того, наскільки він виконує чи не виконує свої обов’язки за основним місцем роботи, потребує повноцінної заробітної плати, щоб забезпечити базові потреби для виживання – особисті та своїх рідних – купувати їжу, ліки, необхідні для виживання речі. Не забувайте, що частина педагогічних працівників зі своїми сім’ями стали переселенцями чи біженцями.

Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою. Простій – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу Законів про працю України) *. У цьому випадку ситуація простою відбувається не з вини працівників закладів освіти.

Якщо ж освітній процес відбувається в очному або дистанційному форматі, то заробітна плата виплачується у повному обсязі.

Нагадую, що частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України * встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тобто під час воєнного стану керівник не може виплачувати працівникові закладу освіти менше ⅔ тарифної ставки.

Водночас хочу звернутися до керівників закладів освіти та наголосити: положення статті 113 Кодексу Законів про працю України * встановлює нижню границю оплати простою, АЛЕ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАБОРОНУ ЗДІЙСНЮВАТИ ОПЛАТУ ПРОСТОЮ ВИЩЕ, НІЖ 2/3 ТАРИФНОЇ СТАВКИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПРАЦІВНИКОВІ РОЗРЯДУ (ОКЛАДУ). Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами. Законодавство не забороняє керівнику закладу освіти виплачувати працівникові повну середню заробітну плату.

Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки * (документ завантажується на ваш гаджет) було передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Тож, шановні керівники закладів освіти, надзвичайно вірю у вашу людяність – не позбавляйте колег частини заробітної плати без їхньої вини. Рішення про те, виплачувати своїм працівникам ⅔ чи повну середню заробітну плату – за вами. Ви маєте законне право не зменшувати заробітну плату своїм колегам на час простою.

Будьте людьми, а не бездушними функціями.

04.03.2022 Звернення Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета

Шкільне життя Follow on Twitter Send an email

04.03.2022 1 592

Восьмий день безжалісної війни Російської Федерації проти України!

Щодня агресор наносить нашій країні нищівні та жорстокі удари. Він руйнує дитячі садки та школи, училища та університети, дороги, заводи, а головне – знищує наших людей.

Кожного дня російський ворог відкрито та неодноразово наносить ракетні, бомбові, артилерійські удари по мирних містах і цивільних об’єктах.

Станом на сьогодні повністю або частково зруйновано понад 160 закладів освіти.

За час війни від рук ворога загинули сотні невинних людей! Це непоправимі втрати, кров від яких завжди буде на руках агресора.

Хочу звернутися до колег-освітян! У найскладніший для країни час ви проявили неймовірний патріотизм, згуртованість і міць.

У кожній області в закладах освіти організовано місця для переселенців, забезпечуються харчуванням бійці, в окремих областях створено потужні гуманітарні штаби та надається необхідна допомога. Ви – гордість українського народу.

Українські діти та вчителі зараз змушені ховатися в сховищах від щогодинних ракетних обстрілів і переживати страшенні психологічні травми. Саме тому спільно з партнерами та закладами вищої освіти підготовлено серії інформаційних матеріалів від Світлани Ройз для психологічної підтримки дітей, а також організовано щоденні онлайн зустрічі на @eduhub.in.ua з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти. Працює Телеграм-канал «Підтримай дитину» для підтримки дітей у складні часи легкими вправами, які можна виконувати під час перебування у сховищі чи вдома.

Viber-спільнота «Школа_інфо» в умовах воєнного стану запустила освітню ініціативу. Вони публікують завдання для учнів 1-4 класів, адже вимушені «канікули» не повинні заважати розвитку та здобуттю освіти.

Дистанційна школа «Оптіма» відкрила безоплатний доступ до навчальної платформи для всіх дітей, хто має інтернет. Математична онлайн-платформа CIOS відкрила безкоштовний доступ для вчителів і учнів до 31 березня.

Телеграм канал «Павлуша і Ява» публікує аудіоказки для сімей із дітьми, які перебувають у бомбосховищах.

Працює Facebook-сторінка Координаційного центру розміщення постраждалих від агресії РФ в Україні.

Голосом нашої держави є наші діти, які за тиждень війни виросли справжніми патріотами України. Ми поширюємо всі відео, які отримуємо від дітей, щоб увесь світ почув нас.

Низький уклін і повага ЗСУ та загонам тероборони.

Шановні українці! Ми – сильна нація! Разом ми зможемо все!

Слава Україні!

04.03.2022 Оповіщення Цивільного захисту.

24.02.2022 Звернення Президента України

23.02.2022 СЗШ №97. Основи військової справи учнів СЗШ №97 очима японського журналіста.

21 лютого у СЗШ №97 завітав Tadashi Tsumura - японський журналіст та кореспондент Kyodo News. Він прийшов у школу з метою написати статтю про навчання зі стрільби, які

відбуваються для учнів шкіл Львова, зокрема, на базі нашої школи. А також хотів побачити та описати як ми тут живемо у стані війни та можливої масштабної агресії Росії, які наші настрої.

Сьогодні, 23 лютого, стаття про все вище зазначене уже пронеслася японськими сайтами новин і кількома друкованими виданнями.

Дякуємо Tadashi за висвітлення інформації та привернення уваги до України на міжнародному рівні.

20.02.2022 День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Євромайдану (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, більше 100 з них загинули.

20 лютого 2014 року стало вирішальним днем не тільки для Євромайдану, а й для історії України та Європи. В цей день Українці зламали хребет Російській імперії та її маріонеточному українському уряду на чолі з Януковичем. Імперський план колонізації України, відродження тоталітарного СРСР та розділення Європи був зруйнований. Бо Україна сказала рішуче “Ні!” та обрала незалежність і європейський демократичний шлях розвитку.

20 лютого 2014 року стало переломним днем в тримісячному протистоянні українців проти проросійського уряду Януковича. Протестувальники були оточені силовиками, але не здавалися. Зранку майданівці пішли у наступ. Їх зброєю було каміння та коктейлі Молотова, їх захистом були будівельні каски, дерев‘яні щити та підпалені шини. Проти майданівців воювали добре озброєні силовики. На поготові стояла армія. На дахах ховалися снайпери, які цинічно почали вбивати беззбройних людей. Але це не спинило Героїв, бо у них була відвага та велика мета.

В той день Україна втратила найкращих синів, але отримала справжню незалежність, змінила хід історії та врятувала європейську цивілізацію

via Ukraine. Total Recall

#ДеньГероївНебесноїСотні

#ГероїНебесноїСотні

#НебеснаСотня

19.02.2022 Віра Гривастова-Дацьків. Пам'яті Героїв Майдану

Зимові дні... Безжалісний був лютий...

Він в пам'яті залишиться навіки!

Не дай нам Бог хоча б на мить забути,

Як білим снігом йшли кроваві ріки...

Як чорний дим встеляв усю столицю

І на Майдані множились намети,

В одному з них містилася каплиця...

А над Майданом "Беркут", водомети...

Здавалось часом, що це сонце згасло!

Здавалося усі зірки згорають!

І народилось на Майдані гасло

Відоме всім "Герої не вмирають!"

Мов кораблі повз натовп пливли труни,

А в них наш цвіт... Вся Україна плаче,

І рвалися серця, мов скрипки струни,

В народу нашого від пісні "Плине кача"...

Коли ж затихли снайперські гвинтівки,

Здавалося, що цілий світ спинився,

На крилах у нову свою домівку

Сто світлих ангелів до неба піднялися...

Вже не болять у них криваві рани,

Нема в очах ні страху, ні тривог...

Коли ж розвіялися хмари над Майданом,

То з нами в Небі плакав навіть Бог...